ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
________________________________________________________________________________________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
П О С Т А Н О В А
"20" вересня 2006 р. Справа № 6/246
20 вересня 2006р., 12 год.10 хв. , м. Чернігів Справа № 6/246
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Блохіної Ж.В.
при секретарі Сороці Я.Є.,
за участю представників:
позивача Шатило О.В., довіреність №473/9/10-1000 від 13.09.2006р.,
Катрухи В.А., довіреність№2431/9/10-1000 від 05.04.2006р.,
Євтуха Є.М., довіреність №456/9/10-100 від 01.09.2006р.
відповідача Шелудько А.В. (директор),
Підгорного К.Є., довіреність №01/09 від 01.09.2006р.,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні позов Державної податкової інспекції у Бобровицькому районі ,
м. Бобровиця, вул.. Незалежності, 34
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю
“Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт”,
м. Бобровиця, вул.. Незалежності, 63
про спонукання виконати певні дії,
Встановив:
Державною податковою інспекцією у Бобровицькому районі подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” про спонукання виконати певні дії, а саме про зобовязання посадових осіб товариства надати документи посадовим особам податкового органу для проведення позапланової документальної перевірки.
У судовому засідання 15.09.2006р. представником позивача подано уточнення позовних вимог, а саме: представник позивача просить зобовязати посадових осіб товариства з обмеженою відповідальністю “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” надати заступнику начальника РУ ДААК ДПА в Чернігівській області - начальнику відділу контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Шатило Олександру Віталійовичу, старшому державному податковому ревізору –інспектору відділу адміністрування акцизного збору РУ ДААК ДПА в Чернігівській області Желізному Анатолію Миколайовичу, головному державному податковому ревізору – інспектору сектору взаємодії із правоохоронними органами відділу контрольно-ревізійної роботи Ніжинської ОДПІ Расторгуєвій Марині Олексіївні для проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2004р. по 30.09.2005р. слідуючи документи:
- накладні, податкові накладні, рахунки бухгалтерського обліку та зведені регістри бухгалтерського обліку на отримання сировини для виробництва паливно-мастильних матеріалів, документів технологічного процесу (актів змішування бензинів різних марок з сировиною “інші легкі фракції” бензином газовим стабільним) та інших компонентів;
- накладні, податкові накладні, рахунки бухгалтерського обліку та зведені регістри бухгалтерського обліку та реалізацію продукції власного виробництва;
- податкову звітність, як декларації на додану вартість, розрахунки акцизного збору та звітність по іншим видам податків та зборів, яка надавала товариством до податкового органу;
- технічні умови та інші нормативні документи, повязані з технологічним процесом виготовлення паливно-мастильних матеріалів;
- посвідчення якості на сировину та готову продукцію;
-протоколи досліджень сировини та готової продукції, проведеної Держспоживстандартом України та його територіальними підрозділами.
Представники відповідача проти позову заперечують і просять у позові відмовити.
Представники позивача підтримали позовні вимоги, просять їх задовольнити, посилаючись на наступне. Відповідач перебуває на обліку у ДПІ у Бобровицькому районі. Згідно статуту відповідача одним з видів його діяльності є виробництво нафтопродуктів та газового конденсату. На підставі рапорту від 07.07.05р. за №25/7/26-30 ДСК стосовно ухилення від сплати податків посадовими особами відповідача та на виконання розпорядження ДПА в Чернігівській області №22-р від 02.02.06р. відповідно до ч.7 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” начальником Козелецької МДПІ прийнято наказ від 06.02.06р. №17 “Про проведення виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт”. Особам, які повинні були здійснювати перевірку, виписано відповідне направлення №10 від 08.02.06р., яке було вручено керівнику підприємства під розписку, але посадові особи підприємства не допустили до перевірки співробітників МГВПМ Ніжинської ОДПІ. Представники позивача зазначають, що посадові особи податкового органу позбавлені можливості виконати свої функціональні обовязки, а саме провести позапланову перевірку відповідача, а тому, використовуючи свої права, просять суд зобовязати відповідача надати документи для проведення позапланової перевірки підприємства.
Представники відповідача заперечують стосовно позовних вимог, просять у позові відмовити, посилаючись на те, що вимоги податкового органу суперечать фактичним обставинам та приписам чинного законодавства. Так, представники стверджують, що у відповідача відсутні підстави проводити позапланову виїзну перевірку відповідача на підставі п.7 ч.6 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, оскільки стосовно товариства та його посадових осіб податковою міліцією оперативно-розшукову справу не заведено і позивач не довів наявність такої підстави в суді, отже право вимагати надання на перевірку документів у позивача відсутнє. Також представники зазначають, що фактично позивач намагається провести не позапланову, а повторну перевірку, оскільки за період з 01.04.2004р. по 30.06.2005р. Козелецькою МДПІ вже проведено планову виїзні перевірку підприємства, складено відповідний акт перевірки, визначені податкові зобовязання підприємства податковими повідомленнями-рішеннями, які сплачені. На думку відповідача у Козелецької МДПІ підстави для призначення повторної перевірки відповідача відсутні. Також представники зазначають, що відповідачем порушені терміни проведенні позапланової виїзної перевірки, яка повинна проводитись лише в межах тривалості, гранично допустимої чинним законодавством України, та в терміни, зазначені у наказі та направленні на перевірку. Також представники пояснили, що підприємство не має всіх стадій технологічного процесу виготовлення нафтопродуктів, а лише має на підприємстві виробничий цикл змішування ( а не виробництва) бензинів моторних автомобільних марок А-76, А-80, А-92, А-95 із відповідними присадками (компонентами) з метою підвищення їх октанового числа, а тому відповідач не є виробником бензинів, отже не є і платником акцизного збору, сплату якого намагається перевірити позивач.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.
02.02.2006р. головою Державної податкової адміністрації в Чернігівській області видано розпорядження №22-р “Про залучення працівників Ніжинської ОДПІ та РУ ДААК ДПА в Чернігівській області до проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт”, яким зобовязано: начальника Ніжинської ОДПІ для проведення позапланової документальної перевірки ТОВ “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” відрядити до м. Бобровиця головного держподатревізора - інспектора Расторгуєву М.О.; начальника регіонального управління ДААК ДПА України в Чернігівській області для проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” відрядити до м. Бобровиця заступника начальника РУ ДААК ДПА України в Чернігівській області Шатило О.В. та старшого державного податкового ревізора-інспектора відділу адміністрування акцизного збору Желізного А.М.
Керуючись п.1 ст.11, на підставі “частини 7 статті 11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні” та на виконання розпорядження ДПА в Чернігівській області від 02.02.2006р. №22-р, начальником Козелецької МДПІ видано наказ від 06.02.2006р. №17, яким наказано: провести позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” за період з 01.04.2004р. по 30.09.2005р.; заступнику начальника, начальнику відділу контрольно-ревізійної роботи Козелецької МДПІ підготувати направлення на проведенні виїзної позапланової документальної перевірки “сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт”; доручено проведенні перевірки “сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” заступнику начальника РУ ДААК ДПА України в Чернігівській області Шатило О.В., старшому державному податковому ревізору-інспектору відділу адміністрування акцизного збору Желізному А.М., головному держподатревізору –інспектору сектору взаємодії із правоохоронними органами відділу контрольно-перевірочної роботи Ніжинської ОДПІ Расторгуєвій М.О.; встановлено термін проведення позапланової перевірки з 08.02.2006р. по 14.02.2006р.
08.02.2006р. начальником Козелецької МДПІ вищевказаним особам виписано направлення №10 для проведення з 08.02.2006р. по 14.02.2006р. виїзної позапланової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства.
Дане направлення було одержано директором товариства з обмеженою відповідальністю “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” Шелудько А.В. 08.02.2006р., що підтверджується розпискою.
08.02.2006р. особами, які були направлені на перевірку, складена довідка про ненадання документів для проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт”, згідно якої перевіряючі були допущені на територію підприємства, був зроблений запис в журналі реєстрації перевірок, але в звязку з тим, що директор підприємства піддав сумніву законність підстав для проведенні виїзної позапланової документальної перевірки, визначених у направленні №10, документи для перевірки не були надані.
За таких підстав позивач просить спонукати відповідача надати відповідні документи для проведенні позапланової документальної перевірки підприємства за період з 08.02.2006р. по 14.02.2006р. При цьому, на думку позивача, відповідач ухиляється від сплати акцизного збору, платником якого є.
Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
І. Згідно п.1 ч.1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. №509-ХІІ ( далі –Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право:
- здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
У статті 11-1 Закону №509 передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Згідно абзацу першого частини 8 ст.11-1 Закону №509 позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.
Відповідно до абзацу другого частини 8 ст.11-1 Закону №509 позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Отже, Закон №509 передбачає, що позапланова виїзна перевірка платника податків може здійснюватись на підставі: по-перше, наявності обставин, викладених у ст..11-1; по –друге, рішення суду; по-третє, рішення керівника податкового органу.
Позивач не надав рішення суду про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки відповідача з відповідної підстави та дати її початку і закінчення.
Проте, позивач надав наказ начальника Козелецької МДПІ від 06.02.2006р. №17 “Про проведення виїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт”.
Згідно даного наказу, як на підставу для проведення виїзної позапланової перевірки відповідача, керівник податкового органу посилається на частину 7 ст. 11-1 Закону №509, відповідно до якої позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Ці закони не є законами з питань оподаткування.
Представники позивача пояснили, що в наказі була допущена описка і мався на увазі пункт 7 частини 6 ст. 11-1 Закону №509.
Так, згідно пункту 7 частини 6 статті 11-1 Закону №509 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності , зокрема, такої обставини, коли стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків.
Представники позивача не надали суду доказів того, що податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу стосовно платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” (посадової особи платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт”), посилаючись на те, що згідно п.4.4.9 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби Безпеки України №440 від 12.08.2005р., зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 р. за N 902/11182, до відомостей, що становлять державну таємницю, відносяться відомості про факт або плани здійснення стосовно конкретного об'єкту оперативно-розшукового, контррозвідувального чи розвідувального заходу, розголошення яких створює загрозу національним інтересам і безпеці, щодо: оперативно-розшукового заходу (крім тих, що здійснюються органами внутрішніх справ), що здійснюється для пошуку і фіксації фактичних даних про вчинення особливо тяжких або тяжких злочинів; контррозвідувального чи розвідувального заходу оперативно-розшукового заходу, що здійснюється для пошуку і фіксації фактичних даних про вчинення інших злочинів.
Як вбачається з матеріалів справи, ні розпорядження Голови ДПА в Чернігівській області №22-р від 02.02.2006р., ні наказ начальника Козелецької МДПІ від 06.02.2006р. №17 не містять посилання на те, що позапланова перевірка відповідача проводиться за наявності такої обставини, коли стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу.
Отже, відсутнє чітке визначення підстави проведення позапланової виїзної перевірки відповідача.
Враховуючи, що Закон №509 передбачає, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у статті 11-1 лише на підставі рішення суду та за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, а наказ начальника Козелецької МДПІ, як на підставу перевірки, посилається на частину 7 статті 11-1 Закону №509, то позапланова перевірка відповідача могла бути здійснена в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Отже, вимоги позивача про зобовязання відповідача надати вищевказані документи для проведення позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2004р. по 30.09.2005р. не відповідають предмету перевірки.
ІІ. Згідно частини 11 ст. 11-1 Закону №509 тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів.
Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочі дні ( ч.13 ст. 11-1 Закону №509).
Вищевказаним наказом начальника Козелецької МДПІ встановлено термін проведення позапланової перевірки відповідача з 08.02.2006р. по 14.02.2006р.
Позивач не надав доказів того, що термін проведення перевірки було продовжено на 5 робочих днів, як це передбачено ч.13 ст. 11-1 Закону №509.
Таким чином, на момент звернення позивача з даним позовом 17.07.2006р., термін проведення позапланової перевірки відповідача сплинув ще 14.02.2006р.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 11-2 Закону №509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
У звязку з викладеним та враховуючи, що терміни проведення позапланової перевірки, встановлені чинним законодавством України, наказом керівника податкового органу та направленням на перевірку сплинули, посадові особи податкового органу не мають права її проводити, а, отже, позивач не має правових підстав вимагати надання відповідачем на перевірку документів.
ІІІ. В наказі начальника Козелецької МДПІ від 06.02.2006р. №17 визначено, що позапланова документальна перевірка відповідача здійснюється за період з 01.04.2004р. по 30.09.2005р.
Проте, за період з 01.04.2004р. по 30.06.2005р. Козелецькою МДПІ вже була проведена комплексна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства відповідачем, за результатами якої складено акт №21/23-309/31374895 від 21.07.2007р., 25.07.2005р. прийняті податкові повідомлення-рішення, якими визначені податкові зобовязання по податку на прибуток в сумі 2720 грн. та податку на додану вартість в сумі 14933. грн.
Таким чином, позапланова виїзна перевірка, для проведення якої позивач просить зобовязати відповідача надати документи в тому числі і за період з 01.04.2004р. по 30.06.2005р., є по суті повторною, оскільки цей період співпадає з раніше перевіреним періодом.
У ч.6 ст. 11-1 Закону №509 передбачено, що позапланова виїзна перевірка проводиться за наявності такої обставини: у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу (п.8).
Позивач не надав відповідних доказів на підтвердження того, що позапланова перевірки відповідача проводиться за наявності обставини, передбаченої п.8 ч.6 ст. 11-1 Закону №509.
ІУ. В ході судового розгляду було зясовано, що фактично позивач має намір провести перевірку відповідача з питань дотримання останнім податкового законодавства в частині сплати акцизного збору.
Представники позивача пояснили, що при проведенні комплексної документальної перевірки відповідача за період з 01.04.2004р. по 30.06.2005р. ( акт від 21.07.2005р.), зокрема, стосовно правильності нарахування та сплати акцизного збору було встановлено, “що при перевірці за І півріччя 2005р. було виявлено, що при доданні присадки з метою покращення октанового числа бензину використовувався бензин газовий стабільний, про що складені акти змішування”. В акті перевірки від 21.07.2005р. зазначено, що “ при зясування питання чи являється підприємство платником акцизного збору необхідно провести додаткову перевірку з цього питання за весь перевіряємий період і скласти додатковий акт”. Отже, в акті не було здійснено висновків щодо повноти і правильності сплати відповідачем акцизного збору, а тому є необхідність провести позапланову перевірку , для чого необхідно отримати від відповідача певні документи.
Представники позивача не надали суду доказів того, що відповідач є платником акцизного збору.
Згідно ст. ст. 2, 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір” від 26.12.1992р. №18-92 платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) - виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику.
Об'єктом оподаткування є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), в тому числі з давальницької сировини, шляхом їх продажу, обміну на інші товари (продукцію, роботи, послуги).
Статтею 1 Закону України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)” від 11.07.1996р. №313/96-ВР затверджені ставки акцизного збору, які повинні сплачувати виробники бензинів моторних, у тому числі бензинів А-76, А-80, А-92, А-95. Також в статті зазначено, що виготовлення нафтопродуктів здійснюється підприємствами, які мають всі стадії технологічного процесу з їх виготовлення, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.2000р. виробництво (виготовлення) –діяльність, повязана з випуском продукції, яка включає всі стадії технологічного процесу, а також реалізацію продукції власного виробництва.
Таким чином, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що для того, щоб підприємство вважалось виробником бензинів і платником акцизного збору, йому потрібно: мати усі стадії технологічного процесу з виробництва бензину від переробки нафти до випуску готової продукції; бути занесеним до переліку нафтопереробних підприємств, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Представники відповідача пояснили, що підприємство здійснює оптову торгівлю бензинами моторними А-76, А-80, А-92, А-95. Бензини, які реалізують підприємством, отримуються шліхом змішування низькооктанових бензинів, що купуються на інших підприємствах, з відповідними присадками –антидетонаторами, бензином газовим стабільним, фракцією легкою і оксигентами з метою підвищення їх октанового числа. Будь-якої переробки нафти підприємство не здійснює, необхідне обладнання для цього не має.
Згідно листа Міністерства палива та енергетики від 07.06.2005р. №15/1-472, направленого на адресу відповідача, Міністерство розглянуло звернення підприємства щодо можливості включення ТОВ “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” до Переліку нафтопереробних підприємств, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження переліків нафтопереробних підприємств, що виробляють бензини моторні сумішеві, та державних спиртових заводів, що виробляють високооктанові кисневмісні добавки до бензинів” від 29.01.03р. №127 і повідомила наступне.
“Згідно із Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.05р. №2505-ІУ виготовлення нафтопродуктів здійснюється підприємствами, які мають всі стадії технологічного процесу з їх виготовлення, за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи зазначене положення Закону України, а також те, що ТОВ “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” не займається процесами нафтопереробки, немає підстав включити Ваше підприємство до Переліку нафтопереробних підприємств, що виробляють бензини моторні сумішеві”.
Листом від 12.04.2006р. за №35 ТОВ “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” звернулось до Президента Київської торгово-промислової Палати з проханням надати експертний висновок з питання: чи є підприємство ТОВ “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” виробником бензинів моторних автомобільних марок А-76, А-80, А-92, А-95?
До листа були додані: інформація про підприємство; перелік товарів, які отримує підприємство в результаті змішування компонентів; джерела придбання сировини та компонентів, з яких виготовляються бензини; перелік основних технологічних операцій; відомості про виробничу площу; відомості про обладнання; штатний розклад підприємства; нормативно-технічна документація на продукцію.
Згідно відповіді Київської торгово-промислової палати від 14.04.2006р. за №1708-26/457 інформація у наданих ТОВ “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” документах свідчить про існування на підприємстві виробничого циклу змішування (а не виробництва) бензинів автомобільних марок А-86, А-80, А-92, А-95 із відповідними присадками (компонентами). У звязку з наведеним, Київська торгово-промислова палата не може оформити експертний висновок щодо визнання товаровиробником бензинів автомобільних марок А-76, А-80, А-92 та А-95 ТОВ “Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт”.
Крім того, твердження відповідача про те, що він не є виробником бензинів, підтверджується листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 28.02.2002р. №2-222/1229, в якому, з посиланням на ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”, робиться висновок, що “ Виробництво включає всі стадії технологічного процесу, а оскільки покращення якості придбаного бензину шляхом додавання кисневмісних добавок, які збільшують його октанове число, не потребує у субєкта підприємницької діяльності спеціального нафтопереробного обладнання, то, на думку Держпідприємництва України, така операція не є виробництвом”.
Таким чином, оскільки ТОВ „Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” не включено до переліку нафтопереробних підприємств, які мають усі стадії технологічного процесу з виготовлення нафтопродуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005р. №705, не має всіх стадій технологічного процесу виробництва бензинів, а бензин А-76, А-80, А-92, А-95 отримує шляхом змішування низькооктанових бензинів з відповідними присадками (компонентами) з метою підвищення їх октанового числа, відповідач не є виробником бензинів моторних автомобільних марок А-76, А-80, А-92, А-95, а отже, не є платником акцизного збору.
Окрім того, відповідно до п. 4.4.2 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181 податковим роз’ясненням вважається роз’яснення окремих положень податкового законодавства, надане контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним (керівним) органом контролюючого органу, виходячи із положень підпункту 4.4.1 цього пункту, принципів оподаткування, викладених у Законі України „Про систему оподаткування”, та економічного змісту податку, збору (обов’язкового платежу), який розглядається.
Податкове роз’яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обґрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз’ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз’яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз’ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів. Податкове роз’яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз’ясненнями, виданими іншими контролюючими органами. Податкове роз’яснення не має сили нормативно-правового акта.
Згідно п.1.11 Порядку надання роз’яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 12.04.2003р. №176, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.04.2003р. за № 326/7647, податковим роз’ясненням, наданим на запит платника податків, користується платник податків при обрахуванні ним сум податкових зобов’язань та під час проведення ним апеляційних процедур.
ТОВ „Інформ-Інжиніритг-Нафтопродукт” листом від 01.06.2004р. №41-к звернулося до ДПА України з проханням роз’яснити чи вважається підприємство виробником бензину та чи повинно сплачувати акцизний збір.
На цей запит ДПА України надала відповідь від 29.06.2004р. №5210/6/21-1115, де повідомила, що при придбанні підприємством низькооктанових бензинів і доданих до них присадок з метою підвищення октанового числа відсутні підстави вважати такі операції виробництвом нафтопродуктів, а підприємства, які здійснюють ці операції –платниками акцизного збору з нафтопродуктів, які були придбані і яким підвищене октанове число.
В силу п.4.4.2 вищевказаного Закону дана відповідь вважається податковим роз’ясненням, яке надає відповідачу право не нараховувати та не сплачувати акцизний збір з отриманого шляхом змішування та реалізованого бензину.
З вищевикладеного вбачається, що ТОВ „Інформ-Інжиніринг-Нафтопродукт” не має всіх стадій технологічного процесу з виготовлення нафтопродуктів, а лише має на підприємстві виробничий цикл змішування ( а не виробництва) бензинів моторних автомобільних марок А-76, А-80, А-92, А-95 із відповідними присадками (компонентами) з метою підвищення їх октанового числа.
Таким чином, відповідач не є виробником бензинів моторних автомобільних марок А-76, А-80, А-92, А-95, в звязку з чим не є платником акцизного збору.
У позивача немає жодних підстав проводити перевірку з питань нарахування та сплати даного виду податку.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача відсутні правові підстави проводити позапланову виїзну перевірку відповідача на підставі наказу начальника Козелецької МДПІ від 06.02.2006р. №17 і вимагати від відповідача документи для проведення такої перевірки, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
С У Д П О С Т А Н О В И В:
1. У позові відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
3. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення вищевказаних строків залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
4. Постанова в повному обсязі виготовлена 25.09.2006р.
Суддя Ж.В. Блохіна
- Номер:
- Опис: МАЙНОВИЙ
- Тип справи: Заміна сторони у виконавчому провадженні (2-й розділ звіту)
- Номер справи: 6/246
- Суд: Господарський суд Херсонської області
- Суддя: Блохiна Ж.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 04.06.2018
- Дата етапу: 14.06.2018
- Номер:
- Опис: визнання недійсним договору купівлі-продажу 269 акцій закритого акціонерного товариства "Сонат" та визнання права власності на спірні акції
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 6/246
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Блохiна Ж.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 17.04.2008
- Дата етапу: 25.07.2008
- Номер:
- Опис: банкрутство
- Тип справи: Про визнання банкрутом
- Номер справи: 6/246
- Суд: Господарський суд Закарпатської області
- Суддя: Блохiна Ж.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Закрито провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.11.2000
- Дата етапу: 15.04.2004