Справа № 2-а-4268/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  15.04.2011                                                        м.Калуш    

Суддя Калуського міськрайонного суду Івано –Франківської області  Бойко М.Я. розглянувши у порядку скороченого провадження в місті Калуші адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в               м. Калуші про визнання дій неправомірними та зобов’язання до проведення перерахунку та виплати недоплаченого підвищення до пенсії “Дітям війни”, –

В С Т А Н О В И В:

що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни й відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195 –IV від 18.11.2004 року та ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року  має право на отримання недоплаченого підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак відповідач проводив зазначену виплату в розмір 10 % мінімальної пенсії за віком. Позивач зверталася до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші із заявою про перерахунок та виплату їй недоплаченого підвищення до пенсії “Дітям війни”. Отримавши відмову у проведенні перерахунку, вона звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом.

ОСОБА_2 просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші  та зобов’язати провести перерахунок та виплату недоплаченого підвищення до пенсії “Дітям війни” за 2009 –2010 роки та по день розгляду справи у суді, поновивши строк звернення до суду.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши наявні докази, приходжу до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1, виданого 15.01.1996 року (а.с. 9) ОСОБА_2 є особою ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на підвищення пенсії.

Даний факт відповідачем не оспорюється.

Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Окрім цього, рішенням від 22 серпня 2008 року № 10 –рп/2008   Конституційний Суд України   встановив, що  законом про Державний бюджет  не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин  це створює протиріччя у законодавстві,  і як наслідок –скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, а тому  Закон України  “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема і стаття 6 цього закону повинні безумовно виконуватися  відповідачем   у весь період його чинності.

Статтею 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році  встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства  визначаються залежно від розміру заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.  Дана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009 році “Дітям війни” підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, повинні здійснюватись відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Таким чином, при визначенні розміру пенсії позивачеві підлягає застосування ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ст. 28  Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Згідно ст.1 ч. 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” громадяни України мають право на пенсійне забезпечення.

Згідно ст. 107 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, за шкоду заподіяну особам, внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов’язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом, несуть відповідальність згідно із законом.

Таким чином, для покладення на органи Пенсійного фонду України обов’язку із нарахування та виплати недоплачених сум пенсій, необхідно встановити факт протиправності дій вказаних органів по невиплаті пенсії чи гарантованих Законом надбавок до пенсії.

Враховуючи, що Управлінням Пенсійного фонду України в  м. Калуші не виплачено у встановленому Законом порядку позивачу надбавки до пенсії, то вбачаю підстави для визнання відмови у виплаті 30 % підвищення до пенсії позивача протиправною.

Не погоджуюся з письмовими доводами відповідача, що  поняття мінімального розміру пенсії за віком, яке визначене в ст. 28  Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується лише до пенсій передбачених цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Окрім цього, відсутність бюджетного фінансування на виплату передбаченого Законом України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб’єктом владних повноважень покладених на нього зобов’язань, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чи чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно –правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення  пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  є чинними, а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.

Статтею 99 КАС України встановлено шестимісячний строк  для звернення до  адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи.

Підстав для поновлення цього строку не вбачаю.

Оскільки правовідносини між сторонами тривають, то вважаю безпідставною зазначення позивачем вимоги щодо кінцевої дати періоду позовних вимог.

Позивач подала позов до суду 01.04.2011 року.

Таким чином, вважаю, що відмова відповідача у проведенні перерахунку і виплаті недоплаченого підвищення до пенсії “Дітям війни” є неправомірною, а тому позов  слід задоволити частково, визнати його дії неправомірними та зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату  недоплаченого підвищення до пенсії, позивачу як дитині війни, виходячи з розміру –30%  мінімальної пенсії за віком , встановленого ст. ст. 6, 8 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, та визначеному Законом України «Про державний  бюджет України на відповідні роки,  починаючи з 1 жовтня 2010 року, з врахуванням проведених у цей час виплат.

У відповідності до вимог ст. 183 –2 КАС України, обов'язок відповідача виконати постанову негайно.

На підставі ст.ст. 22, 64, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6, 8 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Законом України “Про державний бюджет України на 2010 рік”, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 –рп/2008, й керуючись ст. ст. 99, 158 –163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, –

П О С Т А Н О В И В:

Позов задоволити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші  щодо відмови ОСОБА_2 у нарахуванні і виплаті недоплаченого підвищення до пенсії “Дітям війни” з 1 жовтня 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 недоплаченого підвищення до пенсії “Дітям війни” у розмірі 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та згідно ст. 28 ч. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і визначеному Законом України “Про державний бюджет України” на відповідні роки, з 1 жовтня 2010 року  з врахуванням проведених у цей час виплат –негайно.

У задоволенні решти позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом десяти днів з часу отримання копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд.

                  Головуючий: