УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем  України

24 травня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Матюшенка І.В.

суддів: Малахової Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі судового

засідання Кульчицькій І.В.

з участю апелянта ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну

скаргу ОСОБА_1на рішення Корольовського районного суду

м. Житомира від 20 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до

відкритого акціонерного товариства „Льонотекс" про стягнення середнього заробітку

за час затримки розрахунку,

встановила:

У лютому 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ВАТ „Льонотекс" на його користь середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. На обґрунтування позову зазначав, що при звільненні його з роботи 1 лютого 2006 року відповідач не провів з ним повного розрахунку і останній був отриманий ним лише 14 лютого 2007 року.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 20 березня 2007 року позовні вимоги задоволено частково: Стягнуто з ВАТ „Льонотекс" на користь ОСОБА_11039 грн. 35 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку за три місяці після звільнення.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення його позову в повному обсязі. Апелянт зазначає, що суд неправильно застосував положення ст. ст. 117, 233 КЗпП України, оскільки строки позовної давності не застосовуються у випадку звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем до 1 лютого 2006 року. Останнім несвоєчасно виплачувалася апелянту заробітна плата, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 4801 грн. 97 коп., яка не була виплачена позивачеві при звільненні і яку було стягнуто за рішенням Корольовського районного суду від 29 травня 2006 року. Вказане рішення сторонами не оскаржувалося і набрало законної сили 9 червня 2006 року. Оскільки спір між сторонами щодо стягнення заборгованості по заробітній платі був вирішений судом 29 травня 2006 року і спірні правовідносини перейшли до сфери примусового виконання, правила ст. 117 КЗпП України з дня вирішення спору судом не застосовуються. А тому, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом положень ст.  117 КЗпП України є безпідставними і позовні

вимоги ОСОБА_1про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 травня 2006 року по 14 лютого 2007 року (день виконання судового рішення) задоволенню не підлягають.

Частково задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов правильних висновків щодо обґрунтованості позовних вимог апелянта в частині стягнення з ВАТ „Льонотекс" середнього заробітку за час затримки розрахунку з 1 лютого 2006 року по 29 травня 2006 року та щодо пропуску позивачем без поважних причин строку звернення до суду з такою вимогою. А відтак, рішення суду про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1середнього заробітку за три місяці після звільнення є помилковим. Рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування судом першої інстанції положень ст. 233 КЗпП України колегією суддів визнаються безпідставними, оскільки частиною другою цієї статті встановлене право працівника звернутися до суду без обмеження будь-яким строком лише у випадку звернення з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Передбачений статтею 117 КЗпП України середній заробіток за час затримки розрахунку зі звільненим працівником є фінансовою санкцією для роботодавця, а не належною працівникові заробітною платою. А тому, до позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку застосовується тримісячний строк звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 20 березня 2007 року в частині стягнення з відкритого акціонерного товариства „Льонотекс" на користь ОСОБА_1середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі 1039 грн. 35 коп. за період з 1 лютого 2006 року по 29 травня 2006 року скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1за пропуском строку звернення до суду.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 20 березня 2007 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1до ВАТ „Льонотекс" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 29 травня 2006 року по 14 лютого 2007 року у зв'язку з пропуском строку звернення до суду скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову за безпідставністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.

Справа №22ц/1043                                      Головуючий у суді 1 -ї інстанції Колупаєв В.В.

Категорія 1     Суддя-доповідач Матюшенко І.В.