Справа № 2-а-1502/11   

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 30 березня 2011 року   року                              м. Тульчин Вінницької області

Я, суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Карнаух А.П., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати додаткової пенсії та підвищення до пенсії неправомірними та зобов’язання здійснити  перерахунок та виплату додаткової пенсії та підвищення до пенсії,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

  ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати додаткової пенсії та підвищення до пенсії неправомірними та зобов’язання здійснити  перерахунок та виплату додаткової пенсії та підвищення до пенсії, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач є пенсіонером, пенсію отримує за віком, не працює. Він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4) і постійно проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Як особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, він має право на пільги встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року. Відповідно до ст. 51 даного Закону особам віднесеним до 4-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 39 цього ж Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату. В зв’язку з цим, позивач звернувся до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з заявою про здійснення йому перерахунку та виплати вищезазначених додаткової пенсії та підвищення до пенсії. Управління ПФУ у Тульчинському районі дало позивачу відповідь, що додаткова пенсія позивачу нараховується з 22.05.2008 року в розмірі 24,05 грн., з 01.07.2008 року –24,10 грн., з 01.10.2008 року –24,90 грн., 01.11.2009 року –28,65 грн., з 01.01.2010 року –34,75 грн., 01.04.2010 року –35,30 грн., з 01.07.2010 року –35,45 грн., з 01.10.2010 року –36,15 грн., з 01.12.2010 року –36,70 грн.. з 01.01.2011 року –37,50 грн.. Підвищення до пенсії йому, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю становить: з 22.05.2008 року - 5,20 грн..

    Позивач вважає, що вищезазначені додаткова пенсія та підвищення до пенсії йому виплачується у розмірі, значно нижчому, ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року.

   Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

   Просить суд визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови в перерахунку та виплаті додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю та підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, неправомірними. Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю передбачену ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, що становить 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 24.07.2010 року, та підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, передбачене ст.. 39 даного Закону, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 24.07.2010 року.

       Ознайомившись з позовною заявою, вивчивши додані до позовної заяви письмові докази, вважаю, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Позивач, згідно паспорту серії НОМЕР_1, виданого Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області 18.02.1998 року є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований і постійно проживає в м. Тульчин Вінницької області, що згідно постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 року №106, відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. Пенсію отримує за віком, про що свідчить його пенсійне посвідчення НОМЕР_2, видане 07.07.1997 року. Позивач не працює. Він є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), про що має посвідчення серії НОМЕР_3, видане Вінницькою облдержадміністрацією.       

Відповідно до ч. 1 статті 46 Конституції України позивач має право на соціальний захист, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений та закріплений в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року.

Згідно ст.. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХІІ, пенсії особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 даного Закону особам віднесеним до 4-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Крім того, відповідно до ст. 39 цього ж Закону, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

В зв”язку з цим, позивач звернувся до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з заявою про перерахунок та виплату йому додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, передбачену ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року, та підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, передбаченого ст. 39 даного Закону.

25.03.2010 року управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області відмовило позивачу у перерахунку вищевказаних додаткової пенсії та підвищення до пенсії.

Відповідач подав до суду заперечення, в яких вказав, що адміністративний позов ОСОБА_1 не визнає, мотивуючи це тим, що управління ПФУ у Тульчинському районі проводить нарахування пенсії відповідно до чинного законодавства, а саме: Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та Постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року, згідно якої розмір підвищення непрацюючим пенсіонерам проживаючим в зоні посиленого радіоекологічного контролю виплачується в розмірі 5,20 грн..

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, зокрема до ст.. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»були визнані неконституційними і втратили чинність. Аналогічна позиція з даного питання була висловлена і у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХІІ особам віднесеним до 4-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. У ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Рішенням Конституційного Суду України у справі №6-рп/2007 від 09.07.2007 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пункт 30 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію абзаців 2, 3, 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

        22.05.2008 року Рішенням Конституційного Суду України у справі №10-рп/2008 було визнано неконституційними положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, якими з 01.01.2008 року були внесені зміни  до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року.

         Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати  їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними, мають використовуватися окремі закони.

        Крім того, відповідно до ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, дія положень даного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

         Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.         

За таких обставин, невиплата позивачу додаткової пенсії, передбаченої ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року та підвищення до пенсії, передбачене ст. 39 на підставі постанов Кабінету Міністрів України, що обмежували пенсійні виплати, суперечить вимогам ст. ст.. 39, 51 та ст. 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».      

  Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа  дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

           На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 183-2 КАС України, суд, -

                                                                       ПОСТАНОВИВ:

           Позов задоволити повністю.

           Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо  відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до ст.. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, що становить 15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, неправомірними.

           Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо  відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, неправомірними.

            Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до ст.. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, що становить 15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, та виплачувати її щомісячно, починаючи з 24.07.2010 року, виплативши заборгованість за період з 24.07.2010 року по теперішній час.

            Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст.. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, та виплачувати його щомісячно, починаючи з 24.07.2010 року, виплативши заборгованість за період з 24.07.2010 року по теперішній час.

            Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

            Постанова суду підлягає негайному виконанню.

            Постанова суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії.

            Постанова суду є остаточною крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя: