УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2007 року                                                                                 м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого:                                           Кукурудза Б.І.,

суддів:                                                      Фединяка В.Д., Мелінишин Г.П.

секретаря:                                                Логажевської М.Б.

з участю адвокатів:                                 ОСОБА_1, ОСОБА_2

сторін:                                                      апелянта, представників відповідачів

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Косівського районного суду від 21 лютого 2007 року, -

встановила:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Малорожинської сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними Державних актів про право власності на землю.

Рішенням Косівського районного суду від 21 лютого 2007 року у задоволенні позову відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій вважає його незаконним, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального права, та таким, що не відповідає обставинам справи.

Просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити.

Заслухавши доповідача, сторони, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст.ст. 10, 11, 58-60 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами і їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

У ст. 3 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Справа № 22-ц-527/2007р.                                       Головуючий у 1 інстанції Гордій В.І.

Категорія  33                                                              Доповідач Кукурудз Б.І.

2

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 103, 107) ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельні ділянки у приватну власність передані у відповідності до діючого законодавства.

Встановлено, що апелянт у судове засідання не подав доказів, які б свідчили про те, що його права та законні інтереси порушені, а також не довів ті обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Крім того, згідно збірного кадастрового плану (а.с. 89), до земельної ділянки апелянта є прокладена заїздна дорога, що відноситься до земель сільської ради, а також встановлений земельний сервітут по земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_4

При таких обставинах, оцінивши та повно і всебічно дослідивши докази по справі, колегія суддів вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обгрунтованості.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити. Рішення Косівського районного суду від 21 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржено протягом двох місяців з часу проголошення у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.