Справа № 2-а-795/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

01 березня 2011 року                                                                                             м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Крамаренко І.А., при секретарі: Войтенко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Орджонікідзевської районної адміністрації про стягнення одноразової компенсації, за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці і соціального захисту населення Орджонікідзевської районної адміністрації про стягнення одноразової компенсації, за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи, в обґрунтування  якого  зазначив наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії, а також інвалідом ЧАЕС 3 групи та знаходиться на обліку в УПСЗН Орджонікідзевської районної адміністрації м. Запоріжжя.

Відповідно абзацу третього частини першої ст..48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи” позивачу гарантовано одноразову компенсацію „учасникам ліквідації аварії на Чорнобильскій АЕС, які стали інвалідами внаслідок чорнобильської катастрофи”. Зазначена одноразова допомога виплачується в слідуючих розмірах: інвалідам 3 групи –30 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати враховується на момент виплати.

Згідно довідки КУ „Міська клінічна лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя” за № 11-15/1880 від 06.12.2010року одноразова компенсація в разі встановлення інвалідності позивачу не виплачувалась.

На підставі вищевикладеного просить суд, дії відповідача в частині недоплати одноразової допомоги за шкоду, причинену здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи - визнати протиправними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату їй недоплаченої одноразової допомоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у  судовому засіданні  заперечує проти задоволення позову та просить відмовити у позові у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом на підставі ст. 2 КАС України перевірено чи оскаржувані дії, або бездіяльність суб’єкту владних повноважень відповідають вимогам чинного законодавства, а саме вчинені вони на підставі закону та в межах їх повноважень, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-яким несприятливими наслідками для прав і свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення, тобто судом встановлено.  

Відповідно до ст. 3 КАС України під справою адміністративної юрисдикції розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.   

Відповідно до п. 8 ст. 3 КАС України, позивач —особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.   

Згідно  ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень,  обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення  покладається на відповідача, тобто на представників УПСЗН Орджонікідзевської районної адміністрації.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1,  учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  1  категорії та знаходиться на обліку в управлінні з 27.04.2000 року.

Управління є органом місцевого самоврядування, якому згідно ч.3 ст. 143 Конституції України надаються законом окремі повноваження органів виконавчої влади.

Відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України, розпорядник коштів, проводить тільки в межах бюджетних асигнувань, що виділяються Міністерством фінансів України встановленому  Кабінетом  Міністрів  України  згідно  закону  про  Державний  бюджет  України. Виходячи з контексту ст. ст. 22. 23 Бюджетного кодексу України місцеві органи соціального захисту не мають власних коштів, а є лише розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня. Кошти бюджету, які одержують фізичні особи, надаються їм тільки через розпорядника коштів вищого рівня. Будь-які платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетно призначення (ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України).

Згідно із ст. 63 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок   Чорнобильської  катастрофи"  фінансування  витрат,   пов'язаних з реалізацією   цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936 (далі - Порядок) управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня. Тобто, відповідно до п.п. 1, 2 Порядку використання коштів головним розпорядником зазначених вище бюджетних коштів є Міністерство праці та соціальної політики України, розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є Головне управління праці та соціального захисту населення обласної державної адміністрації, а потім тільки, районні управління праці та соціального захисту населення.

Відповідно до підп.4 п. 4 Порядку управлінню надані повноваження по виплаті одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до статті 48 Закону, постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи".

До того ж. ст. 62 Закону встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону  провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України,   місцевими  органами  державної виконавчої влади,   всіма  суб'єктами  господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Постанови Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали

внаслідок  Чорнобильської катастрофи"  від 26.07.1996 р. №  836,  "Про затвердження  Порядку використання  коштів державного  бюджету для виконання  програм,  пов'язаних  із  соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 20.09.2005 р. № 936 є  підзаконними  нормативно-правовими  актами  і  видані  на підставі  Закону для  конкретизації законодавчих   розпоряджень.   Підзаконність   цих   постанов   не   означає   їх   меншої   юридичної обов'язковості. Вони мають необхідну юридичну чинність і забезпечують виконання Закону шляхом конкретизованого регулювання вимог Закону.

Крім того, відповідно до ст. 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Тобто, управління виплатило позивачу компенсацію у розмірах визначених постановами Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 р. № 836 та "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян. які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 20.09.2005 р. № 936, в межах повноважень.

Рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. стосується питання законності зупинення на 2007 рік норм ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996року №839, від 20.06.2000року №987, від 20.09.2005року №936 є чинними на теперішній час.

Відповідно до  ст.   67  Закону  України  "Про  статус   і   соціальний   захист  громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи"  повноваження  щодо  підвищення  розміру компенсацій надано Кабінету Міністрів України, а саме, конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Таким чином, Кабінетом Міністрів України управлінню не були надані повноваження щодо здійснення розрахунку компенсації, ці повноваження КМУ залишив за собою. Управління здійснює лише виплату компенсації позивачу відповідно до розрахованого Кабінетом Міністрів України розміру.

Так, відповідно до видатків Державного бюджету, по кількості осіб, які знаходяться на обліку в Управлінні, в порядку та розмірах визначених Кабінетом Міністрів України, розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня, Управлінню були перераховані цільові кошти для виплати компенсацій і допомог громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи Орджонікідзевського району. Управління виплатило позивачу кошти у повному обсязі, як тільки ці кошти були надані розпорядниками вищого рівня - у грудні 2010 року, що підтверджується довідкою від 24.02.201 № 1340.

Оскільки компенсація носить разовий характер то застосовувати норми Рішення Конституційного Суду від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007р. у даному випадку не можливо оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (ст. 58 Конституції України).

Відповідно до п.3 рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 про визнання   деяких   статей   Закону   України   "Про   Державний   бюджет   України   на   2007   рік неконституційними данні статті втрачають чинність з дня його ухвалення Конституційним Судом України  - з 09.07.2007 р.    Так   Державний   бюджет   України   регулює   відносини   у   сфері   формування використання фінансових ресурсів, затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання бюджету. За своєю суттю він є спеціальним законом, оскільки регламентує специфічну сферу суспільних   відносин.    Виключно    ним   визначаються   будь-які    видатки   держави загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування. Дія закону про Державний бюджет України обмежена календарними роками.

Що стосується виплати компенсації, то позивачу були виплачені кошти у розмірі 189 грн.,  тобто у розмірі визначеному Кабінетом Міністрів України у постанові від 26 липня 1996року № 836,  норми якої на сьогодні є діючими, оскільки вони не змінені, не скасовані та не визнані неконституційними.

Відповідно до вимог чинного законодавства України Управління здійснює функцію виплати компенсацій   і   допомог  за  бюджетними   призначеннями,   які   є   цільовими,   і   які   Управлінню перераховують розпорядники коштів вищого рівня. Також, Управління не є законодавчим органом влади і не може стверджувати вірно зробив законодавчий орган влади чи ні. Тобто, Управління виконує  функції  виплати  компенсації  (здійснює  делеговані повноваження  органів  виконавчої влади), а не встановлює розміри цих виплат.

На підставі викладеного суд вважає доводи позивача, які містяться в адміністративному позові необґрунтованими, а позовні вимоги не підлягаючими задоволенню.

Керуючись  ст.ст. 158-163  КАС  України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Орджонікідзевської районної адміністрації про стягнення одноразової компенсації, за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи – залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в суд першої інстанції протягом 10 днів з дня проголошення постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:                                                                                                    І.А. Крамаренко