ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2006 Справа № 11/144
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)
суддів: Євстигнеєва О. С., Чохи Л. В.
при секретарі судового засідання Ревковій Г. О.
за участю представників сторін:
від позивача:Аржанухін В.Л. представник, довіреність №41-4016 від 22.05.06;
Жарінова І.Ю. представник, довіреність №46-4016 від 30.05.06;
від відповідача-1: не з"явився, про час та місце судового засідання повідомелний належним чином (а.с. 80)
від відповідача-2: Маєвська В.М. представник, довіреність №09-18/990 від 28.12.05;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат Азовсталь", м. Маріуполь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2006 року у справі № 11/144
за позовом відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь
до 1- корпорації "Науково-виробнича івестиційна група "Інтерпайп", м. Дніпропетровськ
2- відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь
про стягнення 1262,38 грн.
ВСТАНОВИВ:
В судовому засіданні 19.09.06, за згодою представників сторін, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відкрите акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів”, м.Нікополь звернулось з позовом до Корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп”, м. Дніпропетровськ, відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Дніпропетровськ про стягнення 1262,38 грн. вартості недостачі коксового горішку.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.06 по справі № 11/144 (суддя Мельниченко І.Ф.) позовні вимоги до відповідача-2 задоволено, щодо позовних вимог до відповідача-1 -відмовлено.
Рішення вмотивовано тим, що в акті приймання, складеного за участю
повноважених представників громадськості зазначено, що до переваження вантаж знаходився під охороною, ознак крадіжки та втрат вантажу не виявленою, відсутня у вагоні продукція вміститися могла. Причиною нестачі стало неправильне визначення вантажовідправником маси вантажу.
Не погодившись із рішенням, відкрите акціонерне товариство "Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Кривий Ріг просить його скасувати, посилаючись на наступне.
При розгляді справи господарським судом неправильно застосовані пункти 17, 17а Інструкції П-6.
Судом порушена стаття 43 Господарського процесуального кодексу України.
Не враховано того, що прямий договір між позивачем та відповідачем-2 не заключався.
Відкрите акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" вважає доводи скаржника безпідставними, просить рішення залишити без змін.
Корпорація "Науково-виробнича інвестиційна група "Інтерпайп" також вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.
При перегляді справи за апеляційною скаргою встановлено наступне.
На адресу відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” (позивач) за договором від 27.12.02 № У 1631/2002/881, укладеного між позивачем і Корпорацією “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп” (відповідач-1), від відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат “Азовсталь”, м. Кривий Ріг (відповідач-2) надійшла продукція - коксовий горішок по залізничним накладним №№ 49625752, 49625622.
Вартість продукції сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 39058 від 24.06.03 року.
При прийманні продукції по кількості позивачем встановлено недостачу коксового горішку в кількості 4,15 тон на суму 1262,38 грн., про що складено акт приймання продукції по кількості № 3253/2 від 21.05.03.
Вантаж по спірним залізничним накладним прибув на станцію призначення у справних вагонах без ознак втрати та виданий позивачу залізницею згідно статті 52 Статуту залізниці без перевірки.
Відповідно до частин 7, 8 пункту 21 Інструкції П-6 посвідчення видається на право участі у прийманні конкретної партії продукції. Видача посвідчення на період (декаду, місяць інше) не допускається.
Для приймання продукції у вихідні чи святкові дні посвідчення може бути видане у останній перед вихідним або святковим днем на кожен день, без зазначення конкретної партії продукції.
При комісійному прийманні продукції по кількості за участю представника громадськості (посвідчення від 20.05.03 № 3253/1, № 3253/1, та від 21.05.03 № 3253/2) оформлено відповідно до вимог Інструкції П-6) виявлена недостача, про що позивачем складено комісійні акти приймання продукції по кількості від 20.05.03, 21.05.03.
Позивач отримав вантаж за угодами перевезень (залізничними накладними).
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів, пасажирів та багажу і відповідальність сторін по цих перевезеннях визначається статутами (кодексами) окремих видів транспорту і правилами, що видаються у встановленому порядку.
Відповідно до статті 105 Статуту залізниць України, залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспорті, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Відповідно до пункту 14 Інструкції П-6 перевірка ваги нетто здійснюється у порядку, встановленому стандартами, технічними умовами та іншими обов”язковими для сторін правилами.
У даному випадку такими правилами є Правила видачі вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.00, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00 № 862/5083, пунктом 22 яких встановлено, що перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться таким самим чином, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Визначення ваги брутто вантажовідправником та одержувачем визначалось зважуванням.
Згідно з пунктом А-1 Додатку А (обов”язковий) до ДСТУ 322-12-2-94 “Кокс каменновугільний, пековий і термоантрацит. Правила приймання”, масу коксу (нетто) визначають по різниці маси навантаженого складу (брутто), визначеного зваженням у споживача, і маси порожніх вагонів, вказаної на їх трафаретах.
Як вбачається з залізничних накладних №№ 49625752, 49625622 при відвантаженні вантажу на станції відправлення, вага тари не перевірялась, а взята з трафарету вагонів.
Отже, оскільки вантажовідправником і вантажоодержувачем вага тари визначалась за трафаретом, Правилами видачі вантажу та ДСТУ 332-12-2-94 допускається визначення ваги тари з трафарету, колегія суддів вважає, що перевірка ваги тари вантажоодержувачем була не обов”язковою.
Не обов”язковим є і відбір проб для визначення вологості, оскільки частиною 5 пунктом 4.3 зазначеного вище ДСТУ для визначення сухої маси партії коксу, яка надійшла, приймається масова доля загальної вологості, яка визначена у постачальника і зазначена в документі про якість, що і було зроблено позивачем.
Акти приймання від 20.05.03 № 3253/1 та № 3253/2 від 21.05.03 містять відомості про виклик постачальника та відправника, копія визову, який передавався по факту, наданий позивачем до справи.
Доводи скаржника повинні бути прийняті до уваги частково, виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу 1 пункту 26 Інструкції П-6 акт приймання продукції затверджується керівником підприємства - отримувача не пізніше ніж на наступний день після складання акту.
Попередній акт № 3253/1 від 20.05.2003 року та остаточний акт № 3253/2 від 21.05.2003 року керівником підприємства позивача затверджені без зазначення дати, що є порушенням вимог абзацу 1 пункту 26 Інструкції П-6.
Згідно до підпункту "л" пункту 25 Інструкції П-6, в акті про недостачу продукції повинен бути зазначений стан тари в момент огляду продукції, також стан упаковки поверхнього маркування тари, інші данні на підставі яких можливо зробити висновок про те, у чиєї т упаковці надійшоа вагон, дата розкривання тари.
Як вбачається з залучених накладних № 49625752, 49625622, при відправленні вантажу вантажовідправник зробив маркування поверхні вантажу вапном.
Акт приймання вантажу по кількості не містить опис стану маркування, чи було воно порушено, чи ні, що також є порушенням вимог Інструкції П-6.
Підпунктом "п" пункту 25 Інструкції П-6 передбачено, що в акті про недостачу продукції повинно бути зазначено, яким способом визначена кількість продукції якої не достає, могла чи ні вміститися продукція, якої не достає у тарне місце, у вагон, контейнер.
Відомостей про те, могла чи ні вміститися у вагон продукція, якої не достає, акт про приймання продукції від 21.05.2003 року № 3253/1 не містить.
Від залізниці вантажоодержувач отримаввантаж 20.05.2003 року о 8 год. 00 хвил. і поданий на завод. Приймання вантажу відповідно до актів почато об 11 год 20 хвил. Місцезнаходження вагонів з 8 год. до 11год 20 хвил., та порядок їх охорони в акті не зазначені. Тобто, не виключений доступ до вантажу сторонніх осіб.
З огляду на викладене, і те, що позивачем при прийманні вантажу і складанні актів (попереднього і остаточного) були допущені порушення вимог Інструкції П-6, вказані акти відхиляються колегією суддів як належні докази недостачі продукції у зв"язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2006 року по справі № 11/144 підлягає частковому скасуванню.
Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на позивача.
Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2006 року по справі № 11/144 скасувати частково.
В задоволенні позовних вимог до відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь відмовити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м. Нікополь на користь відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", м. Маріуполь 51,00 грн. державного мита за перегляд справи за апеляційною скаргою, видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2006 року по справі № 11/144 залишити без змін.
Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду може бути оскаржена в місячний термін в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя О. М. Лисенко
Суддя О. С. Євстигнеєв
Суддя Л. В. Чоха
- Номер:
- Опис: Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Служба Єдиного замовника", вул. Леніна, 14, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600 про стягнення заборгованості в сумі
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 11/144
- Суд: Господарський суд Чернігівської області
- Суддя: Лисенко О.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.10.2010
- Дата етапу: 26.07.2011