Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2007 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого Головчук С.В.
суддів Миніч Т.І., Павицької Т.М.
при секретарі Прищепі О.А,
з участю позивачки
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання спільною сумісною власністю домоволодіння за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 11 січня 2007 року -
встановив :
в вересні 2006 року ОСОБА_1. пред'явила позов до ОСОБА_2 про визнання домоволодіння спільною сумісною власністю та поділ жилого будинку в натурі. Вона вказувала, що під час шлюбу з відповідачем вони провели переобладнання будинку поАДРЕСА_1, який належав відповідачу на підставі договору дарування від 29.09.1997 року. Зокрема, прибудували дві жилі кімнати, провели освітлення, газо-та водопостачання до цього будинку, перекрили дах, поміняли підлогу, вікна, тому він є їх спільною сумісною власністю. Посилаючись на те, що з відповідачем припинила подружні стосунки та виникла необхідність у поділі будинку, але відповідач посилається на те, що будинок належить на праві власності лише йому, просила визнати його спільною сумісною власністю.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 11.01.2007 року домоволодіння поАДРЕСА_1 визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1. та ОСОБА_2
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення. Зазначає, що висновки суду позбавлені об'єктивності, оскільки позивачка не надала суду доказів про те, що вартість будинку збільшилась внаслідок її грошових або трудових затрат. Крім того, суд порушив його право власності, оскільки не врахував, що будинок було подаровано саме йому в період шлюбу.
Перевіривши законність рішення в межах доводів апеляційної
Справа №22ц/703 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Заполовський В.Й.
Категорія 19 Суддя-доповідач Головчук С.В.
скарги, суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи видно, що сторони по справі перебували в зареєстрованому шлюбі з 1995 року та мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_61995 року народження та сина ОСОБА_7 2001 року народження. Мати відповідача на підставі договору дарування від 29.09.1997 року подарувала ОСОБА_2. жилий будинок поАДРЕСА_1. В період шлюбу цінність будинку істотно збільшилась внаслідок трудових та грошових затрат сторін. Так, було добудовано приміщення жилих кімнат 1-1, 1-2 (прибудова літ. А-1), переобладнано сарай "Б" в гараж, побудовано сараї „Г" та „Д", проведено освітлення, газо- та водопостачання, каналізацію до зазначеного будинку, перекрито дах, замінено підлогу, вікна, будинок поштукатурено „під шубу".
Зазначені обставини підтвердили свідки ОСОБА_3. - мати відповідача, ОСОБА_4., ОСОБА_5. - тітки відповідача, які підтвердили, що ОСОБА_1. приймала участь у переобладнанні будинку безпосередньо, всі роботи проводились за рахунок сімейного бюджету сторін.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи від 4.04.2007 року, яка призначалась апеляційним судом, внаслідок виконання цих робіт вартість будинковолодіння збільшилась на 61374 грн. Дійсна вартість вказаного будинку на даний час складає 127975 грн.
Враховуючи наведене, суд правильно визнав спірний будинок відповідно до ст.25 КпШС в редакції 1970 року, яка регулювала спірні правовідносини, спільним майном подружжя.
Разом з тим, задовольняючи позов, суд не визначив частки подружжя в спільній сумісній власності.
В п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 із змінами „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" роз'яснено, що будинок, який належав одному з подружжя, може бути визнаний згідно зі ст.25 КпШС спільним майном подружжя, якщо в період шлюбу істотно збільшилась його цінність внаслідок трудових або грошових затрат іншого подружжя або їх обох. При цьому на суму вартості будинку до його поліпшення збільшується частка дружини, якому він належав, у тому числі і у випадках, коли суд відступає від начала рівності часток подружжя в спільній сумісній власності з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей або інтересів одного з подружжя, що заслуговують на увагу.
Враховуючи, що вартість будинку збільшилась на 61374 грн., що складає 4 8%, інтереси двох неповнолітніх дітей, апеляційний суд вважає можливим відступити від начала рівності часток подружжя в спільній сумісній власності та визнати за ОСОБА_1. право власності на 35/100 ідеальних частин будинку.
На підставі викладеного рішення суду підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, суд -
вирішив :
апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково. Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 11 січня 2007 року змінити, визнавши право власності на 35/100 ідеальних частин за ОСОБА_1, за ОСОБА_2 на 65/100 ідеальних частин домоволодіння поАДРЕСА_1.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.