Справа № 22-494 2007 p. Головуючий у І інстанції Гончар В.М.
Категорія 24 Доповідач Єгорова С.М.
РІШЕННЯ
іменем України
4 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого Вербицького B.C.
суддів: Єгорової С.М.
Дуковського О.Л.
при секретарі Березовській І.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2на рішення Кіровоградського районного суду від 8 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_3до Клинцівської сільської ради, третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_4та ОСОБА_2про визнання права власності на майно в порядку спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4та ОСОБА_2до правонаступника позивачки ОСОБА_5про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за законом.
Заслухавши доповідача, пояснення апелянтів, правонаступника позивачки ОСОБА_5., вивчивши матеріали справи, колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2005 року ОСОБА_3звернулася в суд з позовом до Клинцівської сільської ради, третіх осіб ОСОБА_1, ОСОБА_4та ОСОБА_2про визнання права власності на майно в порядку спадкування. Посилалась на те, що з 1950 року проживала однією сім"єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6, який в 1989 році помер. Після його смерті вона залишилась проживати в спадковому будинку в с.АДРЕСА_1, який належав померлому згідно свідоцтва про власність від 15 грудня 1988 р. Після його смерті спадщина відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності Цивільним кодексом України (2003 p.). Вважала, що відповідно до вимог ЦК України (2003 р.) вона як спадкоємець по закону фактично прийняла спадщину, тому просила визнати за нею право власності на спадковий будинок.
Ухвалою Кіровоградського районного суду від 18 липня 2006 року, в зв"язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1року позивачки ОСОБА_3., до участі в справі були залучені її правонаступники ОСОБА_5 та ОСОБА_2, які звернулись з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
В жовтні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 звернулись із зустрічним позовом до
2
ОСОБА_5, правонаступника ОСОБА_3., про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_7після смерті свого батька ОСОБА_6, ними після смерті ОСОБА_7, який доводився їм чоловіком, батьком відповідно; визнання за ними права власності на спірний будинок.
Рішенням Кіровоградського районного суду від 8 листопада 2006 року позов ОСОБА_5., правонаступника ОСОБА_3., та зустрічний позов задоволені частково. Визнано за ОСОБА_5, 20.09.1948 року народження, право власності на 4/6 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1Кіровоградської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлої 0ІНФОРМАЦІЯ_1року. Встановлено факт прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном ОСОБА_7після смерті спадкодавця його батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4року. Встановлено факт прийняття ОСОБА_1, ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5року, на спадкове домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_1Кіровоградської області. Визнано за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2року народження, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3року народження, право власності за кожною на 1/6 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по АДРЕСА_1Кіровоградської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5року. В інших позовних вимогах сторонам відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_2ставиться питання про скасування рішення Кіровоградського районного суду як незаконного і такого, що порушує їх права як спадкоємців, зазначається про порушення судом норм процесуального права, яке потягло винесення неправильного рішення. Суд вийшов за межі позовних вимог та безпідставно визнав, що ОСОБА_3. перебувала на утриманні ОСОБА_6. і тому мала право на спадщину за законом.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення апелянтів, які підтримали апеляційну скаргу, правонаступник позивачки ОСОБА_5., яка проти неї заперечувала, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Підставами для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права (п.п.2, 3 і 4 ч.1 ст.309 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивачка ОСОБА_3. звернулася з
даним позовом, виходячи з тих обставин, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4р. ОСОБА_6 до набрання чинності ЦК України (2003 р.) ніхто із спадкоємців не прийняв
спадщину, тому вона відповідно до вимог ст.1264 ЦК України як особа, яка
проживала із спадкодавцем однією сім"єю не менше як п"ять років до часу
відкриття спадщини, в порядку четвертої черги спадкоємців за законом має право
на спадкове майно.
3
Суд встановив, що ОСОБА_3. без реєстрації шлюбу проживала однією сім" єю з ОСОБА_6 по АДРЕСА_1з 1950 року. Мали сина ОСОБА_7, 1952 року народження. ІНФОРМАЦІЯ_5року ОСОБА_6. помер. Після смерті ОСОБА_6. відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_1, який належав померлому згідно свідоцтва про право власності від 15.12.1988 року. Спадкоємцями будинку АДРЕСА_1в рівних частках по 1/2 кожному являлися ОСОБА_3., яка прожила з померлим близько 29 років, на той час вже досягла пенсійного віку, була його утриманкою, і в подальшому продовжувала проживати в будинку до дня своєї смерті, а також син померлого ОСОБА_7., який прийняв спадщину шляхом фактичного вступу в управління і володіння спадковим майном.
Колегія суддів вважає, що висновки суду щодо права ОСОБА_3. на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6. не ґрунтуються на доказах та взагалі виходять за межі її позовних вимог і не відповідають підставам, з якими вона пов"язувала своє право на спадкове майно. В ході розгляду справи апеляційною інстанцією було встановлено, що ОСОБА_3. не перебувала на утриманні померлого ОСОБА_6., тому що мала доходи більші, ніж у нього, що підтверджується наданими сторонами довідками. Інших законних підстав для набуття права власності на спадкове майно у неї не було.
Тобто, враховуючи докази, що маються в матеріалах справи та досліджені судом, право на спадковий будинок після смерті ОСОБА_6. набув його син ОСОБА_7., який фактично прийняв спадщину, проте не отримав свідоцтво про право на спадщину.
Після смерті ОСОБА_7протягом шести місяців з дня відкриття спадщини мати померлого ОСОБА_3. фактично прийняла спадщину, проживаючи в будинку на час смерті спадкодавця, його син ОСОБА_6., дружина ОСОБА_1. та дочка ОСОБА_2., користуючись спадковим майном, крім того дві останні подали заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини і оформили своє право на деяке спадкове майно.
Таким чином, на час звернення до суду з позовом відповідно до вимог ст.ст.524, 525, 526, 529, 549 ЦК УРСР (1963 p.), який діяв на час виникнення правовідносин право на спірний будинок мали в рівних частках ОСОБА_3., ОСОБА_6., ОСОБА_1. Та ОСОБА_2.
Доводи позивачки щодо того, що до набрання чинності ЦК України (2003 р.) спадщина після смерті ОСОБА_6. не була прийнята ніким із спадкоємців не знайшли свого підтвердження, тому до тих правовідносин не могли бути застосовані правила книги шостої ЦК України.
Після смерті ОСОБА_3. відкрилася спадщина на 1/4 частину спірного будинку, яка належала їй на день смерті, у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори подали ОСОБА_5. та ОСОБА_2. Відповідно до вимог СТ.1217 ЦК України, який діє на час виникнення даних правовідносин, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Стаття 1223 ЦК України зазначає, що право на спадкування мають особи, зазначені в заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення
4
заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України. Відповідно заповіту від 2 вересня 2005 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Клинцівської сільської ради, зареєстрованого в реєстрі за №17 , який не змінено і не скасовано, ОСОБА_3. все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все, що буде належати їй на день смерті і на що за законом вона матиме право, заповіла ОСОБА_5. Тобто ОСОБА_5. має право на спадкування за заповітом належної ОСОБА_3. 1/2 частини спірного будинку.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення в частині поділу спадкового будинку - скасуванню. Основний та зустрічний позови необхідно частково задовольнити, визнавши право власності в порядку спадкування на спірний будинок за ОСОБА_5., ОСОБА_1., ОСОБА_6. та ОСОБА_2. в рівних частинах по 1/2.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309 ч.1 п.п.2,3, 4, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія судців
РІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1та ОСОБА_2задовольнити частково.
Рішення Кіровоградського районного суду від 8 листопада 2006 року в частині поділу спадкового майна скасувати.
Позов ОСОБА_5, правонаступника ОСОБА_3, та зустрічний позов ОСОБА_1, ОСОБА_4та ОСОБА_2задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6та ОСОБА_2право власності в порядку спадкування на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1, в рівних частках - по 1/2 за кожним.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього дня.