Справа № 2-850/2007року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 травня 2007 року                                                                               м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді:                         Барашкова В.В.

при секретарі:                                                 Шиндак Л. І.

за участю сторін та представників сторін: ОСОБА_1 - позивачка.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, згідно з яким позивачка просить постановити рішення, яким встановити порядок користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1, закріпивши за нею та їхніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кімнату площею 17,2 кв.м., та лоджію площею 3,6 кв.м. ( сумісну з кухнею), за відповідачем кімнату площею 12,6 кв.м., та лоджію площею 3,5 кв.м. (сумісну з цією кімнатою), а підсобні приміщення: кухню, коридор, ванну кімнату, вбиральню та санвузол просить залишити в спільному користуванні, мотивуючи свою позицію тим, що на підставі договору міни від 12.12.1995 року вона, відповідач по даній справі ОСОБА_2 та їхні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками двокімнатної квартири АДРЕСА_1. 01.02.2001 року шлюб між нею та відповідачем по справі розірвано. Відповідно до рішення суду дітей залишено проживати з нею. Оскільки ОСОБА_2 належить на праві власності 1/4 частина вищевказаної квартири, то вони і надалі продовжують проживати на спільній житловій площі. ОСОБА_2 поводить себе антиморально і грубо, практично кожного дня спричиняє скандали, ламає двері, нищить майно, речі, чинить фізичне насильство, виганяє її з квартири. Внаслідок таких хуліганських дій вона зверталася до правоохоронних органів, однак міліція не може вжити жодних заходів, оскільки ОСОБА_2 вчиняє дії у квартирі, яка належить йому на праві спільної сумісної власності, суд ,-

встановив :

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. За таких обставин, керуючись ст.ст.169, 224 ЦПК України, суд вважає, що в даному випадку можна провести заочний розгляд справи, враховуючи, що позивачка не заперечує проти такого розгляду справи.

Окрім пояснень позивачки  судом досліджені наступні письмові докази:

1.  Копія Договору міни квартири від 12.12.1995 року.

2.  Копія Витягу з будинкової книги. 3.Копія Талону-Повідомлення.

     3, Копія Свідоцтва про розірвання шлюбу.

4.  Копія Довідки про склад сім»ї. б.Копія Технічного паспорту.

7.Відповідь на запит № 1136 від 08.05.2007 року.

2

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Під час провадження по справі судом встановлено, що на підставі договору міни квартири від 12.12.1995 року позивачка ОСОБА_1, відповідач по даній справі ОСОБА_2 та їхні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками двокімнатної квартири АДРЕСА_1. 01.02.2001 року шлюб між сторонами по справі розірвано. Відповідно до рішення суду дітей залишено проживати з позивачкою ОСОБА_1

Оскільки ОСОБА_2 належить на праві власності Ул частина вищевказаної квартири, то ОСОБА_1та ОСОБА_2 та їхні діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і надалі продовжують проживати на спільній житловій площі. Внаслідок антиморальної та грубої поведінки ОСОБА_2, ОСОБА_1зверталася до правоохоронних органів, однак міліція не може вжити жодних заходів, оскільки ОСОБА_2 вчиняє хуліганські дії у квартирі, яка належить йому на праві спільної сумісної власності. Згідно технічної характеристики спірна квартира знаходиться на сьомому поверсі дев»ятиповерхового будинку та складається з двох ізольованих кімнат житловою площею 29,8 кв.м. Одна кімната має площу 12,6 кв.м., а друга - 17,2 кв.м. Крім того в квартирі розміщені кухня, ванна кімната, вбиральня, коридор, в квартирі також є балкон та лоджія.

Відповідно до ч.З ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві часткової власності.

Відповідно до ч.І та ч.2 ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо ) самостійного заробітку ( доходу). Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування , є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст.70.СК. України у разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини і чоловіка є рівними, якщо інше не передбачено домовленістю між ними або шлюбним договором.

3

Виходячи з вищенаведеного відповідно до н.1,2 ст. ст.60, ст.ст. 63, 70 СК України, ч.3 ст.358 ЦК України та керуючись ст.ст. 10,11,60, 208, 209, 212 - 218 , 224 - 232 ЦПК України, суд ,-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 -задоволити.

Встановити такий порядок користування житловими приміщеннями в квартирі:

закріпити за ОСОБА_1 та її дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кімнату площею 17,2 кв.м., та лоджію площею 3,6 кв.м. ( сумісну з кухнею);

закріпити за ОСОБА_2 кімнату площею 12,6 кв.м., та лоджію площею 3,5 кв.м. (сумісну з цією кімнатою), а підсобні приміщення: кухню, коридор, ванну кімнату, вбиральню та санвузол залишити в спільному користуванні.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається позивачем протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.