Справа №   1-103/11

                                                        В И Р О К

                                                  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    13 квітня 2011 року

          Жовтневий районний суд   Миколаївської області   

у складі:  головуючої судді  Царюк Л.М.,   

                 при секретарі –Бітюковій С.В.,   

                 за участю прокурора – Плотнікова О.В.,

                розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві           кримінальну справу по обвинуваченню:   

               ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  с. Прибузьке Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, маючого повну  середню освіту, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, -   

у скоєні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

           Приблизно в листопаді 2010 року в денний час  ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з метою таємного викрадання чужого майна     проник на територію  домоволодіння АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_2,  де проник у  господарське приміщення  та таємно викрав металеву драбину,  вартістю 600 грн.

           З викраденим майном ОСОБА_1 з місця події зник, завдавши  власнику  шкоду на суму викраденого майна.

          В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою провину у викладеному обвинуваченні визнав, відмовившись давати показання в судовому засіданні, послався та підтвердив  свої показання дані  при розслідування кримінальної справи.   В ході досудового слідства пояснив, що  влітку 2010 р. за проханням ОСОБА_3, яка разом із сином ОСОБА_2 мешкають в АДРЕСА_2, допомагав у ремонті літньої кухні. Тоді ж в погребі він побачив металеву драбину. В листопаді того ж року, не маючи коштів, він вирішив викрасти вказану драбину. Він знав, що вдень ОСОБА_2 та його матері вдома не було, та приблизно о 14 годині, прийшов до їх будинку. Хвіртка на подвір’я не зачинялася, та він вільно увійшов у двір, і з погребу викрав металеву драбину, яку в цей же день за 48 грн. продав односельцю ОСОБА_4, приховавши, що драбина була викрадена (а.с. 57-58). Крім того, пояснив, що після крадіжки до нього приходив потерпілий та розпитував про причетність до крадіжки, він зізнався останньому, що саме він викрав цю драбину. Викрадене майно було повернуто ним  потерпілому.

          Такі ж пояснення ОСОБА_1 надав в ході відтворення обстановки та обставин подій за його участю на досудовому слідстві (а.с. 46-52).

          З пояснень в судовому засіданні  свідка ОСОБА_3 вбачається, що в АДРЕСА_2 вона мешкає разом із сином ОСОБА_2 З підсудним її сім’я має тривалі дружні стосунки. Приблизно в березні 2010 р. її син придбав за 600 грн. металеву алюмінієву драбину, якою вони користувалися, щоб спускатись у погріб, розташований на подвір’ї  їх будинку. В листопаді 2010 р., повернувшись додому з роботи, від сина вона дізналася, що вказана драбина викрадена. Ці обставини його повідомив ОСОБА_5, який бачив як підсудний здавав драбину на металобрухт.   Коли син поцікався у підсудного про ці обставини, той зізнався, що дійсно у їх відсутність, прийшов у їх двір і та викрав драбину, яку продав, а гроші витратив.

Розмір шкоди, заподіяної  крадіжкою  майна, також підтверджується товарним чеком про вартість алюмінієвої драбини, виданим приватним підприємцем  (а.с. 16).

Згідно  протоколу огляду місця події встановлено, що  11 січня 2011р. було оглянуто погріб, розташований у подвір’ї  домоволодіння АДРЕСА_2 , де зафіксовано відсутність металевої  драбини  ( а.с.9).

 Як вбачається з розписки потерпілого від 11.01.2011 року  викрадена драбина йому повернута (а.с.10).

З даних протоколу виїмки вбачається, що  15 лютого 2011 р. вказана драбина була вилучена у потерпілого та оглянута (а.с. 44-45).

Аналізуючи досліджені докази у сукупності, суд приходе до висновку про доведеність вини підсудного в таємному викраденні майна ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 185 КК України, як  таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у  інше приміщення.   

Обираючи  міру покарання підсудному, суд враховує що він скоїв тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, дані про особу підсудного, який раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем помешкання, працює періодично за домовленістю, має на утриманні неповнолітню дитину,  розкаявся у вчиненому,  ті обставини, що викрадене  майно складається з однієї господарської драбини та  повернуто потерпілому під час досудового слідства, сім’я потерпілого та підсудного є сусідами та підтримують дружні стосунки.

Враховуючи перелічені обставини, суд приходить до переконання про   можливе звільнення ОСОБА_1  від  відбування покарання з випробуванням на підставі  ст. 75 КК України  та з призначенням обов'язків з числа, передбачених ст. 76 КК України.

          У задоволенні цивільного позову, заявленого потерпілим ОСОБА_2 на суму викраденого майна у розмірі 600 грн., та підтриманого прокурором в судовому засіданні, суд вважає слід відмовити, оскільки  викрадене майно повернуто цивільному позивачу в натурі під час досудового слідства.

          На підставі ст.81 КПК України, речовий доказ по справі –металеву драбину, передану під розписку  ОСОБА_2, необхідно залишити останньому за належністю.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,   -

                                                        З А С У Д И В:   

     Визнати   винним  ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого  ч. 3 ст. 185 КК України,  і призначити йому покарання у виді  трьох  років позбавлення волі.   

     На підставі ст. 75 КК України  ОСОБА_1 від відбування покарання   звільнити з випробуванням, встановивши  йому   іспитовий строк на один рік.   

       Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1  обов’язок -  повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

         Міру запобіжного заходу у виді – підписки про невиїзд  до набрання вироком законної сили –залишити без змін.

Речові докази по справі -  металеву драбину, передану під розписку  ОСОБА_2, залишити  останньому за належністю.

     На вирок можуть бути  внесені апеляції в апеляційний суд Миколаївської області через Жовтневий районний суд протягом 15 днів з моменту його оголошення.   

                      Суддя                                                                              Л. Царюк