Справа №2-80/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 квітня 2011 року                              Мар’їнський районний суд Донецької області у складі: головуючий - суддя Лінник О.П., при секретарі Лахно Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Мар’їнка справу за позовом ОСОБА_1 до комунального лікувально-профілактичного підприємства «Міська психіатрична лікарня № 1 м. Донецька»про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

          Позивач звернувся до суду із позовом про поновлення на роботі та стягнення моральної шкоди, у якій зазначив, що 12 липня 2007 року наказом № 74-к позивач був прийнятий на роботу відповідачем на посаду водія 1 першого класу на машину УАЗ санітарний з державним номером НОМЕР_2. 13 квітня 2010 року позивач був попереджений відповідачем про звільнення по п. 1 ст. 40 КЗпП України. 02.06.2010 року наказом відповідача № 73-к від 01.06.2010 року позивач був звільнений по п. 1 ст. 40 КЗпП України по скороченню численності працівників. Але позивач вважає своє звільнення неправомірним з наступних підстав: розірвання трудового договору з працівниками за ініціативою роботодавця по п. 1 ст. 40 КЗпП України можливо у зв’язку з скороченням посади, яку працівник займає; в порушення вимог ст. 43 КЗпП України відповідач звільнив позивача, не отримавши обов’язкової попередньої згоди виборчого органу первинної профспілкової організації; відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України з урахуванням інформації про водіїв КЛПУ «Міська психіатрична лікарня № 1 м. Донецька»станом на 01.04.2010 рік за підписом виконуючого обов’язки інспектора відділу кадрів Белової Н.А, позивач має переважне право у залишенні його на посаді. Незаконне звільнення позивача спричинило йому моральну шкоду, оскільки це привело до утрати нормальних життєвих звичок, спричинило моральні страждання та переживання. Суму спричиненої моральної шкоди позивач оцінює у розмірі 10000 гривен.

          На подану позовну заяву від відповідача надійшли заперечення, у яких відповідач вказує, що вимоги позивача викладені у позовній заяві відхиляють у повному обсязі по наступним мотивам: 1) позивач був звільнений законно з посади водія відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України –скорочення штату. Позивач був своєчасно, за 2 місяці повідомлений про скорочення, йому було запропоновано обрати кілька вільних вакансій (санітар, двірник), але позивач відмовився; 2) за час праці ОСОБА_1 зарекомендував себе як несумлінний працівник, який неодноразово порушував трудову та дисциплінарну дисципліну, появлявся на роботі у стані алкогольного сп»яніння; 3) відповідно до інформації ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за ст.  ст. 130 ч.1, 173, 178  КпАП України, а відповідно до постанови Мар»їнського районного суду 18.04.2008 року був позбавлений водійських прав  на строк до 1 року.

          Також до Мар»їнського районного суду надійшов зустрічний позов до  позивача ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, у якому зазначено, що 31.03.2008 року позивач ОСОБА_1, виконуючи свої трудові обов’язки, керував транспортним засобом марки ЗАЗ «Славута»11037 державний номер НОМЕР_1. За час роботи близько 13.40 годині виникло спалах транспортного засобу, залишеного без догляду. Внаслідок пожежі знищено та пошкоджено: салон транспортного засобу, лобове та водійське переднє скло, права двір транспортного засобу, зовнішнє лакофарбу вальне покриття, ходова частина та інше. По халатності позивача ОСОБА_1 відповідачу нанесена значна шкода. Фактично витрати на поновлення пошкодженого транспортного засобу склав 27735 грн., у тому числі капітальний ремонт був проведений ЧП «Іскра». Вартість робіт склав 19000 гривен. Ремонті роботи СПД «Бахур»склав на суму 4681 грн. Крім того, комунальним лікувально-профілактичним підприємством «Міська психіатрична лікарня № 1 м. Донецька» був проведений ремонт транспортного засобу власними силами, були придбані та встановлені запчастини вартістю 4054 гривен. Але ж позивач по справі ОСОБА_1 є працівником з повною матеріальною відповідальністю, який відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність несе повну матеріальну відповідальність за збереження ввіреного йому майна. Відповідач по справі просить суд стягнути з ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду у розмірі 27735 гривен та судові витрати.

.          У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, позовні вимоги за зустрічним позовом не визнав, суду пояснив, що на його думку звільнили його незаконно, оскільки він має переважне право залишитись працювати у відповідача. Щодо вимог за зустрічним позовом він не згодний з вимогами, оскільки за фактом підпалу автомобіля порушена кримінальна справа.

Представник відповідача підтримала вимоги зустрічного позову, первісний позов не визнала, суду пояснила, що позивач був належним чином попереджений про звільнення, за час роботи він неодноразово порушував дисципліну, притягався до адміністративної відповідальності.

В подальшому представник відповідача до суду не з’явилась, документи, які були витребувані, суду не надала, у зв’язку з чим суд вважає за можливе винести по справі заочне рішення.

          Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають з наступного: відповідно до ст..40 п.1 КЗпП України трудовий договір може бути розірваним власником у випадку скорочення штату працівників. При цьому відповідно до ст..42 КЗпП України при скороченні штату працівників переважне право залишитись на роботі мають працівники з безперервним стажем на даному підприємстві, які мають утриманців. Згідно до наданої інформації про водіїв відповідача станом на 01.04.2010 року позивач мав стаж роботи у відповідача 2 роки 10 місяців, має малолітнього сина на утриманні, у той же час водій ОСОБА_3 мав стаж 1 рік 3 місяці, а водій ОСОБА_4 –біля 3 місяців.

          У відповідача судом були витребувані документи –штатний розклад по лікарні, довідки про заробітну плату, вказані документи суду надані не були. Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін. Таким чином суд не має можливості проаналізувати штатний розклад працівників відповідача.

          Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач за первісним позовом має бути поновленим на роботі, оскільки був звільнений з порушенням законодавства.

          Відповідно до ст.235 КЗпП України підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Суд при розрахунку розміру виходить з довідки про заробітну плату позивача.

          Ст.237-1 КЗпП України передбачає відшкодування спричиненої моральної шкоди, завданої працівнику. Суд вважає, що позивачу незаконним звільненням була спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач був незаконно звільнений з роботи, тривалий час вимушений був знаходити додаткові джерела для існування, був порушений звичайний спосіб його життя. Проте його позовні вимоги, на думку суду, безпідставно завищені і суд вважає, відповідно до ст..23 ЦК України, що сума в 2000 грн. компенсує його моральні страждання.

          Вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст..1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до наданої суду постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.04.2008 року 31.03.2008 року о 14-00 годині невідомий чоловік на території МПЛ №1 кинув на кришу автомобіля поліетиленовий пакет, після цього почалась пожежа. Причиною пожежі був підпал автомобіля невстановленою особою.

          На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.213-215, 226 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Поновити ОСОБА_1 на посаді водія КЛПЗ «Міська психіатрична лікарня №1»м.Донецька.

          Стягнути з КЛПЗ «Міська психіатрична лікарня №1»м.Донецька на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18277 грн.05 коп.

          Рішення в частині поновлення на роботі та стягненні середньомісячної заробітної плати в розмірі 2186 грн.20 коп. за один місяць допустити негайному виконанню.

          Стягнути з КЛПЗ «Міська психіатрична лікарня №1»м.Донецька на користь ОСОБА_1 компенсацію за моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

          Заочне рішення може бути переглянуто Мар’їнським районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

          Апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення.

                                        Суддя                                                  Лінник О.П.