АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 – 1009 / 2011 р.               Головуючий у 1-й інстанції: Парій О.В.

                                                                            Суддя-доповідач: Глазкова О.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

             07 квітня 2011 р.                                                                                м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого        Бєлки В.Ю.

              суддів                  Кримської О.М.

                                           Глазкової О.Г.

             при секретарі       Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнених аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини,

ВСТАНОВИЛА :

У лютому 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про зміну розміру стягнених аліментів та стягнення додаткових витрат на утримання дитини.  

В обгрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що що з відповідачем знаходилася у шлюбі з 17 квітня 1993 року. За час шлюбу народився син: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб розірвано. Проживають окремо. Дитина проживає з нею.

Згідно рішення Бердянського міськраионного суду Запорізької області від 23.04.07 року на її користь на утримання дитини стягнуто аліменти  в розмірі 200 гривень щомісячно.

На даний час поточні витрати на дитину перевищують зазначену суму. Її доход не дозволяє повноцінно утримувати дитину. Син хворіє, потребує операції. На лікування дитини витрачено більше 5 000 грн.

В даний час погіршився фізичний стан дитини, що потребує додаткових витрат, які полягатимуть у придбанні ліків та санаторно-курортному лікуванні в майбутньому. Додаткові витрати складатимуть близько 5 000 грн. Просила суд стягнути з відповідача кошти на утримання дитини в розмірі 300 грн. щомісячно до повноліття дитини та додаткові витрати, що вже затрачено на утримання дитини в розмірі 5 000 грн. та додаткові витрати, які будуть витрачені в майбутньому в розмірі 5 000 грн.

В судовому засіданні вона додатково зазначила, що за час розгляду справи в суді дитина знаходилася на лікуванні в Запорізькій обласній дитячій лікарні та проводилися обстеження дитини в жовтні 2010 року, понесені витрати на придбання ліків.

Зазначила, що витрати на придбання ліків в жовтні 2010 року є витратами, які нею зазначені в позові як додаткові витрати, які будуть витрачені в майбутньому.

          Рішенням Бердянського міськрайонного суду. Запорізької області від 29 листопада 2010 року позов задоволено частково.

Припинено з 01 лютого 2010 року стягнення аліментів в розмірі 200 грн. щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стягуються за рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 квітня 2007 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 01 лютого 2010 року до повноліття дитини.

Стягнуто з ОСОБА_2 на утримання дитини  ОСОБА_4 додаткові витрати, які фактично понесені за період з 26.01.08 року по 01.02.10 року, в розмірі 3 417, 98 грн. та додаткові витрати наперед для планового та санаторно-курортного лікування дитини в розмірі 2 500 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 державне мито в дохід держави в розмірі 51 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 120 грн.

          ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення Бердянського міськрайонного суду. Запорізької області від 29 листопада 2010 року, в якій апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь позивача понесені додаткові витрати у розмірі 2 500 грн., в задоволенні інших позовних вимог відмовити, стягнути з нього державне мито в розмірі 25, 50 грн. та витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 60 грн., стягнути з позивача державне мито в дохід держави в розмірі 25, 50 грн. та ІТЗ розгляду справи в розмірі 60 грн., стягнути з позивача на його користь сплачене ним державне мито в розмірі 25, 50 грн. та витрати на ІТЗ розглядцу справи в розмірі 120 грн.

        Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Відповідно до п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

        Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

        З матеріалів справи вбачається наступне.

        ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.04.1993 року по 25.06.1998 року, від якого мають дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1., який проживає з позивачкою.

        Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23.04.2007 року на користь позивачки на утримання дитини стягнуті аліменти у розмірі 200 грн. щомісячно до повноліття дитини.

        Зазначене підтверджується відповідними документами.

        Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 по даній справі про стягнення аліментів, суд першої інстанції врахував положення ст. 180 СК України, відповідно якої батьки зобов”язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття та батьки несуть рівні аліментні зобов”язання щодо утримання дитини.

        Також врахував вимоги ст.182 СК України, а саме обставини, які враховуються судом при визначені розміру аліментів, та положення ст. 184 СК, відповідно якої, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

         Статтею 185 СК передбачено, що батьки зобов”язані брати участь у додаткових витратах на дитину що викликані особливими обставинами ( розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом).

         Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

         З наданих до справи документів, які є доказами у справі, з дня народження з 1994 року дитина тяжко хворіє, знаходиться на обліку у лікарні, періодично проходить лікування, консультаціїї спеціалістів, потребує додаткових витрат на санаторно-курортне та планове лікування, додаткових витрат на придбання ліків.

         Останнім часом стан здоров”я дитини погіршився. Витрати на його лікування та утримання більш несе позивачка. Відповідач лише сплачує аліменти у розмірі 200 грн. щомісячно.

         Зазначене підтверджується: висновками ВКК, висновками епікрізу, направленнями до обласної клінічної лікарні виписками з медичної картки амбулаторного хворого, направленнями для проходження діагностики, висновком лікаря- кардіолога, протоколом ехокардіоскопичного дослідження, протоколом дослідження, договором про надання платних послуг та квітанціями про надання послуг.

         Витрати, які понесла позивачка у зв”язку з лікуванням дитини, підтверджуються квітанціями.

         Оскільки батьки несуть рівні права по утриманню дитини, суд правильно дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки половину понесених нею витрат та витрат на майбутне.

         Таким чином, суд першої інстації повно та всебічно дослідив всі надані докази та дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

         З огляду на обставини справи колегія суддів вважає що застосування ст. 192 СК не суперечить нормам сімейного права та не порушує права сторін, оскільки розмір аліментів може бути збільшено або зменшено на вимогу платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погуршення або поліпшення здоров”я когось із них.

         Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.                 

Рішення Бердянського міськрайонного суду. Запорізької області від 29 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

              Головуючий:

Судді: