УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
24 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Романова О.В.
суддів Захарчука С.В.,
Шеніна П.О.
прокурора Морозова П.О.
засудженої ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1. на постанову Малинського районного суду від 16.03.2007 р.
Цією постановою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1р. народження, мешканці АДРЕСА_1, пенсіонерці, -
було відмовлено в задоволенні заяви про відстрочку виконання вироку за
відсутністю підстав.
За матеріалами справи, вироком Малинського райсуду від 23.06.2006 р.
ОСОБА_1., раніше судима цим же судом 13.09.2002 року за ч.2 ст. 310
КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням і іспитовим строком 2
роки, була засуджена за ч.І ст. 317, ч.5 ст. 27 і ч.2 ст. 307, ч.2 ст. 307, 70 ч.І і 71
ч.І КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією /4 частини
належного їй майна.
Запобіжний захід ОСОБА_1був залишений підписка про невиїзд,
строк відбування покарання обчислений з моменту приведення вироку до
виконання.
В строк відбування покарання зараховано строк перебування під вартою з
11.08.2004 р. по 10.01.2005 р.
Справа № 11-319 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Міхненко С.Д.
Категорія Доповідач Шенін П.О.
Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області від 20.02.2007 р. вирок Малинського райсуду від 23.06.06 р. щодо ОСОБА_1. було змінено. В частині її засудження за ч.І ст. 317 КК України він був скасований, а справа провадженням закрита. При обранні їй покарання за ст. 307 ч.2 КК була застосована ст. 69 КК України і призначено покарання 3 роки 3 міс. позбавлення волі з конфіскацією Уг частини належного майна.
На підставі ст. 70 ч.І КК України їй обрано 3 роки 3 міс. позбавлення волі з конфіскацією Уг частини майна, а згідно вимог ст. 71 ч.І КК України остаточне покарання обрано 3 роки 6 міс. позбавлення волі з конфіскацією Уг частини належного майна.
В березні 2007 р. засуджена ОСОБА_1 звернулась до Малинського райсуду з заявою про відстрочку виконання вироку від 15-23.06.2006 р. в зв'язку з хворобою на рак сигмовидної кишки, необхідністю стаціонарного обстеження і лікування в умовах облонкодиспансеру, втратою паспорта під час досудового слідства і неможливістю пройти внаслідок цього курсу лікування.
Постановою Малинського райсуду від 16.03.2007 р. в задоволенні заяви ОСОБА_1було відмовлено, оскільки відстрочка виконання вироку не передбачена діючим законодавством (ст.405 КПК виключена з кодексу). Відстрочка виконання вироку на невизначений термін (період лікування та одуження, про що клопоче засуджена) також не передбачена законом.
В апеляції засуджена ОСОБА_1. просить скасувати постанову, як незаконну.
Вважає, що суд в порядку ст. 411 КПК України міг вирішити її питання та задовольнити заяву. Просить відстрочити їй виконання вироку на час, необхідний для її медичного обстеження і лікування від важкої хвороби у відповідних медичних установах.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, засудженуОСОБА_1., яка апеляцію підтримала, думку прокурора, який вважав постанову суду законною та обгрунтованою, перевіривши матеріали справи, не знайшла підстав для задоволення апеляції з наступних міркувань.
Засуджена ОСОБА_1. звернулась до суду з заявою про відстрочку виконання вироку, посилаючись на стан здоров'я, що перешкоджає цьому виконанню, і на ст. 411 КПК України (а.с.267-269, т.8).
Суд 1ої інстанції правильно вказав у постанові (а.с.283, т.8), що діюче кримінально-процесуальне законодавство не передбачає відстрочки виконання вироку, а ст. 405 КПК України виключена із КПК Законом України № 2670-ІП від 12.07.2001 р.
В матеріалах справи немає даних про те, що засуджена ОСОБА_1. не може відбувати в даний час покарання, яке їй призначив суд. Цих даних не додала суду і остання.
Ст.84 ч.2 КК України передбачає підстави для звільнення особи від покарання, якщо вона після вчинення злочину або постановления вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання.
ОСОБА_1. вчинила перший епізод злочину по даній справі 18.07.2004 р. (т.8, а.с.249, зв.).
Згідно доданої нею довідки (т.8, а.с.271), раком сигмовидної кишки, стадія III, кл.гр.ІІ з проростанням в тонку кишку, вона страждає з січня 2004 року, тобто захворіла до вчинення зазначеного епізоду.
її стан здоров'я був врахований як судом 1 інстанції, про що є вказівка у вироку, так і апеляційної інстанції, яка пом'якшила їй покарання.
Засуджена не ставила ніяких питань або клопотань про застосування ст. 84 КК України і це робиться в іншому порядку.
За поясненнями ОСОБА_1., на даний час вона проходить лікування за місцем свого мешкання, після втрати паспорта одержала вже новий.
Злочини по справі засуджена вчинила під час іспитового строку за попереднім вироком Малинського райсуду від 13.09.2002 p., яким вона також засуджувалась за ч.2 ст. 310 КК України, тобто правопорушення, пов'язане з незаконним обігом наркотичних засобів.
З врахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для скасування постанови суду 1ої інстанції, оскільки вона є законною та обгрунтованою.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1залишити без задоволення, а постанову Малинського райсуду від 16.03.2007 року щодо неї -без зміни.