07.04.2011
Справа № 2-6250/10
Р і ш е н н я
І м е н е м У к р а ї н и
07 квітня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого –судді Бойко О.М., при секретарі Прохорові С.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування виконкому Партизанської сільської ради про визнання місця проживання дитини,
в с т а н о в и в:
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі посилаючись на те, що з відповідачкою по даній справі - ОСОБА_2 вони перебували у зареєстрованому шлюбі. Від сумісного життя у них є двоє малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5.
Незабаром їхня родина розпалася і 02.11.2010 року шлюб між ними Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було розірвано.
В даний час, у зв'язку з неприязними відносинами між сторонами, позивач вимушений переселитися в АДРЕСА_1, яка є власністю його та його батьків: батька ОСОБА_5, матері ОСОБА_6 і брата ОСОБА_7, який в даній квартирі не проживає, а проживає разом з своєю родиною в окремій квартирі.
Відповідачка залишилася проживати разом з їхніми дітьми в АДРЕСА_2, яка була придбана на кошти його батьків.
При розірванні шлюбу, питання про визначення місця мешкання дітей не вирішувалося, проте проживаючи окремо вони ніколи з відповідачкою не приходили спільної згоди про те, з ким із них проживатимуть малолітні діти.
Він вважає, що має таке ж право, дане йому Конституцією України, як і відповідачка на те, щоб хоча б одна дитина проживала разом з ним. За доцільне, вважає, щоб з ним проживав син, який досяг 10 літнього віку, а малолітня донька ОСОБА_4 залишалася б проживати разом з матір'ю.
Також просив суд врахувати те, що він може сину ОСОБА_8 створити належні умови для виховання і розвитку. Він має самостійний дохід, працюючи з 2000 року і по теперішній час на посаді бригадира в дистанції колії Нижньодніпровськ-Вузол. Його заробітна плата складає 3000 гривень в місяць. Крім того, він веде здоровий спосіб життя, спиртні напої не вживає, фізично здоровий. По місцю роботи і за місцем проживання характеризують позитивно, шкідливих звичок не має. Він любить своїх дітей, дорожить їх здоров'ям, матеріальним благополуччям. Зможе організувати правильне виховання і догляд за сином. У цьому йому готові надати допомогу і його батьки, які також люблять своїх внуків.
Із сином вони знаходяться в прив'язаних відносинах, знаходять спільну мову, розуміють один одного. Його житлово-побутові умови дозволяють забезпечити сина окремою кімнатою для проживання.
Відповідачці важко буде здійснювати догляд і займатися вихованням відразу двох дітей. Крім того, вона проживає з дітьми в однокімнатній квартирі, офіційно ніде не працює, а має мінливий дохід, реалізовуючи товар на базарі, а тому не зможе надавати належну увагу відразу двом дітям, контролювати їх.
Син завжди виявляв бажання проживати разом з ним. На відміну від відповідачки, яка постійно чинить йому перешкоди в спілкуванні з дітьми, він не обмежуватиме її зустрічі із сином, не настроюватиме його проти матері.
Таким чином, він зможе створити сину ОСОБА_8 належні умови для його правильного виховання і розвитку. Після зміни місця проживання син відвідуватиме одну і ту ж школу.
Відповідачка в судовому засіданні надала письмові заперечення проти позову в яких заперечувала проти позову та просила суд в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позовних вимог не заперечувала та вважала можливим їх задовольнити і визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із батьком.
Вислухавши пояснення сторін, свідків, які підтвердили пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивач з відповідачкою перебували у зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 02.10.1999 року). Від сумісного життя у них є двоє малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 12.05.2000 року) і ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 від 22.08.2005 року).
Незабаром їхня родина розпалася і 02.11.2010 року шлюб між ними по рішенню Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області було розірвано.
На даний час позивач, у зв'язку з неприязними відносинами, що виникли з відповідачкою, проживає в АДРЕСА_1. Зазначена квартира є власністю його та його батьків: ОСОБА_5 і ОСОБА_6, а також брата ОСОБА_7, який в даній квартирі не проживає.
Відповідачка залишилася проживати разом з із донькою ОСОБА_10 в однокімнатній АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою виданої Партизанською сільською радою.
При розірванні шлюбу, питання про визначення місця мешкання дітей не вирішувалося.
Відповідно до ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, тому ОСОБА_1 має таке ж право, як і ОСОБА_2 на те, щоб хоча б одна дитина проживала разом з ним.
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 28.12.2010 року, умови проживання в АДРЕСА_1 задовільні, квартира має загальну площу–67,5 кв.м та складається з трьох кімнат житловою площею 40,1 кв.м, кухні-8,2 кв.м, вбиральні-1,4 кв.м, ванної кімнати-2,5 кв.м, коридору-10,2 кв.м, комори-1,6 кв.м., крім того обладнана балконом-0,8 кв.м і лоджією-2,7 кв.м. Також є всі необхідні електроприлади та меблі, посуд. Перша кімната обладнана під дитячу кімнату.
На відміну від ОСОБА_2, яка офіційно ніде не працює і стабільного прибутку не має, ОСОБА_1 має самостійний дохід, працюючи з 2000 року і по теперішній час на посаді бригадира в дистанції колії Нижньодніпровськ-Вузол, про що є відмітка в трудовій книзі і його заробітна плата складає 3000 гривень в місяць, що підтверджується довідкою про доход №354. Крім того, він веде здоровий спосіб життя, спиртні напої не вживає, фізично здоровий. По місцю роботи і за місцем проживання характеризують позитивно, шкідливих звичок не має, а тому відповідно до ст. 161 СК України суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу і вважає, що позивачці буде важко виховувати двох малолітніх дітей, а отже вона не зможе забезпечити їм належний рівень виховання, тому вважає можливим передати ОСОБА_3 для проживання з ОСОБА_1
Згідно ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини, тому приймаючи до уваги думку десятилітнього ОСОБА_9, яку він висловив в судовому засіданні за відсутності батьків, але в присутності представника третьої особи та класного керівника, який висловив своє бажання в подальшому проживати з батьком ОСОБА_1, з яким вони перебувають у прив'язаних відносинах, знаходять спільну мову, розуміють один одного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 212, 215, 214, 367 ЦПК України, ст.ст. 2, 7, 15, 17-19, 141, 160, 161, Сімейного кодексу України, суд -
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 8,50 гривень та 37 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя : Бойко О.М.