Справа № 2-1354/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2011 року                                           Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді                                        Гірник  Т.  А.

при секретарі - Попович Х.І.

з участю представника заявника - ОСОБА_1

представника Державної виконавчої служби - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управлінні юстиції про скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії, суд

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, інтереси якої за довіреністю від 21.02.2011 року представляє ОСОБА_1, 08.12.2010 року звернулась до суду із скаргою, просить постановити рішення про визнання неправомірними дій державних виконавців Личаківського відділу ДВС Львівського МУЮ, вчинених у процесі виконання судового наказу виданого 03.11.2009 року Личаківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_3 на користь  ПАТ «Універсал Банк»428536,26 гр. заборгованості за кредитним договором шляхом  звернення стягнення на приналежний боржнику транспортний засіб.

Просить визнати неправомірними дії, які полягали у винесенні постанови від 02.09.2010 року про призначення експерта, суб’єкта оціночної діяльності –суб’єкта  господарювання для участі у виконавчому правадженні /далі постанова про призначення експерта/, визнати неправомірними дії державного виконавця, що полягали у неповідомленні  боржника про винесення такої постанови, скасувати її, поновивши термін на звернення до суду із скаргою, оскільки лише 01.12.2010 року ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження та дізналась при вчинення дій, що оскаржуються. Також  просить  зобов’язати  провести повторну оцінку ТЗ, визнати недійсними результати проведеного аукціону,  проведеного 29.10.2010 року по причині заниження вартості ТЗ, скасувавши протокол проведення аукціону, визнати незаконним акт державного виконавця про реалізацію арештованого майна від 03.11.2010 року з тих же підстав .

В судовому засіданні представник заявника вимоги скарги підтримав. Пояснив, що по причині необізнаності його довірительки, яка не повідомлялась державним виконавцем у  встановленому законом порядку про вчинення перелічених вище дій, остання не могла бути присутньою при проведенні оцінки ТЗ, що привело до заниження його вартості, що підтверджується даними про вартість аналогів ТЗ у вказаний період. Крім того володіє даними, які не може підтвердити, що згодом придбаний з аукціону ТЗ проданий по більш високій ціні. Будучи необізнаними у перелічених вище діях, не мали змоги прийняти участь  в аукціоні та придбати ТЗ з метою поверненення банку суми по договору кредиту у більшому розмірі. При описі майна в якості понятих були залучені чоловік та син боржника, що є порушенням, не було запропоновано взяти ТЗ на збереження боржнику. Станом на 19.11.2010 року не отримано жодної інформації та документів, які виносились у процесі виконання судового наказу, що позбавило можливості реалізувати передбачені ЗУ «Про виконавче провадження»- права. Просить скаргу задоволити, поновивши строк на звернення до суду з наведених вище мотивів, як пропущений з поважної причини.

В підтвердження скарги покликається на долучені до такої докази, які просить вважати вичерпними.

Державний  виконавець  Ховряк Ж.А., яка по причині вчинення оскаржуваних дій та прийняття оскаржуваних рішень різними державними виконавцями, діючи на підставі довіреності /а.с.37/, проти скарги заперечила, мотивуючи тим, що всі дії проводились   у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження». Виходячи з отриманих на  виконання документів, адреса боржника значилась АДРЕСА_1, тому з врахуванням наявності таких даних, проводились виконавчі дії. Враховуючи, що виходом на місце встановлено, що боржник по цій адресі не проживає, то здійснювалась перевірка щодо можливості іншого місця реєстрації особи. З повідомлень адресного бюро, в тому числі остаточного від 29.09.2010 року було підтверджено реєстрацію ОСОБА_3 саме по цій адресі. Остання іншого місця проживання не повідомляла. Правових підстав для оголошення розшуку боржника не було. Державний виконавець володів даними про наявність майна –ТЗ, на який слід було звернути стягнення, тому з дотриманням процедури підготовки до реалізації  майна, було проведено експертну оцінку такого, про що повідомлено у ЗМІ «Високий Замок»від 18.10.2010 року з роз’ясненням права на оскарження оцінки. По спливу терміну, визначеного для оскаження висновку, проведено дії пов’язані з реалізацією ТЗ.  Просить в цілому скаргу відхилити. В підтвердження заперечень покликається на матеріали виконавчого провадження.

Перевіривши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження, з долученням копій частини документів до справи,  заслухавши учасників процесу, суд  вважає, що скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з таких мотивів.

Встановлено, що у виконання судового наказу № 2н-5871/09 виданого 03.11.2009 року Личаківським районним судом м. Львова  про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Універсал Банк»428536,26 гр. заборгованості за кредитним договором, державним виконавцем Личаківського ВДВС  Романяк М.О. 15.07.2010 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження / а.с 9-10/.

02.09.2010 року цим же державним виконавцем складено акт опису й арешту майна, згідно якого автомобіль «Мерседес–Бенц»р.н. НОМЕР_1 / далі ТЗ/ з техпаспортом та комплектом ключів в кількості 2 шт. було передано на збереження представнику  підприємства «ОСОБА_5»ОСОБА_6, як представнику  підприємства,  яке  згідно договору від 13.10.2010 року надавало послуги по організації та проведенню аукціону з реалізації арештованого майна. /а.с.11-12/.

09.09.2010 року сторонам було направлено повідомлення про призначення   проведення оцінки майна постановою від 02.09.2010 року. Боржнику направлено таке  повідомлення по адресі АДРЕСА_1. Така адреса значилась у судовому наказі,  кредитному договорі та усіх інших  документах, якими володів державний виконавець. / а.с. 15/.

Враховуючи вимоги ЗУ «Про виконавче провадження»у чинній на момент  проведення вказаних вище виконавчих дій редакції, та виходячи із змісту ст. 27 вказаного ЗУ, передбачалось, що документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження  надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. Лише за умови фінансування стягувачем витрат, такі можуть надсилатися рекомендованими листами та за письмовою заявою учасників виконавчого провадження, документи можуть надсилатися  факсимільним  зв’язком або електронною поштою  або вручені особисто.

Суд вважає, що державним виконавцем повідомлення сторонам, про яке вказано вище скеровано у відповідності до вимог цієї статті. Тому неправомірності дій зі сторони державного виконавця в цій частині суд не вбачає. Оскільки лише з підстав не повідомлення ОСОБА_3 про винесення постанови від 02.09.2010 року, заявник просить визнати таку незаконною та скасувати, то в цій частині скаргу слід відхилити по наведених вище мотивах.

Що стосується похідної вимоги про проведення повторної оцінки майна, то відхиляючи заяву в цій частині суд враховує, що  інформація про результати оцінки була надрукова  у  ЗМІ -  газеті «Високий Замок»від 18.10.2010 року № 195/4327.  Виходячи із змісту повідомлення -до відома ОСОБА_3 доводились дані про результати висновку із  повідомленням встановленої ціни ТЗ 161 274, 56 гр. і роз’ясненням права оскарження такої оцінки протягом десяти днів. /а.с. 52/. Такий висновок боржником не оспорювався. Щодо   дотримання державним виконавцем процедури його отримання, то суд вважає, що в даному випадку державна виконавча служба діяла у відповідності до вимог ч. 3 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», яка передбачає, що для проведення оцінки ТЗ, державний виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності, що було зроблено у даному випадку .

Оцінка майна сторонами не оскаржувалась. Процедура проведення аукціону не оспорюється, тому його результати немає підстав визнавати недійсними, як і скасовувати акт  державного виконавця Ховряк Ж..А. від 03.11.2010 року про реалізацію арештованого майна та призначати повторну його оцінку. Слід врахувати, що усі похідні дії та документи, які прийняті після винесення постанови від 02.09.2010 року про призначення експерта, оспорюються боржником по причині неповідомлення боржника про винесення цієї постанови, про що зазначено вище.

В судовому засіданні представник заявника повідомив, що по адресі АДРЕСА_1 його довіритель не проживала у тому числі на час проведення виконавчих дій та винесення постанов, які оскаржуються. Однак ніяких заяв про зміну місця проживання чи перебування ДВС не повідомляла. Останній висловився про те, що державний  виконавець у такому випадку зобов’язаний оголосити розшук боржника. Однак з такою позицією суд не  може погодитись, оскільки ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження», у чинній на той час редакції передбачала підстави для оголошення розшуку боржника, жодна з таких підстав відсутня у даному випадку. Крім того, у порушення вимог ст. 11-1 ЗУ «Про виконавче провадження»боржник ОСОБА_3 не повідомила письмово державного виконавця про зміну місця проживання чи перебування або місцезнаходження. Твердження її представника у судовому засіданні про те, що державний виконавець знав про те, що боржник не проживає по місцю реєстрації є голослівним.

Відсутність у державного виконавця даних про зміну місця проживання боржника стверджується наступними доказами.

З долученого до справи копії акту, оригінал якого у матеріалах виконавчого провадження, убачається, що  виконавець Романяк М.О. виходив по адресі Палія 15 кв. 5 з метою вчинення виконавчих дій 28.09.2010 року. Було встановлено непроживання відповідача по цій адресі. Тому зроблено запити в адресне бюро, яке підтвердило  відповідність реєстрації  боржника по цій адресі . /а.с. 49-50/, а іншої боржник  не повідомляв, хоча був зобов’язаний.

Слід звернути увагу, що при написанні скарги 08.12.2010 року до суду ОСОБА_3 вказує місцем проживання ту саму адресу АДРЕСА_1, хоча з пояснень її представника у судовому засіданні і на цей період часу там не проживала.  Як з’ясовано у процесі судового розгляду, просив повідомлення скеровувати по адресі АДРЕСА_2./а.с. 3/.

Підсумовуючи викладені вище обставити, слід зробити висновок, що заявником у скарзі висловлене непогодження з оцінкою майна і стосовно такої оскаржуються усі дії державних виконавців.

Однак саме по причині порушення Андрієнко Н.В, як стороною виконавчого провадження - боржником вимог ЗУ «Про виконавче провадження», про що вказано вище, остання не скористалась певними правами. Тому підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись ст.ст. 383 - 387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_3 на неправомірні дії державного виконавця Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управлінні юстиції про скасування рішень, зобов’язання вчинити певні дії залишити без задоволення за безпіставністю.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна  скарга до Апеляційного суду Львівської області протягом п’яти днів.

          Суддя                                                                                          Гірник  Т.  А.