Верховний Суд України
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-1834 / 2007р. Головуючий у 1 інстанції: Полянчук Б.І.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2007 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О
Суддів: Бабак A.M.
Прокопенка О.Л. При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 грудня 2006 року по справі за позовом Державного Комунального підприємства "Житлосервіс-3" до ОСОБА_1 про виселення з житлового приміщення, -
ВСТАНОВИЛА:
07.06.2004 року Державне Комунальне підприємство "Житлосервіс-3" звернулося до суду із
позовом доОСОБА_1про виселення з житлового приміщення.
У позові зазначало, що його балансі знаходиться гуртожиток поАДРЕСА_1. В травні 2004 року позивач, розтрощивши замок вхідної двері кімнатиАДРЕСА_1, зазначеного гуртожитку, самовільно зайняла жиле приміщення площею 16, 7 кв.м. і добровільно звільнити відмовляється. У зв'язку з чим, просили суд, виселитиОСОБА_1з кімнатиАДРЕСА_1
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21.01.2007 року залучено до участі у справі в якості третьої особи орган опіки та піклування Бердянського міськвиконкому за позовом ДКП "Житло сервіс-3" до ОСОБА_1
У ході судового розгляду справи позивач звернувся до суду з доповненням до позовної заяви, просили виселитиОСОБА_1з неповнолітніми дочками ОСОБА_2, ОСОБА_3. з кімнатиАДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 грудня 2006 року позовні вимоги задоволено.
2
ВиселеноОСОБА_1з неповнолітніми дочками ОСОБА_2, ОСОБА_3. з кімнатиАДРЕСА_1, 15 в м. Бердянську в кімнатуАДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Відповідно до ст. . 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Колегія судців апеляційного суду погоджується з тим, що судом першої інстанції правильно була застосована аналогія закону у зв'язку з тим, що главою 4 ЖК України не врегульовані питання про правові наслідки самоправного вселення у жилі кімнати гуртожитків і з цих підстав суд керувався ст. . 109 ЖК України.
З рішення суду, що підтверджується і матеріалами справи видно, що відповідачка зареєстрована і раніше проживала в кімнатіАДРЕСА_2
Вказана кімната складається з двох кімнат площею 13, 2 кв. м. і 16, 7 кв. м. корисною площею 51, 75 кв. м.
У гуртожитку в даній кімнаті зареєстровані о з 07.09.1984 року, ОСОБА_4 З 26.11.1985 року, ОСОБА_5. з 14.03.2002 рокуОСОБА_1з 14.07.1998 року і ОСОБА_2 з 24.10.2003 року.
Відповідно до Положення про гуртожитки територіальної громади м. Бердянська які затвердженні рішенням виконкому Бердянської міської ради від 03.04.2003 року №163 -громадяни , які самовільно зайняли житлову площу в гуртожитку, висиляються без надання іншої житлового приміщення.
Але як було вказано вище відповідачка зареєстрована в кімнаті АДРЕСА_2, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не мав права повністю виселяти відповідачку з гуртожитку без надання їй іншого житлового приміщення.
Посилання апелянта на неможливість проживання в одній кімнаті з братом з тих обставин, що він страждає обструктивним захворюванням легенів безпідставні тому що таке захворювання відсутнє в переліку хронічних захворювань при яких особи, страждаючи цими захворюваннями, не можуть мешкати в комунальній квартирі в одній кімнаті з членами своєї родини. (а.с. 203).
З огляду на вказане колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст. ст. 301, 303. 304, 307, 309, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
3
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 01 грудня 2006 року по цій справі змінити.
Виключити з резолютивної частини рішення суду „в кімнатуАДРЕСА_2 без надання іншого житлового приміщення".
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.