Справа № 1-50/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2011 року року   Покровський районний суд Дніпропетровської області  в складі:

головуючого судді   Пустовар О.  С

при секретарі Комериста  І.  А.,

за участю прокурора    Горан Ю.М.

адвокатів        ОСОБА_1

                        ОСОБА_2

законного представника

неповнолітнього                     ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Покровське кримінальну справу за звинуваченням:

1. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Циково Покровського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта неповна середня,  одружений,  працює по найму, мешкає по АДРЕСА_1, раніше не судимий,

- за ч.3 ст.185 КК України, -

2. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с. Циково Покровського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта середня,  не одружений,  не працює, мешкає по АДРЕСА_2, судимий 02.11.2010 р. Покровським районним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік,

- за ч.3 ст. 185 КК України, -

3. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець с. Циково Покровського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, освіта середня,  не одружений,  не працює, мешкає  в АДРЕСА_3, згідно ст.89 КК України не судимий,

- за ч.3 ст.185 КК України, -

встановив:

1. Підсудний ОСОБА_4 09 жовтня 2010 року близько 20.00 години знаходячись в  с. Циково Покровського району Дніпропетровської області з корисних мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, вступив з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, а саме радіаторів для системи опалення з сараю домоволодіння ОСОБА_7 по АДРЕСА_4.

          Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 діючи навмисно, за попереднім зговором та разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на автомобілі марки ВАЗ під керуванням ОСОБА_4 прибули  на АДРЕСА_4.

Відповідно до розподілених ролей ОСОБА_4 залишався біля автомобіля, щоб потім допомагати вантажити викрадені радіатори для системи опалення, а ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 пішки направилися на територію домоволодіння ОСОБА_7 за вказаною адресою. Прибувши на територію домоволодіння ОСОБА_6 за допомогою принесеного з собою металевого прута з дверей сараю зірвав скобу, на яку зачинявся  навісний замок та відчинив двері, через які ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 проникли всередину приміщення.

Знаходячись всередині приміщення сараю ОСОБА_6 діючи навмисно, з корисних мотивів, таємно, за попереднім зговором з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 навмисно, таємно, викрав металевий радіатор для системи опалення з семи секцій, вартістю 500 гривень, який віднесли та помістили до автомобіля, на якому прибули.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 повернулися до вказаного сараю, звідки діючи за попереднім зговором, навмисно, з корисних мотивів, таємно викрали металевий радіатор для системи опалення з семи секцій, вартістю 500 гривень, який віднесли та помістили до автомобіля, на якому прибули.

Своїми навмисними діями, ОСОБА_6 за попереднім зговором та разом з             ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з того самого джерела, а саме з сараю домоволодіння ОСОБА_7 по АДРЕСА_4 навмисно, таємно викрали два металевих радіатори для системи опалення з семи секцій кожний, вартістю 500 гривень за один, а всього на загальну суму 1000 гривень, після чого з викраденим майном зникли та розпорядилася викраденим за своїм розсудом, заподіявши тим самим ОСОБА_7 матеріальний збиток на зазначену суму.

2. Підсудний ОСОБА_5 09 жовтня 2010 року близько 20.00 години знаходячись в с. Циково Покровського району Дніпропетровської області з корисних мотивів, з метою таємного повторного викрадення чужого майна, вступив з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у злочинну змову, спрямовану на таємне, повторне викрадення чужого майна, а саме радіаторів для системи опалення з сараю домоволодіння ОСОБА_7 по АДРЕСА_4.

          Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 діючи навмисно, за попереднім зговором та разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на автомобілі марки ВАЗ під керуванням ОСОБА_4 прибули  на АДРЕСА_4.

Відповідно до розподілених ролей ОСОБА_4 залишався біля автомобіля, щоб потім допомагати вантажити викрадені радіатори для системи опалення, а ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 пішки направилися  на територію домоволодіння ОСОБА_7 за вказаною адресою. Прибувши на територію домоволодіння ОСОБА_6 за допомогою принесеного з собою металевого прута з дверей сараю зірвав скобу, на яку зачинявся  навісний замок та відчинив двері, через які ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 проникли всередину приміщення.

Знаходячись всередині приміщення сараю ОСОБА_5 діючи навмисно, з корисних мотивів, таємно, за попереднім зговором з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 навмисно, таємно, повторно викрав металевий радіатор для системи опалення з семи секцій, вартістю 500 гривень, який віднесли та помістили до автомобіля, на якому прибули.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 повернулися до вказаного сараю, звідки діючи за попереднім зговором, навмисно, з корисних мотивів, таємно викрали металевий радіатор для системи опалення з семи секцій, вартістю 500 гривень, який віднесли та помістили до автомобіля, на якому прибули.

Своїми навмисними діями, ОСОБА_5 за попереднім зговором та разом з              ОСОБА_6 та ОСОБА_4 з того самого джерела, а саме з сараю домоволодіння ОСОБА_7 по АДРЕСА_4 навмисно, таємно, повторно викрали два металевих радіатори для системи опалення з семи секцій кожний, вартістю 500 гривень за один, а всього на загальну суму 1000 гривень, після чого з викраденим  майном зникли та розпорядилася викраденим за своїм розсудом, заподіявши тим самим ОСОБА_7 матеріальний збиток на зазначену суму.

3. Підсудний ОСОБА_6 будучи неповнолітнім, ІНФОРМАЦІЯ_6, скориставшись безконтрольністю з боку батьків, став на шлях здійснення навмисного злочину.

          Так ОСОБА_6 09 жовтня 2010 року близько 20.00 години знаходячись в с. Циково Покровського району Дніпропетровської області з корисних мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, вступив з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у злочинну змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, а саме радіаторів для системи опалення з сараю домоволодіння ОСОБА_7 по АДРЕСА_4.

          Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_6 діючи навмисно, за попереднім зговором та разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на автомобілі марки ВАЗ під керуванням ОСОБА_4 прибули на АДРЕСА_4.

Відповідно до розподілених ролей ОСОБА_4 залишався біля автомобіля, щоб потім допомагати вантажити викрадені радіатори для системи опалення, а ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 пішки направилися  на територію домоволодіння ОСОБА_7 за вказаною адресою. Прибувши на територію домоволодіння ОСОБА_6 за допомогою принесеного з собою металевого прута з дверей сараю зірвав скобу, на яку зачинявся  навісний замок та відчинив двері, через які ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 проникли всередину приміщення.

Знаходячись всередині приміщення сараю ОСОБА_6 діючи навмисно, з корисних мотивів, таємно, за попереднім зговором з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 навмисно, таємно, викрав металевий радіатор для системи опалення з семи секцій, вартістю 500 гривень, який віднесли та помістили до автомобіля, на якому прибули.

Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 повернулися до вказаного сараю, звідки діючи за попереднім зговором, навмисно, з корисних мотивів, таємно викрали металевий радіатор для системи опалення з семи секцій, вартістю 500 гривень, який віднесли та помістили до автомобіля, на якому прибули.

Своїми навмисними діями, ОСОБА_6 за попереднім зговором та разом з  ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з того самого джерела, а саме з сараю домоволодіння ОСОБА_7 по АДРЕСА_4 навмисно, таємно викрали два металевих радіатори для системи опалення з семи секцій кожний, вартістю 500 гривень за один, а всього на загальну суму 1000 гривень, після чого з викраденим майном зникли та розпорядилася викраденим за своїм розсудом,  заподіявши тим самим ОСОБА_7 матеріальний збиток на зазначену суму.

Підсудний ОСОБА_4 спочатку вину свою визнав частково, але потім в процесі розгляду справи вину визнав повністю та суду показав, що 09.10.2010 року близько 19.00 годин він зустрівся з ОСОБА_5. Потім вони на автомобілі його батька ВАЗ-2103 поїхали в с. Циково. Біля магазину вони зустріли ОСОБА_6 Він попросив у останнього 50 грн., на що ОСОБА_6 відповів, що грошей у нього не має, зате є два радіатора,  які можна продати. Дані радіатори знаходилися у бабусі ОСОБА_6. Вони втрьох поїхали в смт. Покровське до будинку його бабусі. Коли вони були вже біля будинку, ОСОБА_6 сказав, що загубив ключі і йому потрібна монтировка. Він дістав із автомобіля металевий прут і передав його ОСОБА_6. Після чого ОСОБА_6 і ОСОБА_5 пішли до сараю, а він залишився чекати біля автомобіля. Через деякий час вони принесли спочатку один радіатор, а потім і другий, погрузили в багажник автомобіля і вони поїхали. Радіатори вони продали ОСОБА_8. Після чого ОСОБА_6 дав йому 50 грн. В скоєному розкаюється.

Підсудний ОСОБА_5 спочатку вину свою визнав частково, але потім в процесі розгляду справи вину визнав повністю та суду показав, що 09.10.2010 року близько 19.00 годин він зустрівся з ОСОБА_4. Потім вони на автомобілі батька ОСОБА_4 ВАЗ-2103 поїхали в с. Циково. Біля магазину вони зустріли ОСОБА_6 ОСОБА_4 попросив у останнього 50 грн., на що ОСОБА_6 відповів, що грошей у нього не має, зате є два радіатора,  які можна продати. А також ОСОБА_6 сказав, що треба поїхати в смт. Покровське, де проживає його бабуся, у якої зберігаються його радіатори. Вони погодилися і поїхали. Коли вони під’їхали до будинку, ОСОБА_6 сказав, що загубив ключі і йому потрібен металевий прут, щоб відкрити сарай. ОСОБА_4 дістав із автомобіля металевий прут. Після чого він разом із ОСОБА_6 пішли в двір до сарайчика. ОСОБА_6 зірвав замок і вони винесли два радіатори, які погрузили в багажник автомобіля радіатор, а потім поїхали. Радіатори продали ОСОБА_8. В скоєному розкаюється.

Підсудний ОСОБА_6 вину свою визнав повністю та суду показав, що 09.10.2010 року близько 20.00 годин він знаходився в с. Циково біля магазину. Під’їхали його знайомі ОСОБА_4 та ОСОБА_5. ОСОБА_4 попросив у нього 50 грн., на що він сказав, що грошей у нього не має, зате є два радіатора,  які можна продати. Крім того він сказав, що радіатори знаходяться у його бабусі, яка проживає в смт. Покровське. Вони погодилися на його пропозицію вчинити крадіжку. Коли вони під’їхали до будинку, він сказав ОСОБА_4, що йому потрібна монтировка щоб зірвати замок на сараї. ОСОБА_4 дістав із багажника автомобіля металевий прут. Після чого він і ОСОБА_5 пішли до сараю, ОСОБА_4 з ними не ходив, а чекав в автомобілі. Він зірвав замок на сараї, виніс разом з ОСОБА_5 два радіатора, погрузили їх в багажник автомобіля і відвезли до ОСОБА_8, запропонувавши йому купити ці радіатори, той погодився і заплатив 140 грн. Гроші вони витратили на пальне та на власні потреби, після чого розійшлися по домівках. В скоєному розкаюється.

Потерпіла ОСОБА_7 суду пояснила, що 09.10.2010 року близько 21.00 год. вона лягла  відпочивати. Вранці 10.10.2010 року близько 07.00 год. вона вийшла на двір і побачила, що двері сараю відчинені, зірвана скоба і пропали дві нові батареї на 7 секцій кожна. Вона заявила про це в міліцію і через деякий час від них вона дізналася, що крадіжку вчинив її внук ОСОБА_6 з двома хлопцями. Все викрадене їй повернули, претензій до підсудних вона не має.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що він скупляв батареї, хотів провести брату в хаті опалення. 09.10.2010 року пізно ввечері до нього додому на автомобілі під’їхали троє хлопців, запропонували купити  дві батареї, він подивився на них, спитав чи вони не крадені. Підсудні його запевнили, що не крадені. Він погодився придбати, заплатив їм 140 грн., після чого вони поїхали. Наступного дня до нього приїхали працівники міліції і від них він дізнався, що батареї крадені.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що під час збору первинних матеріалів по справі ОСОБА_6 і ОСОБА_5 опитував він. Вони добровільно давали пояснення. Після того, як відібрав пояснення, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 прочитали написане і підписалися. Ніяких зауважень не було. Вони пояснювали, що зустрілися втрьох, розпивали спиртні напої, потім ОСОБА_6 запропонував здійснити крадіжку, поїхали до його бабусі і вкрали 2 батареї для опалення.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що підсудні пояснення давали добровільно, кожного з них окремо опитував, кожен підписував протокол. Претензій ніяких ні в кого не було.

Вина підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтверджується також наступними письмовими доказами:

- заявою ОСОБА_7 про те, що в ніч з 09 на 10 жовтня з сараю її домоволодіння невстановлені особи скоїли крадіжку двох радіаторів для системи опалення, чим спричинили матеріальні збитки на суму 1000 гривень (а.с.4);

- протоколом огляду місця пригоди від 10.10.2010 р., згідно з яким домоволодіння ОСОБА_7 знаходиться по АДРЕСА_4. Зі сторони вулиці домоволодіння має дерев'яну огорожу. Зліва від входу не території домоволодіння  розташована будівля сараю. В сараї є коридор, двері в який на замок не зачиняються. Далі розташовані дерев'яні двері, які ведуть до приміщення сараю. На момент огляду замок, на який зачиняються двері висить в металевій скобі в закритому положенні на лудці дверей. Двері відкриті, та на дверях в місці де знаходилась скоба, на яку зачинявся замок, сліди пошкодження в вигляді відтиску, та сама скоба відсутня. В сараї насипом знаходиться вугілля. Зі слів ОСОБА_7 з вказаного приміщення викрадено два металевих радіатори системи опалення по 7 секцій кожна (а.с. 6-7).

Таким чином вину підсудних, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні доведено.

Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_6 слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України –таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попереднім зговором групою осіб, поєднана з проникненням до приміщення.

Дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попереднім зговором групою осіб, поєднана з проникненням до приміщення.

По справі цивільний позов не заявлявся.

Переходячи до призначення покарання підсудним ОСОБА_4, та ОСОБА_5 ОСОБА_6, суд приймає до уваги суспільну небезпечність скоєного та особу підсудних

ОСОБА_4 скоїв злочин відносно особи похилого віку, однак за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на протязі досудового слідства показань не змінив, вину свою повністю визнав, щиросердно розкаюється в скоєному, потерпіла матеріальних претензій не має. Тому із врахуванням цих обставин, покарання ОСОБА_4 слід  обрати у вигляді позбавлення волі, але із застосуванням ст.75 КК України.

ОСОБА_5 скоїв злочин відносно особи похилого віку, за місцем проживання характеризується негативно, раніше судимий, однак на протязі досудового слідства показань не змінив, вину свою повністю визнав, щиросердно розкаюється в скоєному, потерпіла матеріальних претензій не має, на момент вчинення злочину судимим не був. Тому із врахуванням цих обставин, покарання ОСОБА_5 слід  обрати у вигляді позбавлення волі, але із застосуванням ст.75 КК України.

ОСОБА_6 скоїв злочин відносно особи похилого віку  - своєї бабусі, за місцем проживання та навчання характеризується негативно, згідно ст.89 КК України не судимий, однак на протязі досудового слідства показань не змінив, вину свою повністю визнав, щиросердно розкаюється в скоєному, потерпіла матеріальних претензій не має. Тому із врахуванням цих обставин, покарання ОСОБА_6 слід  обрати у вигляді позбавлення волі, але із застосуванням ст.75 КК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись с.ст.323,324 КПК України, суд, -

засудив:

1. ОСОБА_4 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого                    ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк в 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_4 періодично з’являтися для реєстрації до органу кримінально –виконавчої системи та повідомляти орган кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи.

Запобіжний засіб підписку про невиїзд у відношенні ОСОБА_4 до набрання вироком чинності залишити без змін.

2. ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого                    ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі  ч.4 ст.70 КК України зарахувати покарання, відбуте частково за вироком Покровського районного суду Дніпропетровської області від 02.11.2010 року та остаточно призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю злочинів у вигляді                4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.  

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк в 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_5 періодично з’являтися для реєстрації до органу кримінально –виконавчої системи та повідомляти орган кримінально –виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи.

Запобіжний засіб підписку про невиїзд у відношенні ОСОБА_5 до набрання вироком чинності залишити без змін.

3. ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого                    ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбуття покарання, встановивши іспитовий строк в 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_6 періодично з’являтися для реєстрації до органу кримінально –виконавчої системи.

Запобіжний засіб підписку про невиїзд у відношенні ОСОБА_6 до набрання вироком чинності залишити без змін.

Речові докази –два металевих радіатора системи опалювання з семи секцій кожний, пофарбовані в білий колір - передати за належністю ОСОБА_7;

- автомобіль марки ВАЗ-21033 д/н НОМЕР_1 бежевого кольору, який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_11 –передати за належністю ОСОБА_12;

- металевий прут, довжиною 85 см., який зберігається при справі –конфіскувати в дохід держави.

                                         Вирок може бути оскаржено в строк 15 діб до

                                         Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя:О. С. Пустовар