Справа №2-109/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2007 року.

Великоновосільківський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Єфименко В.І., при секретарі Тахтаровой Н.П., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Велика Новосілка справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства « Донецький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Автомобільні дооги України» про поновлення на роботі,виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу та компенсації за спричинену моральну шкоду,-

встановив:

в своєму позові ОСОБА_1 зазначає,що він у відповідача працював на посаді майстра. Наказом відповідача від 21.09.2005 року за № 22-к він був звільнений на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 03.07.2006 року він був поновлений на посаді майстра у відповідача.

На підставі останього рішення, відповідач своїм наказом № 107 від 12.09.2006 року, поновив його на посаді майстра, але про це він узнав лише 18.10.2006 року,отримавши від відповідача листа за № 95 від 16.10.2006 року.

19.10.2006 року він отримав від відповідача письмове попередження про вивільнення на підставі ст.40 п.1 КЗпП України у зв*язку з скороченням штату працівників і в одночас йому було пропоновано перевестись на вакантну посаду майстра у фшкКостянтинів-ський автодор»,але він відмовився.

19.12.2006 року члени профкому на своєму засіданні дали згоду на його звільнення і нака­зом відповідача за № 22-к від 19.12.2006 р.він був звільнений з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України з яким він не згоден, а тому просить поновити на роботі.стягнути за­робітну плату за час вимушеного прогулу та відшкодувати моральну шкоду в сумі 1000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1підтримав свої вимоги і пояснив, що відповідач його звільнив по фіктивним паперам. Відповідач повинен був належним чином поновити його на роботі,а потім вже, при наявності підстав, скорочувати посаду. Представник відповідача Жолоб Ю.О. позовні вимоги не визнала і пояснила,что фактич­но позивач повинен був приступити до виконання своїх трудових обов*язків 04.07.2006 року,тобто на слідуючий день після ухвалення рішення Апеляційним судом,однак ні в цей день і після нього, на протязі тривалого часу, ОСОБА_1 до роботи не приступав і перепон для цього йому ніхто не вчиняв .Навпаки, йому було направлено листа з про­ханням почати працювати або пояснити поважність його відсутності на роботі.У зв*язку з скороченням штату робітників,об*ємів робот, а також на підставі наказу директора дочірнього підприємства « Донецький облавтодор» про скорочення численності штатів працівників, посада майстра,на яку позивач був поновлен, була скороченаЛозивач в уста­новленому порядку, у відповідності до норм трудового законодавства, був попереджен про скорочення посади,при цьому йому було пропонована інша робота,від якої він відмо­вився і був звільнений з роботи за згодою профкому .Не звільнили позивача за прогул з гуманої підстави,щоб в його трудовій книжці був відсутній цей, порочащий його влас­ника , запис. Заслухавши поясненя сторін, свідків ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4,

ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_7,ОСОБА_8,ОСОБА_9,ОСОБА_10,переві-ривши матеріали справи ,суд аважає, позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що не підлягають задоволенню за таких підстав.

Позивач,будучи ознайомленим з ухваленним рішенням Апеляційного суду Донецької області від 03.07.2006 року, після його проголошення, повів себе інертно і це вбачається з того,що він після видання наказу відповідача за № 107 від 12.09.2006 року про поновлення його на роботі на посаді майстра з 22.09.2005 року,до відовідача більше не звертався і до виконання своїх трудових обов*язків не приступив,про що йому напомнив сам відпові­дач письмовим повідомленням за № 95 від 16.10.2006 року.

Тому у суда не виникло сумніву,на відміну від позивача, що це фальшування. Аналізую­чи цю обставину і зіставляючи її з поясненнями представника відповідача,суд погоджується з тим, що при таких обставинах останній міг звільнити позивача за прогул, але не зробив цього лише з гуманої підстави ,на яку він вище вказував. Далі, позивач заявляє,що він був звільнений по фіктивним паперам. Суд і цей довід позивача визнає безпідставним.З письмового попередження про скорочення численності штату від 19.10.2006 року вбачається, що позивач з ним ознайомлен під розпис в той же день і йому була пропонована інша робота-на посаді майстра в філії «Костянтинівський автодор» і це позивачем не оспорюється,тобто, цей документ також не визиває у суда сумніву в його правдивості і обгрунтованості у відповідності до раніше прийнятого наказу директора ДП « Донецький облавтодор ВАТ « Автомобільні дороги України» за № 57 від

26.04.2005         року про скорочення численності штату працівників, яким встановлен

ліміт численності працівників філії «Великоновосільківський автодор»,всього у количе-

стві 47 робітників, у тому числі 12 робітників ІТР.

Перевіряючи доводи позивача, суд допитав в якості свідка-начальника філії «Великоно­восільківський автодор» ОСОБА_9,який пояснив,що звільнення позивача було проведено у відповідності до вимог трудового законодавства і наказу,прийнятого вищестоящою ін­станцією. Він ніяким чином не перешкоджав позивачу приступити до роботи на якій той був поновлений Апеляційним судом і заява ОСОБА_1, що він оманим шляхом звіль­нив його, не відповідають дійсності. Навпаки і логічно, він не відмовився б від послуг позивача до звільнення того у зв*язку з скороченням численності штату. А не звільнили позивача за прогул лише з гуманої підстави,щоб в його трудовій книжці не маячив не реабілітуючий  запис про звільнення.

В судовому засіданні були допитані в якості свідків- члени профкому філії « Великоново­сільківський автодор» ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4ОСОБА_5,ОСОБА_6,ОСОБА_7ОСОБА_8, які пояснили ,що дійсно на засіданні профкому від

19.12.2006         року, де присутнім був і позивач, вони розглядали подання начальника філії про скорочення численності штату,на якому більшістю голосів скоротили на посаді

майстра позивача, залишив на цій посаді ОСОБА_11у відповідності до ст. 42 КЗпП

України врахувавши переважне право.

Свідок ОСОБА_10 поясннв,що він з позивачем після поновлення останього на роботі на підставі рішення апеляційного суду ,не раз приходили на прийом начальників філії « Великоновосільківський автодор» і  « Донецького облавтодор» і освідчувались про час поновлення на роботі ,однак ні перший,ні другий не повідомили, що ОСОБА_1 поновлен на роботі наказом начальника філії від 12.09.2006 року. К поясненням свідка ОСОБА_10, суд відноситься з критичних позицій ,так як він до­водиться батьком позивача, а тому не може покласти їх в основу свого рішення. Доводи позивача про те,що після його скорочення на посаду майстра був прийнят грома­дянин ОСОБА_12 спростовується витягом з трудової книжки останього,з якої вба­чається, що той був прийнят у філію « Великоновосільківський автодор» дорожним робіт­ником 6 розряду.Сам же ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив,що він би не погодився перевестись на таку роботу,рскільки він має вищі освіту і кваліфікацію. Таким чином, наказ відповідача за № 22-к від 19.12.2006 року про звільненя позивача, слід  

визнати законим і виданим у відповідності до ст.ст.40 п.1,42,49-2 КЗпП України, підстав

для поновлення позивача на посаді майстра філії, не знаходить.

У відповідності до ч.4 ст.88 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок

держави.

На підставі викладеного .керуючись ст.ст.60,209,212-215,218 ЦПК України,-

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до дочірнього підприємства « Донець­кий облавтодор» ВАТ «Автомобільні дороги України» про поновлення на роботі,виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Великоно-восільківський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 сь 295 ЦПК України