Апеляційний суд Рівненської області
______________________________________________________________
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 квітня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі
головуючого судді Василевич В.С.
суддів Демянчук С.В., Шимківа С.С.
при секретарі Приходько Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області та управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду від 30 червня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області про визнання неправомірним дій по відмові по перерахунку пенсій, зобов"язання здійснити перерахунок пенсії, управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов"язання вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Дубровицького районного суду від 30 червня 2010 року даний позов задоволено.
Визнано протиправним дії управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі по відмові в перерахунку основної і додаткової пенсії позивачу у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"
Відповідача зобов»язано зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по 30. 06.10 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Визнано відмову Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації виплатити позивачу щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки в розмірах, встановлених с. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправною.
Зобов"язано Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за шкоду, заподіяну здоров"ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме щорічну одноразову допомогу на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством України на час виплати, з урахуванням виплачених протягом вказаних років сум допомоги.
Визнано за ОСОБА_1 право на отримання основної і додаткової пенсії та щорічної державної допомоги на оздоровлення в розмірах, визначених ст.ст. 48, 50, 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Не погодившись із вказаним рішенням, управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому у районі подало апеляційну скаргу, в якій вказує про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Вказує, що судом не взято до уваги положення ст. 63 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’’, яким встановлено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України.
Зазначає, що механізм реалізації положення ст. 54 ЗУ " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’’ відсутній.
Просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації в своїй апеляційній скарзі також вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Зазначає, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008, 2009 роки" та Законом України "Про Державний Бюджет на 2010 рік" не передбачено бюджетних призначень щодо перерахунків та доплат для громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, про відхилення апеляційних скарг.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин, правильним та таким, що відповідає Закону, є висновок суду першої інстанції, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9.07.2007 р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким звужено соціальні гарантії інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, які передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»положення ч.4 ст.54 закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»було звужено нижчий рівень пенсії зазначеної категорії громадян.
Рішенням Конституційного Суду України №10 рн/2008 рік від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким змінено ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визнані неконституційними.
Тому не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, оскільки положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», і «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими звужено мінімальний рівень пенсії інвалідам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідають Конституції України. Постанови КМ України №530 від 28.05.2008 року та №654 від 16.07.2008 р. також зменшували розмір пенсії інвалідам, що суперечить Закону, тому суд правильно застосував правовий акт, який має вищу юридичну силу. Рішення Конституційного Суду України набули чинності з дня їх прийняття, а тому нормативні акти, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня прийняття рішень Конституційним Судом України, тобто з 9.07.2007 р., з 22.05.2008 р.; а у 2009 –2010 роках розмір пенсій, встановлений ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими законами не обмежувався.
Таким чином, судом першої інстанції правильно було застосовані норми Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, яка була чинною до внесення змін Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Крім того, судом вірно встановлено, що позивач, як постраждалий від аварії на ЧАЕС, інвалід 2-ї групи, інвалідність якого пов"язана із Чорнобильською катастрофою, має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення, що виплачується в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат органами соціального захисту населення .
Так як Рішенням Коституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), то з 22.05.2008 року відновлено в повному обсязі дію ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В зв"язку із цим, нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення за 2008, 2009, 2010 рр. має здійснюватись згідно з положенням вказаного Закону. Аналогічно, на підставі ст. 48 Закону підлягала нарахуванню також і допомога за 2007 рік.
Доводи апеляційної скарги про неможливість нарахування й виплати щорічної допомоги на оздоровлення в зв"язку із відсутністю бюджетних коштів не заслуговують на увагу, оскільки реалізація особою права, що по"язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Враховуючи те, що рішення місцевого суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, колегія суддів підстав для задоволення апеляційних скарг не вбачає.
Керуючись ст. 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області та управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації відхилити.
Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 30 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.
Головуючий :
Судді: