АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-1268\2011 Головуючий у 1 інстанції:
Громов І.Б.
Доповідач: Дашковська А.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2011 р. м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Осоцького І.І.,
суддів: Дашковської А.В.,
Дзярука М.П.,
при секретарі: Черненко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №6», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з вказаним позовом, який уточнили в ході розгляду справи, до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, зазначивши в обґрунтування позову, що 17.09.2009 року з вини відповідачів, які мешкають в квартирі НОМЕР_2, була залита їх квартира АДРЕСА_1, в результаті чого були зіпсовані стіни та стеля у спальній кімнаті та залі, а також спричинено моральну шкоду, яка полягає у моральних та фізичних стражданнях, погіршенні здоров’я, порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя.
Посилаючись на норми ст. 386, 1166, 1167 ЦК України, остаточно просили суд стягнути з відповідачів солідарно 11205,60 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2011 року в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа - Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 6", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відповідно до змісту ст.ст. 1166, 1167 ЦК України матеріальна та моральна шкода, заподіяна особі і майну громадянина або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній зв'язок та є вина зазначеної особи.
Згідно з ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 та постійно мешкають за зазначеною адресою (а.с.6). 17.09.2009 р. квартира позивачів була залита водою, що підтверджується актом обстеження, складеним 17.09.2009 року (а.с.11).
Звертаючись до суду з позовом про відшкодування матеріальної і моральної шкоди до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - власників квартири АДРЕСА_2, позивачі вказали, що з вини цих осіб, які безвідповідально ставились до правил користування водопостачанням, сталось залиття квартири та позивачам заподіяна шкода.
Як на джерело доказів причини залиття квартири та розміру заподіяної шкоди позивачі посилались на: довідку ЖЕД №23 про склад мешканців квартири АДРЕСА_1; акт обстеження квартири НОМЕР_1, складений 17.09.2009 року; довідку ЖЕД №23 про склад мешканців квартири АДРЕСА_2; висновок ТОВ «Укрспецекспертизи»від 08.10.2009 року про те, що квартира потребує великого поновлювального ремонту: оновлення стелі, шпалер, заміну паркету та інше; звіт про незалежну оцінку визначення вартості розміру відшкодування шкоди трикімнатній квартирі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9, 11,12,15,16).
Рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з тих підстав, що позивач не надав достатніх доказів в обґрунтування своїх вимог, відповідає вимогам закону і ґрунтується на дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не вжиті заходи з метою забезпечення об'єктивного з'ясування причини залиття квартири, а також фіксації заподіяного внаслідок залиття пошкодження майна та визначення вартості шкоди.
Так, відповідно до п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 року, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України за №927/11207 від 25 серпня 2005року, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (Додаток №4).
Акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання складається в присутності представника власника будинку або будинкового комітету, в ньому повинні бути зазначені: конкретні причини залиття, завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість), висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття, підписи членів комісії, та з цим актом повинні бути ознайомлені мешканці обох квартир.
За змістом листа т.в.о. Міністра Житлокомунгоспу Мазурчака О.В. з приводу актів від 29.08.2008 року №12/20-8-18, якими фіксується залиття квартир, вбачається, що присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної сторони є обов’язковою. Відмова від підпису акту від потерпілої сторони та винної сторони не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи підписувати складений акт відмовились).
Акт обстеження квартири НОМЕР_1 від 17.09.2009 року, в якому зазначено, що залиття було внаслідок недбалості мешканців квартириНОМЕР_2 та квартира потребує ремонту, на який посилаються позивачі, складений без відповідачів або їх представників, не містить: конкретних даних про стан, об'єм і характер пошкодження приміщення, зі змісту акту від 17.09.2009 року не вбачається, що комісія ЖЕД-23 входила до квартири НОМЕР_2 та саме там встановила причину залиття.
Разом з тим, з наданого відповідачами акту обстеження їх квартири НОМЕР_2 від 29.06.2010 року вбачається, що трубопровід опалення знаходиться в справному стані (а.с.66).
Згідно з письмовими поясненнями майстра ЖЕД №23 ОСОБА_9 він не був присутнім в квартирі позивачів при складанні акту від 17.09.2009 року, а тільки підписав його. Через два дні після заливу він був в квартирі відповідачів та порушень в системі опалення не виявив.
З пояснень свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 вбачається, що вони бачили сліди залиття в квартирі позивачів, але жоден з них не підтвердив, що саме з вини відповідачів сталося залиття.
Свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона 17.09.2009 року заходила до квартири відповідачів і бачила, що в квартирі було сухо.
Посилаючись в якості підтвердження заподіяної матеріальної шкоди (вартості ремонтних робіт) на висновок ТОВ «Укрспецекспертизи»від 08.10.2009 року про те, що квартира потребує великого поновлюваного ремонту: оновлення стелі, шпалер, заміну паркету та інше, позивачі надають суду висновок ТОВ «Брок Сервіс плюс»від 13.05.2008 року.
До наданого суду замість висновку ТОВ «Укрспецекспертизи»від 08.10.2009 року звіту про незалежну оцінку розміру шкоди, який зроблено ТОВ «Брок Сервіс Плюс», позивачі не долучили копії ліцензії або іншого дозволу на проведення оцінки орієнтовної вартості ремонту.
Як вбачається з матеріалів справи, кошторис на проведення ремонтних робіт ані житлово-експлуатаційною, ані іншою спеціалізованою будівельною організацією не складався.
Крім того, посилаючись в обгрунтування позовних вимог на безвідповідальне ставлення відповідачів до правил користування водопостачанням, за наслідками якого сталось залиття квартири та була заподіяна матеріальна та моральна шкода, позивачі не зазначили, які саме пункти та яких правил порушили відповідачі та долучили до позовної заяви акт обстеження квартири НОМЕР_1 від 17.09.2009 року, в якому зазначено, що залиття сталось у зв’язку із заміною стоякового трубопроводу опалення.
Відсутність у справі доказів про наявність зазначених умов у їх сукупності виключають обов'язок відшкодування шкоди відповідачами.
Оскільки позивачами - ОСОБА_3, ОСОБА_4 не доведені ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог, суд першої інстанції обгрунтовано і відповідно до вимог ст.ст.11, 60, 212,213 ЦПК України ухвалив рішення про відмову у задоволенні позову.
Посилання апеляційної скарги на пояснення відповідача ОСОБА_7 про те, що в його спальні декілька років тому проводився ремонт, як на доказ вини відповідачів щодо їх безвідповідального ставлення до правил користування водопостачанням, яке призвело до залиття квартири, колегія суддів вважає неприйнятним, оскільки сам по собі факт проведення ремонтних робіт в минулому не доводить винність відповідачів щодо залиття квартири НОМЕР_2. До того ж, з пояснень відповідачів вбачається, що в спальній кімнаті, в який декілька років тому проводився ремонт, відсутні будь-які комунікації системи водопостачання.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображують позицію позивачів, неодноразово висловлену ними в ході розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308,313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2011 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: