2 - 174 /11

Р І Ш Е Н Н Я

І М  Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

 31 березня 2011 року                                              Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючого –судді Пархети А.В.

               при секретарі –  Романовій О.М.

               адвоката – ОСОБА_1

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про реальний розподіл земельної ділянки,

В С Т А НОВ И В  :

  Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про реальний розподіл земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1  в рівних долях.

  Свої доводи обґрунтовує наступним: згідно ухвали Уманського міськрайонного суду від 12 лютого 2009 року була затверджена мирова угода між сторонами по справі про розподіл спільно нажитого майна, а також за кожним визнано право власності на Ѕ частину земельної ділянки на 0,2158га, яка закріплена за будинковолодінням. В мировій угоді і ухвалі суду вказано, що розподіл земельної ділянки в натурі повинен бути встановлений окремим договором. На приємлемі для сторін варіанти відповідач не погоджується, а тому вимушена звернутися з позовом до суду. Згідно висновку додаткової будівельно-технічної експертизи від 31.12.2010 року встановлено, що земельна ділянка має складну геометрію та місцями горбисту поверхню, що унеможливлює здійснення окремих в’їзду та проходу. Визначено три варіанти розподілу земельної ділянки.  Вважає за доцільне при розподілі земельної ділянки керуватися 2-м варіантом будівельно -  технічної експертизи, оскільки він є єдино вірним та зручним для користування обох сторін та таким, який не ущемляє нічиї інтереси та виділити їй земельну ділянку розміром 0,1787 га та ОСОБА_3    аналогічну земельну ділянку розміром 0,1787 га.  При цьому варіанті необхідно залишити у спільній власності земельну ділянку розміром 0,0742 га, яка дає змогу співвласникам користуватися спільним в’їздом у двір та безперешкодного доступу до усіх виділених будівель. Межі прокласти згідно додатку № 1 / варіант № 2 /. Вважає, що проїзду до частини земельної ділянки, де розташовані городи сторін, не потрібно, так як даного проїзду ніколи не було, а на город вони, при потребі, заїжджали з городів сусідів. Своєю частиною земельної ділянки при такому варіанті вона користується на протязі  двох  років.

  У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

  Відповідач ОСОБА_3  не заперечує проти реального розподілу спірної земельної ділянки, однак просить розділити дану земельну ділянку по третьому варіанті додаткової будівельно –технічної експертизи і виділити йому земельну ділянку розміром 0,1802 га, а ОСОБА_4 – аналогічну –0,1802га. Залишити у спільній власності земельну ділянку розміром 0,0712 га, яка дає змогу співвласникам користуватися спільним в’їздом у двір, на огородню ділянку та безперешкодного доступу до всіх виділених будівель. Межі прокласти згідно додатку  № 1 / варіант № 3 /. При цьому варіанті розподілу спірної земельної ділянки проїзд  до його огородньої частини земельної ділянки проходить через садову частину земельної ділянки із багаторічними насадженнями, які потрібно частково видалити. Також ОСОБА_2 виділяється частина земельної ділянки на якій знаходяться багаторічні насадження по переду будинку. При спільному користуванні земельною ділянкою останнім часом дійсно у них не було проїзду до огородньої частини земельної ділянки, а на город транспортом для оранки та обробітку городу вони заїжджали через городи сусідів, з їх дозволу. На даний час сусіди помінялися і він не хоче залежати при заїзді на город від їх волі і бажання. На території загального проїзду розташовані деякі споруди ОСОБА_2, однак дані споруди являються тимчасовими і самовільно побудованими позивачем по справі, а тому вони можуть бути знесені. Вважає, що при розподілі земельної ділянки по даному варіанті будуть враховані інтереси обох сторін.

  Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 і  ОСОБА_6 –діти сторін по справі,  пояснили, що весь час спірна земельна ділянка була у спільному користуванні їх батьків. Ніколи заїзду на город не було. Трактор для обробітку городу заїжджав з городів сусідів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 з їх дозволу.

  Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_7 пояснив, що ним проводилась будівельно-технічна експертиза по реальному розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1. Виходом на місце встановлено, що земельна ділянка має складну геометрію та місцями горбисту поверхню. При проведенні додаткової будівельно-технічної експертизи він користувався державними будівельними нормами –ДБН 360-92.

Проїзд до городньої частини земельної ділянки ОСОБА_3 з іншої частини будинку не можливий, так як на цій земельній ділянці розташовані узаконені підсобні споруди.   

  Вислухавши пояснення позивача, відповідача, свідків, експерта,  вивчивши матеріали справи судом встановлено наступне : згідно ухвали Уманського міськрайонного суду від 12 лютого 2009 року була затверджена мирова угода між сторонами по справі про розподіл спільно нажитого майна, а також за кожним визнано право власності на Ѕ частину земельної ділянки по 0,2158га, яка закріплена за будинковолодінням  по АДРЕСА_1 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім’я відповідача по справі.  В мировій угоді і ухвалі суду вказано, що розподіл земельної ділянки в натурі повинен бути встановлений окремим договором.  До подачі позову до суду земельна ділянка між сторонами документально розділена не була  і загального проїзду до огородньої частини земельної ділянки  через садову частину земельної ділянки із багаторічними насадженнями не було. Згідно додаткової будівельно-технічної експертизи від 31.12.2010 року про реальний розподіл спірної земельної ділянки такий розподіл можливий. Однак при утворенні загального проїзду до огородньої частини земельної ділянки, з урахуванням складної геометрії та горбистої місцевості ділянки, а також побудованих на ній підсобних приміщень необхідно даний проїзд робити через  садову частину ділянки із багаторічними насадженнями. Інший варіант загального проїзду до огородньої частини земельної ділянки не можливий, а так як огородню частину земельної ділянки необхідно обробляти при допомозі транспортних засобів, то суд рахує, що при розподілі між сторонами спірної земельної ділянки необхідно враховувати і загальний проїзд до неї, тобто –варіант № 3 висновку № 1-12/2010 від 31.12.2010 року. При даному варіанті розподілу враховуються інтереси обох сторін по справі.

  При розподілі судових витрат між сторонами суд враховує, що хоча позивач при подачі позовної заяви і долучила до матеріалів справи висновок будівельно-технічного експертного дослідження від 30.10.2010 року за який сплатила 600грн., однак дані кошти не повинні стягуватися з відповідача, так як даний висновок про вирішенні спору по суті до уваги не брався. Судом по ухвалі суду проведена будівельно-технічна експертиза, яка і покладена в основу вирішення спору між сторонами по суті. За дану експертизу кошти в сумі 1000грн. сплачував відповідач, а так як позовні вимоги ОСОБА_2 суд задовольняє частково, то  50 % даних  коштів необхідно стягнути з позивача на користь відповідача.

  На підставі ст. 81, 95 –96, 103,158 ЗК України,  Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року ’’Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ ’’,  керуючись ст.ст. 10, 11, 79, 84,88, 209, 213 –215 ЦПК України, суд ,

                                                                  ВИРІШИВ  :

  Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Провести розподіл приватизованої земельної ділянки по АДРЕСА_1 і виділити ОСОБА_2  та ОСОБА_3 земельні ділянки розміром  по 0,1802га.  кожному.  Залишити у спільній власності земельну ділянку розміром 0,0712 га.  Межі прокласти згідно додатку № 1 / варіант № 3 /.  

  Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на оплату судового збору –134,85грн., ІТЗ –120грн., правову допомогу –1400грн.

  Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 500грн. –Ѕ частина витрат на проведення будівельно-технічної експертизи.

  Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції  протягом 10 днів з дня його проголошення.

  Рішення складено власноручно.

  Головуючий                          А.Пархета.