Справа № 2-320\11                                                                                         

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

07 квітня 2011  року           Тернопільський міськрайонний суд в складі:

головуючого                          В.М. Братасюка

за участю секретаря             Ю.Ю. Філіпенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом Виробничого кооперативу «Стріла»до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення пені , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач виробничий  кооператив "Стріла" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору №26 організації та проведення будівництва від 09 січня 2006 року та стягнення з відповідачки пені в сумі 29 621 гривню за неналежне виконання умов договору.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити з  тієї підстави, що внаслідок законодавчих змін, а саме віднесення Тернопільської області до складу сейсмічної зони, було внесено зміни в проектно –технічну документацію будівництва багатоквартирного будинку, пайовиком у якому є ОСОБА_1, внаслідок чого збільшено вартість квадратного метра житлової площі, однак різницю ОСОБА_1 доплачувати відмовляється, а тому є підстави, керуючись ст. 652 ЦК України, договір між сторонами спору розірвати та стягнути з відповідачки штрафні санкції за неналежне його виконання.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, що зобов’язання ОСОБА_1 виконувалися належним чином відповідно умові договору –визначену вартість квартири в розмірі 70% було сплачено після  укладання оспорюваного договору, а решту суми, згідно його змісту, відповідачка зобов’язана доплатити за 2 місяці до введення будинку в експлуатацію, однак позивачем не представлено суду доказів, що строк внесення залишку вартості квартири в розмірі 30% станом на дату звернення до суду настав; крім того сторона відповідача зауважила, що в порушення  договору від 09.01.2006 року, позивачем в односторонньому порядку змінено істотну умову –ціну квадратного метра площі в сторону збільшення, й саме на різницю суми між визначеною в договорі вартістю квартири й вартістю квартири, котру було в односторонньому порядку збільшено позивачем, нараховано пеню, що не ґрунтується на вимогах закону

Заслухавши пояснення сторін, повно, всесторонньо та об’єктивно дослідивши докази у справі, судом встановлено наступні обставини спору.

Кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого порушеного права у спосіб, передбачений ст.16 ЦПК України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення,  зміну або припинення цивільних прав або обов’язків. (ч.1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ст.. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

09 січня 2006 року було укладено договір №26 організації та проведення будівництва, згідно умов якого позивач зобов'язався від власного імені, за дорученням позивачки та за її рахунок вчиняти дії з організації та проведення будівництва двокімнатної квартири №10 на 3 поверсі  загальною площею 60, 22 кв.м. в житловому будинку в АДРЕСА_1.

Для з'ясування досягнення згоди стороною договору укладання договору видається необхідним зазначити, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Планову вартість квартири сторони визначили в п. 2.1 договору, і вона складала на момент його укладання 36 667 доларів США.

В п. 2.3 договору сторони узгодили, що вартість об’єкта є фіксованою та зміні не підлягає.

Судом встановлено, що на виконання  п.3.3. договору, відповідачкою було внесено на рахунки кооперативу 25 667 доларів США, що еквівалентно, згідно офіційного курсу НБУ, 129 618 гривень та становить 70% встановленої п.2.1. договору вартості квартири.

Решту суми вартості квартири відповідачка зобов’язалася сплатити на рахунки позивача не пізніше ніж за 2 місяці до закінчення будівництва, плановий термін здачі в експлуатацію якого визначено 2 кварталом 2009 року.

На адресу відповідачки 10.10.2008 року виробничим кооперативом "Стріла" було направлено повідомлення про те, що в зв’язку з змінами в законодавстві, а саме віднесення Тернопільської області до складу сейсмічної зони, було проведено переробку технічної документації і перерахунок вартості житлового будинку, що призвело до збільшення її збільшення до 25 млн. гривень з початкової 18 млн. гривень. А тому відповідачці було запропоновано доплати 94 035 гривень, як різницю між новою, визначеною одноособово позивачем вартістю квартири 44 300 доларів США *5, 05 гривень = 223715 та сплаченою відповідачкою  сумою 129 618 гривень (що складає 70% узгодженої сторонами спору в п. 2.1 договору вартості квартири).

Надалі 08.07.2009 року на адресу відповідачки позивачем було направлено повідомлення, що в разі несплати 94 035 гривень суми доплати за квартиру, позивач буде ініціювати розірвання договору та повернення оплачених позивачкою коштів.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Правочини можуть бути, в тому числі, дво чи багатосторонніми (договором). –ч.2 ст. 203 ЦК України.

Вищезазначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Позивач просить захисти цивільне право шляхом розірвання договору в зв’язку з відсутністю згоди протилежної сторони договору, відповідачки, на зміну його істотної умови –ціни житла.

Суд зазначає, що згідно ст.. 627 ЦК України, сторони договору є вільними у визначенні його умов. (принцип свободи договору).

В п. 2.3 договору №26  від 09.01.2006 року, сторони узгодили, що вартість об’єкта є фіксованою та зміні не підлягає.

При цьому, згідно ч.1 ст. 651 ЦК України,  зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак аналізуючи докази в їх сукупності суд зазначає, що позивач не мав права вимагати від позивачки здійснювати, одноособово визначену позивачем, доплату вартості квартири шляхом направлення повідомлень 10.10.2008 року та 08.07.2009 року, без узгоджених сторонами змін до договору №26 від 09.01.2006 року.

А тому ігнорування відповідачкою вищезазначених повідомлень, на думку суду, не є підставою розірвання договору №26 про організацію та проведення будівництва від 09.01.2006 року.

Крім того суд вважає підставним зауваження сторони відповідача про те, що з метою виконання зобов’язання відповідачкою про внесення залишку 30% узгодженої сторонами спору вартості квартири, в порядку п. 3.3. договору №26 від 09.01.2006 року, позивачем не представлено доказу готовності будівництва багатоквартирного будинку для введення в експлуатацію за 2 місяці від дати звернення з первісною вимогою про доплату одноособово визначеної позивачем вартості квартири, тобто станом на 10.10.2008 року, та дату наступної вимоги 08.07.2009 року.

Щодо вимоги про сплату пені в сумі 29 621 гривню за неналежне виконання відповідачкою договору №26 від 09.01.2006 року, то зазначена вимога також не ґрунтується на законі з огляду на наступне.

Згідно п. 7.1 договору №26 від 09.01.2006 року, пеня нараховується в розмірі 1, 5% від суми простроченого платежу за кожен місяць прострочення, за прострочення відповідачкою розрахунку за квартиру.

Ч. 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання.

Суд зауважує, що пеню позивачем було визначено шляхом нарахування 1, 5% за 21 місяць (з 20.01.2009 року по 20.10.2010 року) виходячи з 94 035 гривень, тобто суми доплати за квартиру,  самостійно, без узгодження з відповідачкою, визначеною позивачем в листі відповідачці 10.10.2008 року.

Однак на неузгоджену  відповідачкою доплату вартості квартири, без внесення відповідних змін до укладеного сторонами договору, не може бути нараховано пеню, оскільки пеня нараховується за несвоєчасне виконання дійсного зобов’язання, а в даному випадку судом встановлено, що двосторонній правочин про встановлення збільшеної вартості сторонами існуючого договору №26 від 09.01.2006 року, не вчинявся.

На підставі викладеного суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.          

Керуючись ст. 3, 10, 11, 60, 215, 222, 223 Цивільного процесуального кодексу України, ст.16, 505, 526, 626, 638 , 652  Цивільного кодексу України, , суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Виробничого кооперативу «Стріла»до ОСОБА_1 про розірвання договору організації та проведення будівництва від 09.01.2006 року, та стягнення пені  в сумі 29 621 гривню за неналежне виконання умов договору –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з його проголошення, якщо не була подана апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Тернопільської області через суд першої інстанції у 10 денний строк з дня проголошення рішення.  

Головуючий                                                                            В.М. Братасюк