Справа № 1-30/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28 березня 2011 року                                                                                   м.Тульчин

                             Тульчинський районний суд Вінницької області                 

в складі:        головуючого судді                                                              Карнауха А.П.

                     при секретарі                                                                        Нечипорук Т.В.

                      з участю прокурора                                                             Трачука О.В.

                    адвоката                                                                      ОСОБА_1    

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Тульчині справу про обвинуваченню

                                         ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Журавлівка Тульчинського району Вінницької області,українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого,  не одруженого,проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст.ст.156 ч. 2, 125 ч.1 КК України,   

                                                       ВСТАНОВИВ:

          17 липня 2010 року біля 21год.30 хв. в с. Журавівці Тульчинського району ОСОБА_2,, перебуваючи в стані алкогольного сп»ягніння, зайшов у домогосподарство АДРЕСА_2, яке належить ОСОБА_3, де побачивши малолітню ОСОБА_4 вирішив вчинити щодо неї розпусні дії. Після цього відвів останню на присадибну ділянку до сушарні, де вчинив розпусні дії сексуального характеру, здатні викликати фізичне та моральне розбещення, а саме: зняв із останньої трусики та почав гладити її по статевих органах та сідницях. Цілувати її тіло, ввів вказівний та середній пальці правої руки в статевий орган ОСОБА_4, внаслідок своїх дій пошкодив дівочу пліву. Далі ОСОБА_2 оголив свій статевий орган та підніс його до губ потерпілої ОСОБА_4

          Внаслідок вчинення розпусних дій ОСОБА_2 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження –крововиливи на слизовій малих статевих губ, синці та поверхневі рани на статевій губі зліва,які за висновком судово-медичного експерта № 150 від 28.07.2010 року є легкими тілесними ушкодженнями без розладу здоров»я.

Допитаний в судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_2 свою вину в скоєному злочині визнав повністю і пояснив суду, що влітку 2010 року в с.Журавлівці Тульчинського району біля 18 год. він був п»яний.З батьком потерпілої вони випили 0,5 л горілки.Після цього пішов до сушарні, де побачив ОСОБА_4. Став її заціпати. Вона противилась, тікала. Але він тримав її насильно. Пальцями заподіяв тілесні ушкодження у її статевих органах. Потім втік з дому, бо налякався. ОСОБА_4 також давав цілувати свій статевий орган.

Рота їй скотчем не заклеював.

          В скоєному підсудний щиро кається та обіцяє, що більше такого не повториться.

          Законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_6 суду пояснив, що ОСОБА_2 заподіяв його дочці тілесні ушкодження, вчинив щодо неї розпусні дії. Після цього він із дочкою звертався до ЦРЛ. Лікарі сказали, що її треба лікувати від тілесних ушкоджень. Просить суд призначити підсудному покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.

          Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що потерпіла є її онукою. Підсудний –сусід.17.07.2010 року  ОСОБА_2 приходив до неї до хати. Потім пішов. В цей час не стало світла. Вона вибігла з хати і стала кричати до онуки ОСОБА_4. Звати ту додому. Але ніхто не обзивався. ОСОБА_2 заклеїв ОСОБА_4 рота скетчем, щоб не кричала. Онучка досі переживає ті події.

          За висновком судово-медичного експерта № 150 від 22.07.2010 року у ОСОБА_4 мали місце крововиливи на слизовій малих статевих губ, синці та поверхневі рани на статевій губі зліва, а також розрив дівочої пліви на стрілці годинникового цифкпблата по цифрі 7. Дані тілесні ушкодження могли виникнути в термін та при обставинах, на які вказує малолітня –при введенні пальців у її статеві органи. Такі тілесні ушкодження є легкими без розладу здоров»я.

                                        (а.с. 30 –32 ).

          За висновком амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи № 177 від 02.09.2010 року потерпіла ОСОБА_4 на душевне захворювання не страждає. Виявляє посттравматичний стресовий розлад, виникнення якого перебуває в прямому причинному зв»язку із вчиненим проти неї правопорушенням. ОСОБА_4 з урахуванням її індивідуально-психологічних, вікових особливостей могла правильно сприймати формальний ( зовнішній ) бік обставин, які мають значення по справі та давати відповідні показання, не розуміючи при цьому характеру та значення скоєних проти неї протиправних дій.

                                        ( а.с. 68 –70 ).

          За висновком амбулаторної судово-психолого-психіатричної експертизи № 186 від 16.09.2010 року  ОСОБА_2 визнаний осудним щодо скоєних діянь. Є особою з легкою розумовою відсталістю ступеня легкої дебільності.

                                        ( а.с.  71 –73 ).

          На запит суду головний лікар Тульчинської ЦРЛ повідомив, що ОСОБА_4 знаходилась на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні з 30.09.2010 року по 05.10.2010 року з діагнозом ГРВІ.          

       ОСОБА_2 у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи, заподіяння їй при цьому легких тілесних ушкоджень повністю  доведена в судовому засіданні і його дії слід кваліфікувати за ст.ст 156 ч. 2, 125 ч.1  КК України.

          Суд не бере до уваги покази свідка ОСОБА_3 про те, що при вчиненні розпусних дій ОСОБА_2 заклеював потерпілій рота скотчем, оскільки ці обставини заперечує підсудний та не підтверджувала на досудовому слідстві потерпіла ОСОБА_4

          Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні також покази законного представника потерпілої ОСОБА_6 про те, що після вчинених щодо його дочки протиправних дій вона стаціонарно лікувалась у Тульчинській ЦРЛ в зв»язку з отриманою травмою, оскільки такі твердження заперечуються адміністрацією лікувального закладу.

           При призначенні покарання підсудному, суд враховує суспільну небезпеку вчинених злочинів,особу винного –вперше притягується до кримінальної відповідальності, негативно характеризується за місцем проживання, пом”якшуючі та обтяжуючі обставини його вини, і вважає, що його виправлення можливе лише за умови реального відбування покарання у вигляді позбавлення волі.

              Обставинами, пом’якшуючими вину підсудного є його  щире каяття у скоєному злочині та активне сприяння у його розкритті  - п.1 ч.1 ст.66 КК України.

            Обставиною, що обтяжує вину підсудного  є вчинення злочину у стані алкогольного сп»яніння –п.13 ч.1 ст.67 КК України.

          В обвинувальному висновку слідчим вказано, що представником потерпілої ОСОБА_4 заявлений цивільний позов на суму 1000 грн., проте позовної заяви відповідно до ст..28 ЦПК України до справи не залучено. Не надано такої заяви і в судовому засіданні. Залучену до справи заяву ОСОБА_6 від 28.07.2010 року суд не може вважати належно оформленою позовною заявою, тому розгляд позовних вимог у даному судовому засіданні неможливий.          

              Керуючись ст.. ст.. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                      З А С У Д И В:

        ОСОБА_2 за ст.156 ч.2 КК України до шести років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, за ст..125 ч.1 КК України до ста шестидесяти годин громадських робіт.

Згідно ст. 70 КК України остаточне покарання йому визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим –шість років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

                       Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередній –тримання під вартою.

          Строк відбування покарання вираховувати з часу його затримання –з 24 листопада 2010 року, зарахувавши в сторк відбування покарання строк попереднього ув»язнення з 24.11.2010 року.

                На вирок  суду  може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: