Справа № 10-215                                                           Суддя 1 інстанції: Чернишов Ю.В.

Категорія ст. 307 ч.3 КК України                                    Доповідач: Смірнова В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17   квітня   2007   року   колегія   суддів   судової   палати   з   кримінальних   справ Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючої                                 Смірнової В.В.

суддів                                          Свіягиної І.М., Черкащина М.В.

з участю прокурора                   Шаіпова P.P.

захисника                                   ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію прокурора на постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 3 квітня 2007 року про відмову в обранні міри запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою щодо обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,                                            уродженця            М.Краматорська

Донецької області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не одруженого, працюючого ООО "КМК" - експедитором, не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину передбаченого ст.307 ч.3 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

23 січня 2007 року старшим слідчим СВ Слов'янського MB УМВС України в Донецької області було порушено кримінальну справу за фактом незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, щодо невстановлених осіб.

1 березня 2007 року на підставі ст.115 КПК України був затриманий Леонов С.О.

06.03.2007 року ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення в скоєнні злочину, передбаченого ст. 307  ч.3 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_1обвинувачується у тому, що він в складі організованої злочинної групи збував наркотичні засоби та психотропні речовини 9 та 16 листопада 2006 року..

Постановою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від З березня 2007 року, щодо обвинуваченогоОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

  2

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19.03.2007 року постанову Слов'янського міськрайонного суду від 03.03.2007 року, щодоОСОБА_1 про обрання запобіжного західу у вигляді взяття під варту було скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд в іншому складі.

Постановою судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від З квітня 2007 року відмовлено в задоволенні подання слідчого про обрання, щодоОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою та щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

В апеляції прокурора ставиться питання про скасування постанови суду. Апелянт вказує, що злочин у якому обвинувачується ОСОБА_1 є особливо тяжким та його вина підтвержується матеріалами кримінальної справи. Крім того, прокурор зазначає що, перебуваючи на волі ОСОБА_1може продовжити свою кримінальну діяльність, та ухилятись від слідства та суду.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляції, захисника ОСОБА_2. який вважав постанову суду законною та обгрунтованою, вивчивши матеріали кримінальної справи, а також судові матеріали за розглядом подання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню з таких підстав.

Органами досудового слідства обвинуваченому пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 307  ч.3 КК України. Згідно зі ст. 12 КК України злочин, передбачений ст.307  ч.3 КК України є злочином особливо тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років позбавлення волі.

Відмовляючи в задоволенні подання слідчого про обрання щодо,ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд вказав, що по справі не має підстав вважати, що він у майбутньому буде порушувати покладені на нього як на обвинуваченого обов"язки.

Таке рішення суду є передчасним.

Судом не прийнято до уваги загроза втечі обвинуваченого, з огляду на сукупність обставин по справі щодо того, що наслідки і ризик втечі для обвинуваченого виявляється меншим злом, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання.

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду вважає, що у обвинуваченого не має, на теперішній час, та не було на час обрання запобіжного заходу, -факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що обвинувачений, перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов 'язків та не займатиметься злочинною діяльністю.

На що суд не звернув уваги.

Крім того, суд обираючи запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, врахував лише особу обвинуваченого - молодий вік та позитивні характеризуючи дані - має постійне місце проживання, працює, раніше не судимого, які самі по собі не можуть бути підставою для обрання запобіжного заходу не пов'язаного з утриманням під вартою, а повинні враховуватися разом з іншими обставинами передбаченими ст.ст. 148,150,155 КПК України.

3

Без урахування цих обставин рішення суду не можна визнати законним, тому постанова суду підлягає скасуванню, а подання слідчого направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді суд повинен врахувати вищевикладене, та прийняти рішення відповідно до вимог закону щодо обрання ОСОБА_1 такого запобіжного заходу, який зможе забезпечити в майбутньому його належну процесуальну поведінку як обвинуваченого.

На підстав викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія судців,

 УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Постанову судді Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від З квітня 2007 року про відмову в задоволенні подання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо обвинуваченого ОСОБА_1 -скасувати, а подання слідчого з цього питання направити на новий судовий розгляд у той же суд, але в іншому складі суддів.

Ухвала оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесене подання прокурора.