Справа №22ц/727                                                 Головуючий у 1 інстанції  Бучик А.Ю.

Категорія 3                                                                                           Доповідач Кашапова Л.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

17 травня 2007 року

Апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого   - Кашапової Л.М.

суддів       - Зарицької Г.В., Омельчука М.І.

при секретарі - Константіновій І.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Житомирського науково-дослідного інституту радіосистем про стягнення заборгованості по заробітній платі, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, відшкодування моральної шкоди

за апеляційною   скаргою Житомирського науково-дослідного інституту

радіосистем на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 05 лютого 2007 року -

встановив:

В листопаді 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з вказаним позовом, в якому просив зобов'язати відповідача видати йому трудову книжку, стягнути з Житомирського НДІ радіосистем заборгованість по заробітній платі в сумі 4185грн. 27коп., вихідну допомогу в розмірі тримісячного заробітку, середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки в сумі 415грн. 92коп. та 10000грн. на відшкодування моральної шкоди.

Посилався на те, що 22.09.2006 року був звільнений з роботи, однак при звільненні йому не були виплачені розрахункові кошти та не була видана трудова книжка, в зв'язку з чим він був позбавлений можливості стати на облік в центр зайнятості та влаштуватися на інше місце роботи, а тривала невиплата відповідачем заробітної плати негативно вплинула на його здоров'я та матеріальний рівень життя.

Зазначав, що порушення його трудових прав призвело до моральних страждань, психічного дискомфорту, він змушений був прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

В процесі розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі в сумі 4942грн. 77коп., вихідну допомогу в сумі 2871грн. 30коп., середній заробіток за затримку видачі трудової книжки в сумі 2369грн. 90коп.

В лютому 2 007 року ОСОБА_1. подав заяву про відмову від позовних вимог про зобов'язання відповідача видати йому трудову книжку.

Ухвалою суду від 05.02.2007 року часткова відмова від позову прийнята судом і провадження по справі в частині вимог про видачу трудової книжки закрито.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира   від 05.02.2007 *року позов задоволено частково.

Стягнуто з Житомирського науково-дослідного інституту радіосистем на користь ОСОБА_1. 4942грн. 70коп. заборгованості по заробітній платі, 2871грн. 30коп. вихідної допомоги, 667грн. 50коп. середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки та 4 00грн. на відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі Житомирський НДІ радіосистем просить рішення суду скасувати в частині стягнення середнього заробітку за час затримки трудової книжки в сумі 667грн. 50коп. та 4 00грн. на відшкодування моральної шкоди і ухвалити нове рішення про відмову в позові в цій частині, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки зібраним по справі доказам, а тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.116,117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у визначений законом строк, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку або за час затримки видачі трудової книжки.

Згідно ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем і наказом від 25.09.2006 року №94-к був звільнений з роботи з 22.09.2006 року за ч.З ст.38 КЗпП України. Однак йому в день видачі наказу про звільнення не була виплачена заборгованість по заробітній платі в розмірі 4942грн. 77коп. та не була видана трудова книжка з записом про звільнення, хоча позивач звертався до адміністрації установи з письмовою заявою 26.09.2006 року/а.с.9,15/.

Судом встановлено, що 16.10.2006 року, 30.11.2006 року та 05.12.2006 року відповідач направляв позивачу письмові повідомлення про необхідність отримати трудову книжку, однак ОСОБА_1. не звернувся за отриманням трудової книжки і не дав згоди на відправлення йому трудової книжки поштою.

За даних обставин суд обгрунтовано задоволив частково вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки в сумі 667грн. 50коп. за період з 26.09.2006 року по день направлення першого письмового повідомлення та про відшкодування моральної шкоди в сумі  4 00грн.,  з  врахуванням  факту  порушення  права  позивача  на

своєчасну   оплату    праці    та тривалості    затримки    виплати заробітної плати.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом обставин, пов'язаних з направленням позивачу повідомлень про необхідність отримання трудової книжки є необгрунтованими, оскільки в мотивувальній частині рішення суд дав аналіз вказаним письмовим доказам і з врахуванням дати їх відправлення частково задоволив позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, не містять посилань на порушення судом норм процесуального закону чи неправильне застосування норм матеріального закону, яке призвело чи могло призвести до неправильного вирішення справи.

Суд повно з'ясував обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, дав належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам і запереченням сторін і постановив законне і обгрунтоване рішення. Підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.218,307,308,314,317 ЦПК України, апеляційний суд -

ухвалив :

Апеляційну скаргу Житомирського науково-дослідного інституту радіосистем відхилити.

Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 05 лютого 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.