Справа № 22-ц-965/2011 Головуючий у I інстанції –Маслюк Н.В.
Категорія –цивільна Доповідач - Скрипка А. А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 квітня 2011 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіСкрипки А.А.
суддів:Бобрової І.О.,Шевченка В.М.
при секретарі:Марченко О.О.
за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 10 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення компенсації за користування спільним нерухомим майном ,-
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 10 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 1725 грн. компенсації за користування майном позивача та 171 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.
Доводи апеляційної скарги зазначають , що позивачем не надано доказів того, що ПП „Міська агенція нерухомості” з огляду на вимоги статтей 5, 18 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність” належить до числа суб’єктів оціночної діяльності. А тому, на думку апелянта, видану ПП ’’ Міська агенція нерухомості ’’ довідку від 24 січня 2011 року щодо розміру орендної вартості однокімнатної квартири за 2010 рік суд взагалі не повинен був приймати до уваги . Крім того, як вказує апелянт, позивачем не доведено факту того, що з 12 січня по 31 травня 2010 року йому створювались перешкоди з боку відповідача у користуванні спірною квартирою.
Вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції , – залишенню без змін, Оскільки судом його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено , що сторони по справі є співвласниками – по Ѕ частині кожний, спірної однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ( а. с. 6, 49) .
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 06 травня 2010 року ( а. с. 7-10) встановлено, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 06 березня 2006 року ОСОБА_5 відмовлено у позові про вселення та усунення перешкод у користуванні квартирою через те, що позивач реально користуватись квартирою не в змозі, оскільки у квартирі проживає ОСОБА_6 Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 21 липня 2008 року ОСОБА_5 відмовлено у позові про стягнення з ОСОБА_6 вартості Ѕ частини квартири. Вищезазначеними рішеннями судів встановлено, що спірною квартирою користується лише один її співвласник – ОСОБА_6, а другий співвласник позбавлений можливості користуватись належним йому на праві приватної власності майном.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив , що на підставі приписів ч.3 статті 61 ЦПК України вищевказані обставини не підлягають доказуванню .
Статтею 358 Цивільного кодексу України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна, яка відповідає його частці в спільній частковій власності. Якщо це неможливо, він має право вимагати від інших співвласників матеріальної компенсації за користування його майном.
Судом встановлено, що позивач не має можливості користуватися належною йому Ѕ частиною квартири; відповідач знятий з реєстрації місця проживання спірної квартири 25 травня 2010 року ( а. с. 56 -58).
Статтею 358 Цивільного кодексу України не встановлено порядку визначення ціни позову про стягнення компенсації за користування майном , що перебуває у спільній частковій власності , тобто позивач не обмежений законом у виборі доказів розміру позовних вимог. Не встановлено такого порядку і іншими чинними законодавчими актами , тому апеляційний суд вважає, що застосування показника вартості найму житла є можливим у даному випадку для визначення ціни позову.
За таких підстав суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги дані довідки від 24 січня 2011року ПП ’’ Міська агенція нерухомості ’’ щодо вартості найму однокімнатної квартири загальною площею 40 кв. м по АДРЕСА_2 за весь період 2010 року, яка становила 900 - 1000 грн. за місяць найму без врахування вартості комунальних послуг ( а. с. 38); ціна позову позивачем визначена у межах цієї вартості . За період з 12 січня 2010 року по 31 травня 2010 року розмір компенсації дорівнює 2 185 грн.
Приймаючи до уваги наведене, доводи апеляційної скарги відносно того, що судом безпідставно взято до уваги дані довідки ПП ’’ Міська агенція нерухомості ’’, оскільки вказане підприємство не належить до числа суб’єктів оціночної діяльності , не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції.
З врахуванням приписів статті 322 Цивільного кодексу України , відповідно до яких власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить , якщо інше не встановлено договором або законом та тієї обставини , що витрати по утриманню квартири, яка належить сторонам на праві спільної часткової власності , несе відповідач ОСОБА_6 , суд першої інстанції обґрунтовано визначив розмір компенсації за користування власністю позивача за період з 12 січня 2010 року по 31 травня 2010 року в сумі 1725 грн. 90 коп., яка підлягає стягненню з відповідача. При цьому суд першої інстанції взяв до уваги дані щодо оплати відповідачем витрат по утриманню квартири ( оплата послуг з утримання будинку та прибудинкової території та послуг по оплаті з теплопостачання , а. с. 39, 54 , 42 ), тобто, всього на утримання власності позивача за спірний період сплачено 459 грн. 10 коп . ( 918 грн. 21 коп. : 2 ) , що суд обґрунтовано врахував при визначенні розміру компенсації . Таким чином, розмір компенсації за користування власністю позивача за період з 12 січня 2010 року по 31 травня 2010року становить : 2185 грн. – 459 грн. 10 коп. = =1725 грн. 90 коп.
Твердження апелянта відносно того, що позивачем не доведено факту створення йому перешкод відповідачем у користуванні спірною квартирою за період з 12 січня 2010 року по 31 травня 2010 року , також не спростовує правильності висновків оскаржуваного рішення суду , оскільки дана обставина була предметом дослідження суду першої інстанції , і результати оцінки представлених сторонами доказів суд відобразив в рішенні , з наведенням відповідних мотивів.
Враховуючи вищенаведене, у апеляційного суду відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції , ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись статтями : 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: