ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" березня 2011 р. Справа № 2a-865/11/0970
15.00 год.
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лучко О.О., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом територіального управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
14 березня 2011 року територіальне управління Головавтотрансінспекції в Івано-Франківській області звернулося з адміністративним позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області 09.09.2010р. складено акт за №194952 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої виявлено відсутність у водія ОСОБА_1 ліцензійної картки. Начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області щодо ОСОБА_1 14.09.2010 року винесена постанова про застосування фінансових санкцій на суму 510 грн. за порушення, передбачені абз.4 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.183-2 КАС України судом 14.03.2011 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлено відповідачу за адресою, зазначеною у довідці-витягу з ЄДРПОУ. 16.03.2011 року відповідач отримав надіслані матеріали, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції адресату. Відповідач у десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття скороченого провадження та копій позовних матеріалів не подав суду заперечення проти позову чи заяви про визнання позову.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст.183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, –прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України № 1190 від 08.09.2004 року “Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті” урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, є головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція). Згідно з п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006року №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті”органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим в містах Києві та Севастополі.
Статтею 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” N 2344-III від 05.04.2001р. встановлено, що урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
У ст.1 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що автомобільний перевізник –це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами, а автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих працівників. Даною статтею передбачено, що ліцензійна картка транспортного засобу –це документ, який містить реєстраційні дані ліцензії та транспортного засобу.
Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Зокрема, в ст. 39 цього Закону зазначено, що такими документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі, є: для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 60 Закону України N 2344-III від 05.04.2001р. передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки до автомобільних перевізників застосовуються санкції - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн.). Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
У відповідності до п. 28 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 “Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті”фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій.
Відповідно до ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №15-рп/2002 від 09.07.2002 року дане положення слід розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, право суб’єкта владних повноважень на звернення до суду визначено в ч.2 ст.124 Конституції України.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 вересня 2010р. працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області проводилися рейдові перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт та було виявлено порушення вимог даного законодавства ОСОБА_1 під час експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі, а саме: виявлено відсутність у водія ліцензійної картки. В день складання акту відповідач з актом перевірки ознайомився, про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт повідомлений, акт підписав, однак надати пояснення відмовився.
Згідно довідки з ЄДРПОУ відповідач з 28.07.2009 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, підприємницька діяльність якого на момент проведення перевірки не була припинена у встановленому законом порядку, а також згідно з актом перевірки від 09.09.2010 року відповідач на законних підставах користується транспортним засобом, яким здійснював перевезення в режимі “таксі”.
З поданої ДПІ в м.Івано-Франківську довідки від 23.03.2011 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку як платник податків з 30.04.1999 року по даний час та займається таким видом діяльності як діяльність таксі (а.с.19).
З урахуванням довідки територіального управління Головавторансінспекції в Івано-Франківській області від 10.03.2011 року судом встановлено, що 25.10.2006 року ОСОБА_1 виготовлено ліцензію АВ №НОМЕР_2 на право проведення господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом з одночасним виготовленням ліцензійної картки АА№017043 на транспортний засіб Ford Sierra д.н.НОМЕР_3 (строк дії якої з 25.10.2006 року по 24.10.2011 року) на підставі тимчасового талону РРТ №НОМЕР_4, дійсного до 21.11.2008 року. Нова ж ліцензійна картка серії АА №590738 на даний автомобіль (строк дії якої з 24.09.2010 року по 24.10.2011 року) ним виготовлена тільки 24.09.2010р. на підставі тимчасового реєстраційного талону ДАП №НОМЕР_5, дійсного до 28.10.2018 року. За таких умов застосування до відповідача фінансових санкцій було зумовлене ним, що ОСОБА_1 на момент проведення перевірки мав недійсну ліцензійну картку.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що відповідно до п.3.3 Положення про ліцензійну картку, що додається до ліцензії на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України №514 від 22.07.2010 року, ліцензійні картки є недійсними, зокрема, у разі змін у реєстраційних документах власних автотранспортних засобів або в інших засвідчених в установленому порядку документах, що підтверджують право користування чи розпорядження таким автотранспортним засобом, що використовується на інших законних підставах. У разі зміни даних у реєстраційних документах власних автотранспортних засобів або інших засвідчених в установленому порядку документах, що підтверджують право користування чи розпорядження автотранспортним засобом, що використовується на інших законних підставах, згідно п. 3.6. Положення оформлюються нові ліцензійні картки.
Відповідно до Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України N 335 від 10.04.2002 року, до реєстраційних документів відносяться свідоцтва про реєстрацію ТЗ, тимчасові реєстраційні талони та номерні знаки ТЗ.
Відповідно до п.6.1 Інструкції за письмовою заявою власника ТЗ - фізичної особи про надання права керування цим ТЗ іншій фізичній особі (за умови пред'явлення документів, що посвідчують особу власника та цю особу) працівниками РЕП ДАІ оформляється та видається тимчасовий реєстраційний талон на термін, зазначений у заяві. При цьому в графі "особливі відмітки" тимчасового реєстраційного талона робиться запис "Дійсний до ______ за наявності свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) серії ___ N________". Заява подається власником ТЗ особисто або уповноваженою ним особою.
Якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження вказаним ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою, поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в РЕП ДАІ наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками РЕП ДАІ оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ. При цьому у графі "особливі відмітки" тимчасового реєстраційного талона робиться запис "Дійсний до ___________ за наявності свідоцтва про реєстрацію ТЗ (технічного паспорта) серії____N___________" (п.6.2 Інструкції).
Вказане свідчить про відсутність у відповідача на момент проведення перевірки дійсної ліцензійної картки.
Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність застосування до відповідача ОСОБА_1 фінансових санкцій на суму 510 грн. за порушення, передбачене абз.4 ч.1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” відповідно до постанови №106400 від 14.09.2010р, винесеної начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Івано-Франківській області.
Дана постанова відповідачем до вищестоящого органу або в судовому порядку не оскаржувалась. На день розгляду справи відповідачем добровільно сума застосованих фінансових санкцій не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.
Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене, на підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.2, 8-14, 86, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Cтягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) в дохід державного бюджету на рахунок державного бюджету №31110106700002, УДК в м. Івано-Франківську, код платежу 21081100, МФО 836014, код одержувача 20568100) фінансові санкції згідно постанови №106400 від 14.09.2010 року в сумі 510грн. (п»ятсот десять гривень).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, визначені ст.254 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.256 КАС України постанову допустити до негайного виконання.
Суддя: Лучко О.О.