Справа №  2-1030/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

            29.03.2011  року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді                                               Шевченко  Т.М.

з участю секретаря                                               Загорулько Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звернення стягнення, -

в с т а н о в и в:

позивач ПАТ КБ „ПриватБанк” звернувся у суд з позовом про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 273534,24 грн. за кредитним договором № К2Н0GК00260005 від 05.08.2004 р. та звернення стягнення на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки) ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Також позивач просить виселити відповідачів, які зареєстровані і проживають у вказаній квартирі, зі зняттям з реєстраційного обліку у ВГІРФО Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору відповідач ОСОБА_1 05.08.2004 р. отримав кредит у розмірі 42320 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 05.08.2014 р. Зобов’язання відповідача за кредитним договором забезпечено договором поруки № К2Н0GК00260005 від 05.08.2004 р., укладеним з поручителем ОСОБА_2, договором поруки № К2Н0GК00260005 від 05.08.2004 р., укладеним з поручителем ПП «Вест-Юніон», а також договором іпотеки від 07.12.2004 р., укладеним між ОСОБА_1 та ПриватБанком, за умовами якого ОСОБА_1 надав в іпотеку зазначену квартиру, яка йому належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Відповідачі не виконали взяті на себе зобов’язання, внаслідок чого утворилася заборгованість.

           В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

           Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні не визнав позовні вимоги та заперечував проти їх задоволення, зазначивши, що вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»є необґрунтованими в частині визначення розміру заборгованості та передчасними в частині звернення стягнення на майно.

          Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з’явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена судом.

           Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.            

           Відповідно до укладеного договору  відповідач ОСОБА_1 05.08.2004 р. отримав кредит у розмірі 42320 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 05.08.2014 р.

          Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлені строки.

          Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

        Згідно ст. 1050 ч. 2 ЦК України якщо договором встановлено обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), та в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

         У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.

          Наслідками порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

           У зв’язку із зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 27.08.2010 р. має заборгованість у розмірі 33452,72 доларів США, що за курсом НБУ становить 263941,96 грн., з яких 29908,09 доларів США заборгованість за кредитом, 3186,24 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 138,55 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором та 219,84 доларів США сума простроченої комісії, а також  9592,28 грн. сума нарахованої комісії за звернення до суду.

          Зобов’язання відповідача за кредитним договором забезпечено договором поруки № К2Н0GК00260005 від 05.08.2004 р., укладеним з поручителем ОСОБА_2, договором поруки № К2Н0GК00260005 від 05.08.2004 р., укладеним з поручителем ПП «Вест-Юніон», а також договором іпотеки від 07.12.2004 р., укладеним між ОСОБА_1 та ПриватБанком, за умовами якого ОСОБА_1 надав в іпотеку квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка йому належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

         Відповідно до вимог ст. ст. 610 та 554 ЦК України боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

         Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

        Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотеко держателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі –покупцеві.

           Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України «Про іпотеку»одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотеко держателя вправі винести рішення  про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»та ст. 109 ЖК України –звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

            Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»зняття з реєстрації місця проживання  здійснюється на підставі остаточного рішення  суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

           На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідачі не виконали своїх зобов’язань за вищевказаним кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, суд вважає необхідним стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість у розмірі 263941,96 грн. за кредитним договором № К2Н0GК00260005 від 05.08.2004 р. В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки) ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Також виселити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з вказаної квартири, зі зняттям з реєстраційного обліку у ВГІРФО Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

         В задоволенні вимог позивача про стягнення 9592,28 грн. суми нарахованої комісії за звернення до суду суд вважає необхідним відмовити, оскільки позивачем не надано доказів понесення таких витрат.

          На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах на користь ПАТ КБ„ПриватБанк” 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

           Керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 536, 550, 611, 625, 651, 1048 та 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 212, 213 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

           Позов задовольнити частково.

           Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” заборгованість у розмірі 263941,96 грн. за кредитним договором № К2Н0GК00260005 від 05.08.2004 р. В рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки) ПАТ КБ «ПриватБанк»з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

          Виселити ОСОБА_1 і ОСОБА_2 з  квартири АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку у ВГІРФО Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

          Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи.

          В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Суддя: