Справа № 1п-106/11

ПОСТАНОВА

судового засідання

18 лютого 2011 року

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

              головуючого-судді     Грищука В.О.

              при секретарі              Фрейдун А.М.

              за участю прокурора  Пиць Н.В.

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові справу порушену 30.11.1995  року за ст.140 ч.3 КК України 1960 року за фактом  таємного викрадення майна,  

 в с т а н о в и в:

 30.11.1995 року, в період часу з 07.00 год. до 15.00 год. АДРЕСА_1 невстановленою слідством особою з проникненням в квартиру ОСОБА_1, шляхом злому вхідних дверей, таємно викрадено майно ОСОБА_1 вартістю 142 млн. купонів та 340 доларів США, чим завдано останній матеріальну шкоду.

 30.11.1995 року дізнавачем Залізничного РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області за даним фактом порушено кримінальну справу № 140-4778 за ознаками складу злочину передбаченого ч.3 ст.140 КК України 1960 року, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна або без конфіскації.

 В Кримінальному Кодексі України, який набрав чинності 01 вересня 2001 року, злочин із аналогічною диспозицією передбачений ч.3 ст. 185 КК України, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк до 6 років.

 Відповідно до п. 18 Розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень КК України ( 2001 р.) «При вирішенні питання про віднесення злочинів, передбачених КК України 1960 року, які були вчинені до набрання чинності цим кодексом, до злочинів невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких слід керуватись ст. 12 цього Кодексу, якщо це пом»якшує кримінальну відповідальність осіб, які вчинили злочини до набрання чинності цим Кодексом. В інших випадках необхідно застосовувати положення КК України 1960 року.

 Оскільки санкція ст. 185 ч.3 КК України 2001 року передбачає менш суворе покарання ніж санкція ст. 140 ч.3 КК України 1960 р., тому вказаний злочин слід класифікувати за ч.4 ст. 12 КК України 2001 р., яка вказує, що тяжким злочином  є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років.  

              Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідно до п. 4 ч.1 ст. 49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину становить 10 років, а з дня вчинення таємного викрадення чужого майна, з квартири АДРЕСА_1, пройшло більше ніж 10 років, і особа, яка вчинила даний злочин так і не встановлена, тому слідчий СВ Залізничного РВ  ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області за згодою заступника прокурора Залізничного району м. Львова Матвейцевої І.Я. звернувся з постановою про закриття кримінальної справи в зв»язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.     

              В судовому засіданні прокурор просить закрити кримінальну справу в зв»язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.  

              Заслухавши прокурора, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що кримінальну справу № 140-4778, порушену за фактом таємного викрадення майна ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 за ст.140 ч.3 КК України (1960 року) слід закрити в зв»язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності передбачених ст.49 КК України.  

               Керуючись ст.ст.7-1, 11-1 КПК України, ст.49 КК України, суд-

    п о с т а н о в и в:

  Кримінальну справу № 140-4778, порушену 30.11.1995 року дізнавачем Залізничного РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області за фактом таємного викрадення майна ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1 за ст.140 ч.3 КК України ( 1960 року ) –закрити.

               Постанова може бути оскаржена протягом 15 днів до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова.

                                                                          Суддя