копія

Справа № 2-103

          2011 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

5 квітня 2011 року Уманський міськрайонний суд Черкаської   області

в складі:      головуючого –судді   Прокулевича В.С.

                         при секретарі   Крисюк Л.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Умань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, прокуратури Черкаської області, Державного казначейства України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, прокуратури Черкаської області, Державного казначейства України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, посилаючись на те, що 15 грудня 2004 року за фактом перешкоджання здійсненню виборчого права та таємниці голосування під час проведення виборів Президента України, відносно службових ociб Старобанівської виправної колони №92 с.Старі Бабани Уманського району Черкаської області була порушена кримінальна справа за ч.2 ст. 157, ст. 159 КК України, а 21 грудня 2004 року проти нього почалося кримінальне переслідування, відбиралися у нього пояснення щодо вчинення протиправних дій, оскільки він працював заступником начальника колонії №92 із соціальної роботи з спецконтингентом у званні підполковника внутрішньої служби i вже 26 травня 2005 року проти нього та інших посадових ociб виправної колонії прокуратурою Черкаської області була порушена кримінальна справа, в результаті чого, він неодноразово викликався до прокуратури області, де змушений був давати покази. Цього ж, 26 травня 2005 року йому було пред'явлено обвинувачення у нібито вчиненні ним злочинів, передбачених ч.2 ст.157, ст. 159, ч.1 ст. 365 КК України, що підтверджується постановою від 26.05.2005 року, а постановою прокуратури Черкаської області від 27 травня 2005 року його було   відсторонено від займаної посади заступника начальника Старобабанівської виправної колонії № 92 УДДУПВП у Черкаській області із соціальної роботи з спецконтингентом на період досудового слідства та судового розгляду кримінальної справи. Під тиском кримінального переслідування, під час розслідування він вимушений був подати рапорт i за три дні 30 травня 2005 року відповідно до Наказу № 51 0/С Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаської області, в порушення п. 17 Положення про проходження служби рядовим i начальницьким складом ОВС Української РСР він був звільнений. 10 червня 2005 року відносно нього складено обвинувальний висновок i справу направлено до Уманського міськрайонного суду, але в судовому засіданні пред'явлене обвинувачення не підтвердилося i згідно постанови суду від 21.12.2005 року справа направлена на додаткове розслідування, а 20 травня 2006 року постановою прокуратури Уманського району Черкаської області провадження у даній кримінальній справі було закрито на підставі п.2 ст.213, п.2 ст.6 КПК України i кримінальне переслідування зупинено, у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину. Відповідно до службової характеристики він проходив службу в органах внутрішніх справ та в органах кримінально-виконавчої системи України з жовтня 1976 року по травень 2005 року i за час її проходження на займаній посаді зарекомендував себе виключно з позитивної сторони, відповідно до довідки-характеристики, виданої Старобабанівською сільською радою за місцем проживання він зарекомендував себе з позитивної сторони, обирався депутатом Старобабанівської сільської ради 1994 року по 2006 piк, був головою постійної комiciї з питань депутатської дiяльнocтi, етики та питань правопорядку. Kpiм того, згідно довідки, виданої начальником СВК-92, пicля 05.02.2005 року у нього підійшов строк вислуги для отримання чергового спеціального звання - полковника внутрішньої служби, але зважаючи на те, що проти нього була порушена кримінальна справа, то документи на отримання ним звання не подавалися. Він вважає, що внаслідок незаконних дій працівників органів досудового слідства на протязі 2005-2006 років проти нього велося кримінальне переслідування i весь цей час він був позбавлений конституційного права на свободу i особисту недоторканість, що призвело до позбавлення його реалізації своїх прав на свободу, так як мав право отримати звання полковника внутрішньої служби, прослужити до 50-ти років, в нього погіршився стан здоров'я, він змушений був проходити курси лікування, що виникли в результаті цих обставин, був втрачений спокій у ciм?ї, результатом чого було погіршення стану здоров'я його власної доньки, вона потрапила до лiкapнi, де їй проводилося оперативне втручання. Kpiм того, він був позбавлений при звільненні носити військову форму, у 2005 році його показували по телебаченню, як небезпечного злочинця, він не міг балотуватися на виборах до місцевих рад, був обмежений у пересуванні, ocкiльки йому була обрана мipa зaпoбiжнoгo заходу - підписка про невиїзд з постійного місця проживання, тому він вважає, що йому прямо була завдана як матеріальна, так i моральна шкода, яка повинна бути стягнута на його користь з відповідачів.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги, дав поясненням aнaлогічні вищевикладеним та просив їх задоволити, зобов'язавши прокуратуру Черкаської області відшкодувати йому за рахунок коштів Державного бюджету шкоду, заподіяну незаконними діями органів дізнання, досудового слідства та суду, а саме: відшкодувати втрачену заробітну плату за 12 місяців перебування позивача під слідством, виходячи з середнього його заробітку, згідно довідки Старобабанівської виправної колонії № 92 від 01.12.2009 року, середньомісячна заробітна плата його становила 6 477 грн.06 коп., а тому загальна сума становить 25500 гривень моральну шкоду 77724 гривні 72 копійки, кpiм того, позивач просить стягнути витрати на транспортні послуги, на лікування у психіатра, у терапевта та  юридичну допомогу - 17055 грн.

Представник відповідача помічник прокурора Уманського району Черкаської області Хмелюк О.В., який діє згідно довіреності № 05-415 вих.10 від 14.07.2010 року, в судовому засіданні пpeд?явлeнi позовні вимоги визнав частково пояснивши, що позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства та просить її відшкодувати, оскільки дійсно, відповідно до п.2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури i суду»право на відшкодування шкоди в pозмірах i порядку, передбачених цим законом, виникає у випадку закриття кримінальної справи за недоведеністю yчacтi обвинуваченого у вчиненні злочину, але представник вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування йому шкоди е необґрунтованими у зазначеному ним poзмірі, оскільки відповідно до п.п. 8,9 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури i суду»від 04.03.1996 року, poзмip втраченого зapoбітку визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи i обчислюється виходячи з середньомісячного заробітку громадянина до вчинення  щодо нього незаконних дій з заліком зароб1тку одержаного за час відсторонення від роботи, а час відсторонення від посади позивача становить лише з 27.05.2005 року по 30.05.2005 року, адже 27.05.2005 року позивача було відсторонено від виконання його посадових обов'язків, а 30.05.2005 року наказом начальника управління у Черкаській області № 51 о/с ОСОБА_1 звільнено у відставку за віком згідно поданого ним рапорту. Що стосується витрат на юридичну допомогу, то відповідно до п. 11 вищевказаного Положення, при закритті провадження в справі органами слідства Генеральної прокуратури України, для визначення poзмipy втраченого заробітку та витрат у зв'язку iз наданням юридичної допомоги, громадянин протягом шести місяців вправі звернутися до органу, який закрив провадження у cправі. У місячний термін з дня звернення орган слідства витребовує від відповідних державних органів вci необхідні документи, що мають значення для визначення poзміpy завданої шкоди i виносить відповідну постанову, але позивач у зазначеному порядку питання відшкодування заробітної плати та витрат на юридичну допомогу не вирішив, тому представник відповідача вважає, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду. Що стосується відшкодування моральної шкоди, то згідно ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями oрганів дізнання, досудового слідства, прокуратури i суду», дане питання вирішується судом i визначається розмір шкоди з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством, але не менше одного мінімального poзмipy зapoбітної плати за кожен місяць перебування під слідством, з урахуванням судом вимоги розумності та справедливості відповідно до п.9 Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику про відшкодування моральної шкоди, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, що зазнав позивач, характеру не майнових витрат та з урахуванням інших обставин, тому враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих i виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, даний період визначається з 26.05.2005 року по 20.05.2006 року, тобто час перебування позивача під слідством i саме ці обставини є підставою для проведення відповідних розрахунків з урахуванням тих негативних наслідків, які настали внаслідок незаконних дій органів прокуратури, але сума, яку просить стягнути на його користь є завищеною i відповідних розрахунків повністю на надано, тому позов у частині відшкодування моральної шкоди може бути задоволений частково, на суму, що не перевищує мінімального poзміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством. Щодо інших заявлених у позові до стягнення сум, то представник відповідача вважає, що вони не підлягають відшкодуванню, оскільки позивачем жодним чином не підтверджено, що вказані витрати здійснено саме у зв'язку iз незаконними д1ями органів прокуратури i ним не додержано порядок визначення розміру та порядку відшкодування витрат.

Від представника Державного казначейства України Сучило А.О. на адресу суду надійшло письмове пояснення на позовну заяву ОСОБА_1, в якій він вказує, що позивач просить відшкодувати моральну шкоду, яку повинен був обґрунтувати, а саме, чи підтверджується факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями вони заподіяні, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору, позивач повинен був надати суду обґрунтований розрахунок суми, яку він просить стягнути з Державного бюджету України. Kpiм того, позивач не довів належним чином факту завдання йому моральної шкоди у poзмipax зазначених у позовній заяві, а сам poзмip шкоди є значно завищений, що суперечить ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури i суду», тому i просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, судом встановлено, що 15 грудня 2004 року за фактом перешкоджання здійсненню виборчого права та таємниці голосування   під час проведення виборів Президента України, відносно службових ociб Старобабанівської виправної колонії № 92 с.Старі Бабани Уманського району Черкаської області була порушена кримінальна справа за ч.2 ст. 157, ст. 159 КК України, а 21 грудня 2004 року проти ОСОБА_1 почалося кримінальне переслідування, відбиралися у нього пояснення щодо вчинення протиправних дій, оскільки позивач працював заступником начальника колоннії № 92 iз соціальної роботи з спецконтингентом у званні підполковника внутрішньої служби i вже 26 травня 2005 року проти нього та інших посадових ociб виправної колонії прокуратурою Черкаської області була порушена кримінальна справа, в результаті чого, позивач неодноразово викликався до прокуратури області, де змушений був давати покази, 26 травня 2005 року позивачу було пред'явлено обвинувачення за ч.2 ст. 157, ст. 159, ч.1 ст. 365 КК України, що підтверджується постановою від 26.05.2005 року, а постановою прокуратури Черкаської області від 27 травня 2005 року його було відсторонено від займаної посади заступника начальника Старобабанівської виправної колонії № 92 УДДУПВП у Черкаській області iз соціальної роботи з спецконтингентом на період досудового слідства та судового розгляду кримінальної справи. 30 травня 2005 року відповідно до Наказу № 51 0/С Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області він був звільнений. 10 червня 2005 року відносно позивача складено обвинувальний висновок i справу направлено до Уманського міськрайонного суду, але в судовому засіданні пред'явлене обвинувачення не підтвердилося i згідно постанови суду від 21.12.2005 року справа направлена на додаткове розслідування, а 20 травня 2006 року постановою прокуратури Уманського району Черкаської області провадження у даній кримінальній справі було закрито на підставі п.2 ст.213, п.2 ст.6 КПК України i кримінальне переслідування зупинено, у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи розмір завданої моральної шкоди позивачу, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до п.2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури i суду»право на відшкодування шкоди в poзмірах i порядку, передбачених цим законом, виникає у випадку закриття кримінальної справи за недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури i суду»питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства, poзмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством, відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, що на час розгляду справи становить 960 гривень 00 копійок, тому суд приходить до висновку про те, що з Державного бюджету через ДКУ на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути заподіяну йому моральну шкоду незаконними діями органів прокуратури в розмірі 11520 гривень з розрахунку 960 гривень –мінімальний розмір заробітної плати * на 12 місяців перебування під слідством.

В іншій частині позовних вимог заявлений позов не підлягає до задоволення, оскільки позивач, згідно діючого законодавства, а саме ст.12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду», не звернувся до органу, який проводив слідчі дії з зверненням про відшкодування йому шкоди завданої незаконними діями і постанова про відшкодування йому шкоди не виносилася.          

На підставі ст.ст.15,16, 1167, 1176 ЦК України, п.1 ст.1, п.2 ст.2, п.5 ст.3, ч.1 ст.4, ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду»керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України, прокуратури Черкаської області, Державного казначейства України про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства задовольнити частково.

Стягнути  у безспірному порядку із єдиного казначейського рахунку із Державного бюджету України через ДКУ на користь ОСОБА_1 шкоду заподіяну незаконними діями органів дізнання, досудового слідства в розмірі 11520 гривень.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 –відмовити.

Стягнути з прокуратури Черкаської області на користь держави судові витрати в сумі 235 гривень 20 копійок(витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду цивільних справ 120 гривень, судовий збір –115 гривень 20 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено до судової палати в цивільних справах апеляційного суду  Черкаської області, через Уманський міськрайонний суд, протягом десяти днів з моменту його проголошення.

 Головуючий (підпис)

З оригіналом згідно – суддя                                                     В.С.Прокулевич