Справа №   1-33/11  

ВИРОК

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13 квітня 2011року                                                        Кам’янець-Подільський міськрайонний суд

                                                                                     Хмельницької області

           в складі: головуючого   судді                                            Черепахіна В.О.

                                                 з участю  секретаря                                              Березовської М.Л.

                                                               прокурора                                             Чорноморця В.В.,                                             

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кам’янець-Подільському справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженки с.Жванець Кам’янець-Подільського району Хмельницької області, українки, громадянки України, жительки АДРЕСА_1, з середньою освітою, неодруженої, на утримані одна малолітня дитина, непрацюючої, судимої:

-          30 грудня 2009року Кам’янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850грн.;

-          03 грудня 2010року Новоселицьким районним судом Чернівецької області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.296, ч.1,ч.2 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст.302 КК України, суд-

 В С Т А Н О В И В:

       Підсудна ОСОБА_1 упродовж липня 2009року –червня 2010року, знаючи осіб, які займаються проституцією, та використовуючи знайомства з ними, виступала посередником для розпусти, підшукуючи учасників розпусних дій для розпусти серед своїх знайомих та водіїв-далекобійників, які зупинялись для відпочинку на автостоянках «TIR»міста Кам’янця-Подільського та Чернівецької області.

        Так, в середині та наприкінці липня, на початку, в середині та наприкінці серпня 2009 року ОСОБА_1 в телефонних розмовах з ОСОБА_2 пропонувала останній надати послуги сексуального характеру невстановленим в ході досудового слідства особам –мешканцям м. Вінниця. Після того, як ОСОБА_2 давала згоду на дані пропозиції, ОСОБА_1, виступаючи посередником для розпусти, на прохання невстановлених в ході досудового слідства осіб привозила ОСОБА_2 в м. Вінниця на невстановлені в ході досудового слідства адреси, де знайомила із невстановленими в ході досудового слідства особами для розпусних дій.  

В середині серпня та в середині вересня 2009року  в телефонних розмовах з ОСОБА_3 пропонувала останній надати послуги сексуального характеру невстановленим в ході досудового слідства особам. Після того, як ОСОБА_3 давала згоду на дані пропозиції,  ОСОБА_1, виступаючи  посередником для розпусти, на прохання невстановлених  в ході досудового слідства осіб привозила ОСОБА_3 на автомобілях таксі в невстановлені в ході досудового слідства місця, що розташовані в Кельменецькому районі Чернівецької області,  де  знайомила із невстановленими в ході досудового слідства особами  для розпусних дій.

В жовтні 2009 року у вечірній час, знаходячись в кафе «Зустріч у Юлії», що розташоване на розу вулиць Князів Коріатовичів та проспекту Грушевського в м. Кам’янці-Подільському, виступаючи посередником для розпусти, на прохання невстановленої в ході досудового слідства особи, запропонувала ОСОБА_4 надати даній особі послуги сексуального характеру, а коли ОСОБА_4 погодилась на дану пропозицію, ОСОБА_1 привезла її на автомобілі таксі в сауну готельного комплексу «Каприз», що розташований по вул. Лесі Українки,122 в м.Кам’янець-Подільському, де познайомила із невстановленою в ході досудового слідства  особою для розпусних дій.

В середині листопада 2009 року в телефонній розмові з ОСОБА_4, запропонувала останній надати послуги сексуального характеру невстановленій в ході досудового слідства особі. Після того, як ОСОБА_4 погодилась на дану пропозицію, ОСОБА_1, виступаючи посередником для розпусти, на прохання невстановлених в ході досудового слідства осіб привезла ОСОБА_4 на автомобілі таксі в готельно-розважальний комплекс «Рев’єра»,  що розташований в с. Велика Слобода Кам’янець-Подільського району, де познайомила із невстановленими в ході досудового слідства особами для розпусних дій.

В середині листопада 2009 року в телефонній розмові з ОСОБА_5 запропонувала останній надати послуги сексуального характеру невстановленій в ході досудового слідства особі. Після того, як ОСОБА_5 погодилась на дану пропозицію,  ОСОБА_1, виступаючи  посередником для розпусти, на прохання невстановленої  в ході досудового слідства особи привезла ОСОБА_5 на автомобілі таксі в м. Кельменці Чернівецької області, де познайомила із невстановленою в ході досудового слідства особою для розпусних дій.

В середині грудня 2009 року в телефонній розмові з ОСОБА_4 запропонувала останній надати послуги сексуального характеру невстановленій в ході досудового слідства особі. Після того, як ОСОБА_4 погодилась на дану пропозицію, ОСОБА_1 сказала їхати їй на базу відпочинку в с. Устя Кам’янець-Подільського району, де  ОСОБА_1, виступаючи посередником для розпусти, на прохання невстановленої в ході досудового слідства особи  познайомила останнього з ОСОБА_4 для розпусних дій.

Наприкінці лютого 2010року в телефонній розмові з ОСОБА_5 запропонувала останній надати послуги сексуального характеру невстановленій в ході досудового слідства особі. Після того, як ОСОБА_5 погодилась на дану пропозицію,  ОСОБА_1, виступаючи  посередником для розпусти, на прохання невстановленої  в ході досудового слідства особи привезла ОСОБА_5 на автомобілі таксі в м. Хотин Чернівецької області, де познайомила із невстановленою в ході досудового слідства особою для розпусних дій.

Наприкінці березня 2010року в телефонній розмові з  ОСОБА_6 запропонувала останній надати послуги сексуального характеру невстановленій в ході досудового слідства особі –громадянину Болгарії водію-далекобійнику. Після того, як ОСОБА_6 погодилась на дану пропозицію, ОСОБА_1, виступаючи посередником для розпусти, привезла її на автомобілі таксі на автостоянку «TIR», що знаходиться на території мотельного комплексу «Бастіон»по вул. Хмельницьке шоссе,1 в м.Кам’янець-Подільському, де познайомила із невстановленою в ході досудового слідства особою - громадянином Болгарії для розпусних дій.

В середині квітня 2010 року в телефонній розмові з ОСОБА_4 запропонувала останній надати послуги сексуального характеру невстановленій в ході досудового слідства особі. Після того, як ОСОБА_4 погодилась на дану пропозицію, ОСОБА_1 привезла її на автомобілі таксі в с.Вороновиця Кельменецького  району Чернівецької області, де познайомила із невстановленою в ході досудового слідства особою для розпусних дій.

01 травня 2010 року в телефонній розмові з ОСОБА_4 та ОСОБА_8запропонувала останнім надати послуги сексуального характеру невстановленим в ході досудового слідства особам. Після того, як ОСОБА_4 та ОСОБА_8 погодились на дану пропозицію, ОСОБА_1 привезла їх на автомобілі таксі в с. Вороновиця Кельменецького  району Чернівецької області, де познайомила із невстановлених в ході досудового слідства особами для розпусних дій.

15  травня 2010 року   в телефонній розмові з ОСОБА_4 запропонувала останній надати послуги сексуального характеру невстановленій в ході досудового слідства особі. Після того, як ОСОБА_4 погодилась на дану пропозицію, ОСОБА_1 привезла її на автомобілі таксі в с. Вороновиця Кельменецького  району Чернівецької області, де познайомила із невстановленою в ході досудового слідства особою для розпусних дій.

Наприкінці травня 2010 року близько 21 години ОСОБА_1, знаходячись в кафе «A la minute», що розташоване на території автозаправочної станції «ОККО»по проспекту Грушевського в м. Кам’янці-Подільському,  виступаючи посередником для розпусти, на прохання невстановленого в ході досудового слідства водія-далекобійника громадянина Болгарії, познайомила останнього для розпусних дій з ОСОБА_4

 Крім того, ОСОБА_1 у вказаний вище період, з метою наживи, виступала посередником для розпусти, отримуючи за це матеріальну винагороду від підшуканих учасників розпусних дій.

Так, в середині лютого 2010 року у вечірній час, знаходячись в нічному клубі «Плейбой», що розташований по проспекту Грушевського в м. Кам’янці-Подільському, виступаючи посередником для розпусти, на прохання невстановленої в ході досудового слідства особи –громадянина Туреччини познайомила останнього для розпусних дій з ОСОБА_8. Після чого разом з громадянином Туреччини та ОСОБА_8 переїхали в кафе мотельного комплексу «Бастіон», що розташований по вул. Хмельницьке шоссе,1 в м.Кам’янець-Подільському, де ОСОБА_8 в готельному номері надала громадянину Туреччини послуги сексуального характеру, за що ОСОБА_1 отримала  від останнього грошову винагороду в сумі  30 євро, що за курсом Національного банку України становить 325 гривень 80 копійок.

На початку квітня 2010 року у вечірній час, знаходячись в кафе мотельного комплексу «Бастіон», що розташований по вул. Хмельницьке шоссе,1 в м. Кам’янці-Подільському, виступаючи посередником для розпусти, запропонувала ОСОБА_11 поїхати в с. Вороновиця Кельменецького району Чернівецької області для надання невстановленій в ході досудового слідства особі послуг сексуального характеру. Після того, як  ОСОБА_11 погодилась на дану пропозицію, ОСОБА_1 на автомобілі таксі привезла  її у вищевказаний населений пункт, де познайомила  із невстановленою  в ході досудового слідства особою  для розпусних дій, отримавши за це грошову винагороду в сумі 50 доларів США, що за курсом Національного банку України становить 395 гривень.

15 червня 2010 року близько 19 години, знаходячись неподалік кафе «Зустріч у Юлії», що розташоване на розі вулиць Князів Коріатовичів та проспекту Грушевського в м. Кам’янці-Подільському, виступаючи посередником для розпусти, під час проведення працівниками Кам’янець-Подільського МВ УМВС України в Хмельницькій області оперативного документування послуг звідництва, на прохання осіб під вигаданими іменами «ОСОБА_10» та «ОСОБА_12.» познайомила останніх для розпусних дій з ОСОБА_4, отримавши за звідництво  від «ОСОБА_10» та «ОСОБА_12.»грошову винагороду в сумі 1000 гривень.

В судовому засіданні підсудна винність в інкримінованих їй злочинах визнала повністю, щиро розкаялася  і показала, що дійсно упродовж липня 2009року –червня 2010року, знаючи осіб, які займаються проституцією, та використовуючи знайомства з ними, виступала посередником для розпусти, підшукуючи учасників розпусних дій для розпусти серед своїх знайомих та водіїв-далекобійників, які зупинялись для відпочинку на автостоянках «TIR»міста Кам’янця-Подільського та Чернівецької області.

       Так, в середині та наприкінці липня, на початку, в середині та наприкінці серпня 2009 року на прохання невідомих їй чоловіків привозила ОСОБА_2 в м. Вінниця, де знайомила останніх для розпусних дій.  

В середині серпня та в середині вересня 2009року на прохання невідомих їй чоловіків привозила ОСОБА_3 на автомобілях таксі в Кельменецький район Чернівецької області, де знайомила останніх для розпусних дій.

В жовтні 2009 року на прохання невідомого їй чоловіка привезла ОСОБА_4 на автомобілі таксі в сауну готельного комплексу «Каприз», де познайомила останніх для розпусних дій. В середині листопада 2009 року на прохання невідомого їй чоловіка привезла ОСОБА_4 на автомобілі таксі в готельно-розважальний комплекс «Рев’єра», що розташований в с. Велика Слобода Кам’янець-Подільського району, де познайомила останніх для розпусних дій. В середині грудня 2009 року на базі відпочинку в с. Устя Кам’янець-Подільського району познайомила ОСОБА_4 з невідомим їй чоловіком для розпусних дій.  В середині квітня, 01 та 15 травня 2010 року привезила ОСОБА_4 на автомобілі таксі в с.Вороновиця Кельменецького  району Чернівецької області, де знайомила із невідомими їй чоловіками для розпусних дій. Наприкінці травня 2010 року близько 21 години в кафе «A la minute», що розташоване на території автозаправочної станції «ОККО»по проспекту Грушевського в м. Кам’янці-Подільському, на прохання невідомого їй водія-далекобійника громадянина Болгарії, познайомила останнього для розпусних дій з ОСОБА_4 15 червня 2010 року близько 19 години неподалік кафе «Зустріч у Юлії»на прохання невідомих їй чоловіків познайомила останніх для розпусних дій з ОСОБА_4, за що отримала грошову винагороду 1000 гривень.

В середині листопада 2009 року на прохання невідомого їй чоловіка привезла ОСОБА_5 на автомобілі таксі в м. Кельменеці Чернівецької області, де познайомила останніх для розпусних дій. Наприкінці лютого 2010року на прохання невідомого їй чоловіка привезла ОСОБА_5 на автомобілі таксі в м.Хотин Чернівецької області, де познайомила останніх для розпусних дій.

Наприкінці березня 2010року на прохання невідомого їй громадянина Болгарії водія-далекобійника привезла ОСОБА_6 на автомобілі таксі на автостоянку «TIR», що знаходиться на території мотельного комплексу «Бастіон»в м. Кам’янці-Подільському, де познайомила останніх для розпусних дій. В середині лютого 2010 року у вечірній час в нічному клубі «Плейбой» в м. Кам’янці-Подільському, на прохання невідомого їй громадянина Туреччини познайомила останнього для розпусних дій з ОСОБА_8. Після чого вони всі разом переїхали в кафе мотельного комплексу «Бастіон», де ОСОБА_8 в готельному номері надала громадянину Туреччини послуги сексуального характеру, за що вона (ОСОБА_1О.) отримала  від останнього грошову винагороду 30 євро.

На початку квітня 2010 року на автомобілі таксі привезла  ОСОБА_11 в с.Вороновиця Кельменецького  району Чернівецької області, де познайомила  із невідомим їй чоловіком для розпусних дій, за що отримала від останнього грошову винагороду 50 доларів США.

          Оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду, сумнівів у добровільності та істинності в позиції підсудної немає, а також те, що підсудна правильно розуміє зміст цих обставин,  суд вважає недоцільним досліджувати інші  докази  по справі, оскільки фактичних обставин справи ніхто не оспорює.

Таким чином дії ОСОБА_1 органом досудового слідства  вірно кваліфіковані за ч.1 ст.302КК України, як звідництво для розпусти та за ч.2 ст.302КК України, як звідництво для розпусти, вчинене з метою наживи.

          При призначенні покарання  підсудній, суд у відповідності з вимогами ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є: ч.1 ст.302 КК України злочином невеликої тяжкості, а ч.2 ст.302КК України - злочином середньої тяжкості, особу винної та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

          Як особа, ОСОБА_1 раніше судима, по місцю проживання характеризується позитивно.

          Як обставини, що пом’якшують покарання підсудної, суд враховує повне визнання винності у вчинених злочинах, щире каяття, активне сприяння розкриттю та розслідуванню злочину, її молодий вік та знаходження на утриманні малолітньої дитини.   

         Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

          Тому з урахуванням обставин справи, особи підсудної –ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст.302КК України та у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.302 КК України.

Підстав для призначення ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, яке також передбачене санкціями ч.1 та ч.2 ст.302 КК України, суд не вбачає, оскільки в неї є малолітня дитина, що відповідно до вимог ч.3 ст.61 КК України унеможливлює призначення даного виду покарання.

Цивільний позов не пред’являвся.

Речові докази, які зазначені в постанові від 18 червня 2010року про їх приєднання до справи (а.с.57) та зберігаються у фінансовій частині Кам’янець-Подільського МВ УМВС України в Хмельницькій області гроші в сумі 1000грн. грошовими купюрами номіналом по 100гривень –ВД 0709835, АБ 7191751, ГД 9446614, БА 8335120 та по 50гривень –АЗ 8105122, АВ 3842512, ГЗ 4968308, ВФ 8757024, ЗН 2605301, ИК 9271559, ДЙ 9310085, ВЗ 6315527, ВЧ 3045021, ДП 4071085, ГЖ 0762557, ГГ 5548303 необхідно передати в доход держави, а інші в сумі 200грн. підлягають поверненню володільцеві ОСОБА_1          

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати  винною у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 та ч.2 ст.302КК України, призначивши покарання:

-          за ч.1 ст.302 КК України у виді штрафу в розмірі 850грн.;

-          за ч.2 ст.302 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 03 грудня 2010року, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки і один місяць.  

Строк покарання обчислювати з 13 квітня 2011року, зарахувавши в строк відбуття покарання покарання, що відбуте  за вироком Новоселицького районного суду Чернівецької області від 03 грудня 2010року, тобто за період з 24 липня 2010року по 12 квітня 2011року включно.

Міру запобіжного заходу засудженій до набрання вироком законної сили залишити попередню –взяття під варту.

Цивільний позов не пред’являвся.

Речові докази, які зазначені в постанові від 18 червня 2010року про їх приєднання до справи (а.с.57) та зберігаються у фінансовій частині Кам’янець-Подільського МВ УМВС України в Хмельницькій області - гроші в сумі 1000грн. грошовими купюрами номіналом по 100гривень –ВД 0709835, АБ 7191751, ГД 9446614, БА 8335120 та по 50гривень –АЗ 8105122, АВ 3842512, ГЗ 4968308, ВФ 8757024, ЗН 2605301, ИК 9271559, ДЙ 9310085, ВЗ 6315527, ВЧ 3045021, ДП 4071085, ГЖ 0762557, ГГ 5548303 передати в доход держави, а інші в сумі 200грн. повернути володільцю ОСОБА_1          

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Кам’янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженою –в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду                    В.  О.  Черепахін