Головуючий у суді першої інстанції: Перекупка Г.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 369/20515/23

провадження №33/824/3987/2024

19 вересня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,

розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Білоус Віталієм Олеговичем, на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 липня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави.

Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 2 листопада 2023 року о 14 год. 15 хв. вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: керував транспортним засобом MAN TGX26.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Київській, 2, м. Вишневого Бучанського району Київської області з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода. Огляд проводився у встановленому законом порядку з використанням газоаналізатора DRAGER 6820, у присутності двох свідків. Результат огляду становить 2.51 проміле, прилад ARLН 0163 тест № 317 чим порушив пункт 2,9а ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Білоус В.О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Апелянт не згодний з постановою суду першої інстанції у зв`язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги,зазначає про те, що драгер яким здійснювалася фіксація стану алкогольного сп`яніння - закріплений за начальником сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, а не за ОСОБА_2 , який формував протокол від 2 листопада 2023 року, тобто у останнього не було повноважень; у протоколі про адміністративне правопорушення свідком події зазначена особа «Добровольська», а не Добровольна, яка в подальшому не з`явилася на шість судових засідань; у протоколі підпис навпроти прізвища « ОСОБА_3 », не співпадає із відповіддю із УПО в Київській області, де ОСОБА_4 нанесла підпис на власних функціональних обов`язках; у протоколі наявні два підписи ніби-то ОСОБА_5 , які повністю відрізняються із його підписами, що нанесені на договір про надання правової допомоги, що укладений з адвокатом; ОСОБА_1 не роз`яснили протокол про адміністративне правопорушення, він не був згоден ні зі змістом протоколу, ні з результатами Драгера; у направлені на медичний огляд відсутня відмова ОСОБА_1 пройти таку процедуру, не нанесено його підпис та свідки також письмово не підтвердили факт відмови ОСОБА_1 у вказаному документі; свідок ОСОБА_6 в суді так і не повідомив точної дати та часу коли відбулася подія, про яку він повідомив суду, не назвав навіть ім`я особи, яка перебувала ніби-то в стані алкогольного сп`яніння, а також не вказав номерні знаки автомобіля, а тому наявні підстави вважати, що свідок повідомив обставини іншої події.

В суді першої інстанції долучено позитивну характеристику з місця роботи ОСОБА_1 та свідоцтво про народження дітей, що свідчить про те, що ОСОБА_1 не міг власними діями позбавити власних дітей фінансового забезпечення, оскільки він працює водієм та його заробітна плата це засіб для утримання сім`ї.

В матеріалах справи відсутній запис з боді-камер працівників поліції. Безпідставно встановлені ознаки керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Також вказує на те, що працівниками поліції не було роз`яснено йому його прав передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

В судовому засіданні, захисник ОСОБА_1 - адвокат Білоус В.О. підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду, провадження у справі закрити.

Зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята на підставі пояснення ОСОБА_6 , які буливикривлені. В своїх пояснення ОСОБА_6 зазначив, що іншого свідка не було, другий свідок є працівником поліції. Зазначив, що в самому протоколі підпис ОСОБА_1 не відповідає його підпису, що міститься в договорі.

Переглянувши справу за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги та письмові пояснення, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 02 листопада 2023 року о 14 год. 15 хв. вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, а саме: керував транспортним засобом MAN TGX26.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Київській, 2, м. Вишневого Бучанського району Київської області в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку з використанням газоаналізатора DRAGER 6820, у присутності двох свідків. Результат огляду становить 2.51 проміле, прилад ARLН 0163 тест № 317. ОСОБА_1 допустив порушення п.п. 2.9 а) Правил дорожнього руху.

Перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом підтверджується даними приладу «Alcotest Drager 6820», ARLН 0163 тест № 317, результат якого складає 2.51 проміле, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 018034 від 02 листопада 2023 року, зі змістом якого ОСОБА_1 був ознайомлений, направлення на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 02.11.2023 року

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена, а зібрані у справі докази є не належними та не допустимими, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Так, судом першої інстанції опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який був на місці вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. ОСОБА_6 пояснив, що його увагу привернув автомобіль, яким керував ОСОБА_1 . Він підійшов до автомобіля, звернувся до водія, але той не відповідав. Водій автомобіля через деякий час почав здійснювати розворот і ледь не задів автомобілі на стоянці, а також почав давити свій причіп. Він забрав у водія ключі від автомобіля, поставив транспортний засіб на ручні гальма, і тут відчув різкий запах алкоголю від водія. Поліцію викликала ОСОБА_4 . Вони вдвох були присутні під час проведення огляду водія на стан сп`яніння. Водій погодився з результатами проведеного огляду.

Доводи апелянта в тій частині, що оскільки свідок ОСОБА_6 не повідомив точної дати та часу коли відбулася подія, про яку він повідомив суду, не назвав ім`я особи, яка перебувала ніби-то в стані алкогольного сп`яніння, а також не вказав номерні знаки автомобіля, тому не можна вважати пояснення останнього належним доказом у цій справі, є безпідставними, оскільки з урахуванням викладених в поясненнях свідка деталей можна чітко стверджувати, що саме свідок ОСОБА_6 зупинив водія ОСОБА_1 , який керував ТЗ в стані алкогольного сп`яніння, і був присутнім при проведенні працівниками поліції огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння.

Крім того, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції в тій частині, що пояснення свідка ОСОБА_4 є належними доказами у цій справі, так як, незважаючи на те, що свідок працює на посаді охоронника взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Бучанського РВ Управління поліції охорони в Київський області, ОСОБА_4 2 листопада 2023 року о 14.15 год. та о 14.51 год. була залучена як свідок огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, при цьому в цей момент не виконувала свою трудову функцію.

Посилання сторони апелянта на відмінність підписів ОСОБА_1 в протоколі, у чеку та в договорі, укладеним з адвокатом, жодним чином не спростовують подію, яка мала місце 2 листопада 2023 року о 14.15 год та 2 листопада 2023 року о 14.51 год ( час проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою приладу Драгер).

Крім того, не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції і доводи сторони захисту про те, що працівниками поліції не було роз`яснено йому його прав передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

В протоколі зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 положень ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, також в протоколі міститься підпис самого ОСОБА_1 .

Отже, даний довід спростовується підписом ОСОБА_1 в протоколі, яким він підтвердив, що його ознайомлено з протоколом де вказано причину його зупинки, роз`яснено йому його права та наслідки притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 ст. 130 КУпАП.

Всі інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст.279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наявних в матеріалах справи доказів апеляційний суд не вбачає.

Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 призначене в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП.

Сам по собі факт позитивної характеристики ОСОБА_1 за місцем роботи, наявність на його утриманні двох малолітніх дітей не можуть вплинути на вид адміністративного стягнення, яке передбачено санкцією статті 130 КУпАП. Стаття передбачає обов`язкове позбавлення прав керування, альтернативи цьому виду стягнення стаття не передбачає.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 липня 2024 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом БілоусомВіталієм Олеговичем, залишити без задоволення.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 липня 2024 рокупро притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Шкоріна