копія
Справа 11-187/11, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Логінова С.М.
Категорія: ст.302 ч.2 КК України Доповідач Кульбаба В.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.03.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого-судді Кульбаби В.М.,
суддів Ващенка С.Є., Кобріна І.Г.,
з участю прокурора Леськіва В.О.
захисника ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 16 грудня 2010 року.
Вироком місцевого суду від 16 грудня 2010 року
ОСОБА_2, народження ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Самбір, Львівської області, мешканку АДРЕСА_1, громадянку України, українку, з середньо- спеціальною освітою, яка працює кухарем у кафе –барі „Марися”, одружену, раніше не судиму,
засуджено за ч.2 ст.307 КК України на 2 роки обмеження волі.
Згідно ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки.
Покладено обов’язки, передбачені ст.76 КК України.
Знаходиться на підписці про невиїзд.
Питання про речові докази вирішено відповідно до ст.81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винною у тому, що вона, працюючи кухарем у кафе – барі „Марися”, що по вул. Вінницьке шосе, 1 у м. Хмельницькому, з метою отримання незаконної наживи, уклала усну угоду з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про надання останнім послуг сексуального характеру за гроші, та у період часу з березня по травень 2010 року займалася звідництвом для розпусти, надавала вагончик, розташований за кафе –баром „Марися”, об лаштований ліжком та іншими зручностями, для розпусних дій клієнтам та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 За звідництво ОСОБА_2 мала отримувати від останніх грошову винагороду в сумі від 30 до 70 грн. за кожного наданого їм клієнта.
Так, , 29.03.2010 року, близько 21 год., згідно постанови про проведення оперативного документування послуг, пов’язаних із звідництвом для розпусти, від 26.03.2010 року, ОСОБА_5 у кафе –барі „Марися” звернувся до ОСОБА_2 з проханням знайти йому повію для задоволення статевих потреб. Остання, отримавши від ОСОБА_5 вартість оплатних сексуальних послуг в сумі 350 грн., зателефонувала ОСОБА_3, і та через 30 хв. приїхала у вказаний заклад для надання таких послуг. З наданих ОСОБА_5 грошей, вручених йому працівниками міліції для оперативного документування звідництва, ОСОБА_2 70 грн. взяла собі, як звідниця, 80 грн. взяла за надання приміщення вагончику, а решту коштів –200 грн. передала ОСОБА_3 після надання ОСОБА_5 послуг сексуального характеру.
Крім того, 13.05.2010 року, близько 18 год. 40 хв., згідно постанови про проведення оперативного документування послуг, пов’язаних із звідництвом для розпусти, від 31.03.2010 року, перебуваючи у приміщенні кафе –бару „Марися”, що по вул. Вінницьке шосе, 1, у м. Хмельницькому, ОСОБА_2 на прохання ОСОБА_7 знайти йому повію для задоволення статевих потреб, назвала вартість таких послуг в сумі 350 грн. ОСОБА_7 передав їй 350 грн., які були врученні йому працівниками міліції для оперативного документування звідництва, після чого ОСОБА_2 зателефонувала ОСОБА_4 та повідомила, що на неї чекає клієнт. Остання погодилась надати оплатні сексуальні послуги і через 20 хв. приїхала у приміщення кафе –бару „Марися”. В наступному ОСОБА_2 надала для розпусних дій приміщення вагончику, де ОСОБА_4 на протязі близько однієї години надавала ОСОБА_7 сексуальні послуги.
Адвокат ОСОБА_1 у апеляційній скарзі, поданій в інтересах засудженої ОСОБА_2 просить вирок змінити, перекваліфікувати злочин на ч.1 ст.302 КК України та звільнити її від покарання на підставі ст.74 ч.2 КК України. Вважає, що в діях засудженої відсутній склад злочину, передбаченого ч.2 ст.302 КК України, оскільки інкримінована ОСОБА_2 мета наживи при вчиненні звідництва не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні. Також адвокат посилається на ряд обставин, які пом’якшують вину ОСОБА_2, а саме те, що вона до кримінальної відповідальності притягується вперше, характеризується виключно з позитивної сторони, а злочин, передбачений ст.302 ч.1 КК України, відноситься до злочинів невеликої тяжкості, тому засуджена не може вважатися суспільно небезпечною.
Заслухавши суддю –доповідача, адвоката ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, посилаючись на зазначені у ній доводи, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
У апеляції ставиться питання про відсутність достатніх доказів вини засудженої у отриманні наживи від звідництва. Разом з тим, колегія суддів позбавлена можливості зробити з цього приводу свій висновок, оскільки обставини злочину дослідженні неповно та односторонньо, з порушенням вимог кримінально –процесуального закону.
Так, в ході судового слідства захисником засудженої заявлялось письмове клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування для перевірки твердження підсудної про те, що всі отриманні кошти від „клієнтів” вносились в касу кафе –бару „Марися” з відповідною фіксацією цих внесень з допомогою касового апарату. Тим самим у ОСОБА_2 були відсутні корисливі мотиви при звідництві.
Відповідно до п.13 постанови №2 Пленуму ВС України від 11.02.2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальної справи на додаткове розслідування” порушене в клопотанні питання про додаткове розслідування вирішується у мотивованій постанові суду, яка виноситься в нарадій кімнаті і підлягає оголошенню в судовому засіданні.
Такий порядок відповідає вимогам ст.273 КПК України, оскільки належить перевірити усі доводи клопотання, а судове рішення про наявність чи відсутність підстав для додаткового розслідування належить мотивувати.
На порушення вимог закону та роз’яснень постанови пленуму ВС України, місцевий суд безмотивно, поза межами нарадчої кімнати вирішив клопотання, чим істотно порушив право підсудної на захист (ст.370 ч.3 КПК України).
Між тим, заявлене клопотання було обґрунтованим і доводи підсудної про те, що користь від звідництва отримувала не вона, а заклад належно не перевірені.
Із показань бармена ОСОБА_6 (а.с.180) вбачається, що у кафе –барі „Марися” постійно мали місце факти звідництва.
Слідчий Фірсов С.Д. доручив органу дізнання перевірити, встановити такі факти звідництва, причетність до злочину інших осіб.
а.с.48
Однак таке доручення залишилося невиконаним.
Розслідування по справі на порушення вимог ст.22 КПК України звелося лише до документування двох фактів звідництва під контролем.
Між тим слідчий пред’явив обвинувачення ОСОБА_2 в тому, що вона „винайшла вагончик поруч з кафе –баром „Марися”, облаштований ліжком та іншими зручностями, після чого почала надавати його для розпусних дій клієнтам та вказаним повіям, за що отримувала від останніх грошову винагороду”.
а.с.105
Однак, яким чином обвинувачена „винайшла” вагончик, облаштований ліжком та зручностями, по справі на порушення вимог ст.132 КПК України не конкретизовано, що відповідно до вимог п.3 ст.370 КПК України порушує право на захист, та взагалі не розслідувано. Не перевірена належність місця звідництва, його призначення, умови та порядок використання, не допитано власника чи орендатора такого приміщення, не витребувано необхідні документи. Не перевірено доводи ОСОБА_2 про порядок надходження коштів від „клієнтів”.
Наведене свідчить про суттєву неповноту та односторонність досудового та судового слідства по справі, істотне порушення вимог кримінально –процесуального закону, через які вирок суду на підставі п.п.1, 4 ст.374 КПК України підлягає скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування.
При новому розслідуванні належить повно та всебічно дослідити обставини злочину, пред’явити конкретне обвинувачення відповідно до вимог ст.132 КПК України, перевірити доводи обвинуваченої на свій захист та привести результати їх перевірки у обвинувальному висновку.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.366, 382 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляцію захисника засудженої задоволити частково.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 16 грудня 2010 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити прокурору м. Хмельницького для організації додаткового розслідування.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.М. Кульбаба