УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                                     Романова О.В.

   суддів                                              Гузовського О.Г.

Шеніна П.О.

з участю прокурора     Селюченко І.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Ружинського районного суду від 27.12.2005 р.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 р.народження, житель АДРЕСА_1., непрацючий, судимий Козятинським райсудом 21.08.2003 p. за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 263 ч.І, 395 КК України на 6 років позбавлення волі, -

був засуджений до позбавлення волі:

-за ч.3 ст. 185 КК України - на 5 років,

-за 4.4 ст. 185 КК України - на 6 років.

Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого

покарання більш суворим обрано 6 років позбавлення волі.

На підставі ч.І   ст.  71  КК України до  цього  покарання приєднана

невідбута  частина  за  вироком  Козятинського  райсуду   від   21.08.03   р.   і

остаточно йому обрано 7 років 6 міс. позбавлення волі.

Справа № 11-341 2007 р.                                                    Головуючий у 1 інстанції Нейло В.М.

Доповідач Шенін П.О.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2р.народження, житель АДРЕСА_2, непрацюючий, судимий Бердичівським райсудом 6.04.98 р. за ст.ст. 117 ч.З, 206 ч.2 КК України на 5 років 6 міс. позбавлення волі, -був засуджений до позбавлення волі: -за ст. 185 ч.3 КК України на 5 років 6 міс; -за ст.263 ч.2 КК України на 1 рік 6 міс.

Відповідно до ч.І ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено ОСОБА_2 5 років 6 міс. позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком і остаточно обраноОСОБА_2 7 років 6 міс. позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженим обчислений із 13.10.03 p., міра запобіжного заходу залишена тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_4. у відшкодування матеріальної шкоди 4700 грн., з ОСОБА_2 на користьОСОБА_3. - 860 грн.

За вироком суду, 20.04.2003 р. в с.Білилівка Ружинського р-ну ОСОБА_2 проник в будинок гр-наОСОБА_3., звідки таємно викрав 860 грн. грошей.

У вересні 2003 р. ОСОБА_2в лісосмузі біля с.Кашперівка Козятинського р-ну Вінницької обл. знайшов мисливський ніж, який був колюче-ріжучою холодною зброєю, носив цей ніж до 10.10.2003 р.

17.09.2003 р. в с.Білилівка Ружинського р-ну ОСОБА_1. проник в будинок ОСОБА_4., звідки таємно викрав 3100 грн. грошей, золоті речі, а всього майна на суму 4700 грн.

10.10.2003 р. в с.Вчорайше Ружинського р-ну ОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_2 проникли в буд. ОСОБА_5, звідки викрали телефон, різний одяг на загальну суму 670 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_1. просить перекваліфікувати його дії з ч.4 на ч.З ст. 185 КК України (вважаючи кваліфікацію його дій судом невірною), застосувати до нього ст. 69 КК України і пом'якшити йому покарання. Крім того вказує на порушення судом його процесуальних прав.

Колегія суддів заслухавши доповідача, думку прокурора про необхідність залишення вироку без зміни як законного і обгрунтованого, перевіривши справу, залишає апеляцію без задоволення з наступних міркувань.

Із змісту апеляції засудженого ОСОБА_1видно, що він не заперечує вину за епізодом крадіжки 17.09.03 p., лише вважає, що суд невірно кваліфікував його дії за ч.4 ст. 185 КК України, їх слід кваліфікувати за ч.3 цього закону. Вартість викраденого разом зі співучасником майна він визнає - 4700 грн. З врахуванням змісту ч.4 ст. 185 КК і приміток до цього закону, розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадянина на той час, також часу

вчинення злочину немає підстав вважати, що дії ОСОБА_1кваліфіковані за цим епізодом невірно.

Обрана ОСОБА_1міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, при цьому суд достатньо врахував як пом'якшуючи, так і обтяжуючи обставини, усі дані про особу засудженого, який є судимим 21.08.03 р. на 6 років позбавлення волі і повністю покарання не відбув.

Вважати призначене ОСОБА_1покарання по даній справі надмірно суворим підстав немає.

Порушень норм КПК України судом, які б потягли обов'язкове скасування вироку, по справі не допущено. Засуджений стверджує про несвоєчасність одержання вироку суду, однак суд поновив йому строк на апеляційне оскарження (а.с.328). З матеріалами справи він був ознайомлений слідчим (а.с.171), клопотань не мав, права йому роз'яснив слідчий (а.с.96-97), від послуг адвоката ОСОБА_1відмовився (а.с.85). Права підсудного останньому довів суд (а.с.224,311).

Твердження засудженого ніби-то про те, що при оголошенні вироку йому не було відомо про остаточне покарання по справі - спростовано змістом вироку і протоколом судового засідання на а.с.311.

Для зміни або скасування вироку, пом'якшення засудженому ОСОБА_1покарання підстав немає.

До апеляційного суду надійшло пояснення потерпілогоОСОБА_3., в якому він вказує про вчинення крадіжки його майна не ОСОБА_2, а іншою особою, про невідповідальність розміру стягнень на його користь заподіяній шкоді.

Однак апеляції на вирок суду у встановленому порядку потерпілий не подавав.

Свою вину по справі ОСОБА_2не заперечував і апеляцію подавати відмовився.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Ружинського районного суду від 27.12.2005 року щодо нього - без зміни.