ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-а-2313/11

29.03.2011  року                                                                                          м. Сімферополь

          29 березня 2011 року, о 08 годині 30 хвилин, суддя Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим Деменок С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про стягнення не донарахованої державної щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» за період з 14.08.2010 року, зобов’язання відповідача виконувати начислення зазначеної соціальної допомоги довічно,

                                                         ВСТАНОВИВ:

            14.02.2011 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим державну соціальну допомогу як дитині війни з 14.08.2010р., зобов’язати відповідача виконувати начислення зазначеної соціальної допомоги довічно.    

           Відповідно до вимог ст.183-2 КАС України, справа розглядається у порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

            Відповідач у встановлений КАС України строк не надав заперечення проти позову.  

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

           Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

ОСОБА_2 народився у ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується паспортом, тобто станом на час закінчення Другої світової війни йому було менше 18 років. Відповідно, він є особою, яка віднесена до категорії дітей війни.

Розмір соціальної допомоги, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», становить 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь державну соціальну допомогу, зазначаючи конкретний розмір.

             Суд в цій частині позовні вимоги задовольняє частково, і зобов’язує відповідача нарахувати і виплатити допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у порядку, передбаченому статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У задоволенні позову у частині виплати у визначеному розмірі - суд відмовляє, оскільки відповідачем ці виплати нараховані не були, а суд не може перебрати на себе функції здійснення нарахувань до пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу виплачувалась допомога як дитині війни, проте у розмірі, меншому, ніж передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до вимог ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін.                     За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: нарахуванню та виплаті підлягає щомісячна державна соціальна допомога як дитині війни, передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 14.08.2010 року по 29.03.2011 року, з вирахуванням виплаченої відповідачем за цей час позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про покладення зобов’язання на відповідача здійснювати нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни довічно, оскільки ці вимоги є такими, що заявлені на майбутнє: у суду немає підстав вважати, що і в подальшому права позивача будуть порушуватися. Захисту підлягають саме порушені права.

Судові витрати суд розподіляє у порядку ч.3 ст. 94 КАС України.

На підставі ст.ст. 8, 19, 22, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 7, 9, 11, 94, 104, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

                                                 ПОСТАНОВИВ:

            Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про стягнення не донарахованої державної щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» за період з 14.08.2010 року, зобов’язання відповідача виконувати начислення зазначеної соціальної допомоги довічно - задовольнити частково.

           Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_2 недоотриману щомісячну державну соціальну грошову допомогу як дитині війни на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  у розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 14.08.2010 року по 29.03.2011 року, з урахуванням вже виплачених сум за цей період.                         

            Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору у розмірі 01 (одна) грн. 70 коп.

            В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

          Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим зобов’язане виконати постанову негайно.

            На постанову може бути подана апеляційна скарга до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м. Сімферополя у порядку ст. 186 КАС України шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання постанови.

    Суддя