Справа № 2-694/11

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 року                               Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді –          Батрин О.  В. ,

при секретарі –                    Ковалевська А. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» до ОСОБА_1, за участю третьої особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

В січні 20110 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 28 вересня 2007 року між ВАТ «БТА Банк» (яке змінило найменування на Публічне акціонерного товариства «БТА Банк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 130/04, відповідно до якого відповідач отримала кошти в розмірі 257 000 доларів США зі сплатою 13% річних. За умовами даного кредитного договору відповідач зобов’язувалася належним чином використовувати кошти та повернути їх позивачу в строки, зазначені в договорі. Також відповідач зобов’язана повернути кредит частинами та сплачувати відсотки шляхом щомісячних платежів. Строк погашення кредиту визначено сторонами  - не пізніше 25.09.2027 року.

Однак, відповідач не виконує умови кредитного договору, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом, в зв’язку з чим станом на 3 листопада 2009 року утворилась строкова заборгованість по кредиту в розмірі 2 149 549 грн. 01 коп., строкова заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 5 092 грн. 57 коп., прострочена заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 11 494 грн. 97 коп., прострочена заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 75 533 грн. 02 коп., пеня нарахована за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків в розмірі 53 288 грн. 30 коп., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків в розмірі 664 грн. 93 коп.

Ухвалою суду до участі по справі в якості третьої особи було притягнуто чоловіка відповідача – ОСОБА_2

До Печерського районного суду м. Києва справа надійшла 21 грудня 2010 року.

В свою чергу, відповідач звернулася до суду з зустрічним позовом до ВАТ «БТА Банк», за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, мотивуючи тим, що банк видавав кошти позивачу в іноземній валюті, всупереч положенням Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», оскільки відповідач не мав індивідуальної ліцензії Національного Банку України на здійснення валютних операцій.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача строкову заборгованість за кредитом в розмірі 245 720,87 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 2 лютого 2011 року становить 1 951 292 грн. 29 коп., прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 6 244,89 доларів США, що за курсом НБУ становить 49 593 грн. 79 коп., строкову заборгованість по сплаті процентів в розмірі 545,55 доларів США, що за курсом НБУ становить 4 332 грн. 49 коп., прострочену заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 40 332,46 доларів США, що за курсом НБУ становить 320 300 грн. 23 коп., пеню нараховану за несвоєчасне погашення кредитів в розмірі 858 858 грн. 31 коп., 3 % річних за несвоєчасне погашення кредитів в розмірі 8 286 грн. 30 коп., що разом складає 3 192 763 грн. 41 коп., а зустрічний позов не визнав, мотивуючи його безпідставністю.

Представник відповідача в судовому засіданні первісний позов не визнав, а зустрічний позов підтримав з підстав, зазначених в зустрічному позові.

Пізніше представники сторін не з’явилися по невідомим суду причинам, надавши суду заяви про розгляд справи в їх відсутність.

Представник третьої особи до судового засідання не з’явився по невідомим суду причинам.

Тому, суд розглянув справу у відсутність вказаних осіб, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 28 вересня 2007 року між ВАТ «БТА Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 130/04, відповідно до якого відповідач отримала кошти в розмірі 257 000 доларів США зі сплатою 13% річних. За умовами даного кредитного договору відповідач зобов’язувалася належним чином використовувати кошти та повернути їх позивачу в строки, зазначені в договорі. Також відповідач зобов’язана повернути кредит частинами та сплачувати відсотки шляхом щомісячних платежів. Строк погашення кредиту визначено сторонами  - не пізніше 25.09.2027 року (а.с. 6-18).

Даний кредит надався позивачу для купівлі нерухомості, а саме двокімнатної квартири загальною площею 55,50 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в забезпечення чого було також укладено договір іпотеки (а.с. 19-22), ат на що була отримана згода чоловіка позивача – ОСОБА_2, який по справі притягнутий в якості третьої особи (а.с. 23).

Згідно з п. 7.1. кредитного договору банк має право в односторонньому порядку розірвати цей договір і вимагати від позичальника дострокового повернення загальної заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом і виконання всіх інших грошових зобов’язань позичальника по цьому договору, зокрема у випадках порушення умов, невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких своїх зобов’язань, передбачених цим договором, договором страхування та договором іпотеки та у разі порушення позичальником терміну здійснення ануїтетного платежу, встановленого п. 5.1 цього договору та/або при невиконанні зобов’язань позичальника, передбачених п. 92.2.2, 9.2.3, 9.2.13 п. 9.2 цього договору та/або у випадках незгоди позичальника укласти додаткову угоду до цього договору при настанні обставин, передбачених п. 13.1 договору.

Крім того, відповідно до п. 8.1.2 банк має право вимагати повного погашення заборгованості за цим договором раніше строку, встановленого у п. 2.1 цього договору, у порядку та у випадках, передбачених п.п. 7.1, 7.2 договору.

Тому, доводи представника відповідача про те, що банк має лише право дострокового вимагати погашення заборгованості лише при вимозі дострокового розірвання кредитного договору є безпідставними.

Що стосується доводів представника відповідача про те, що банком не дотримані вимоги ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» з приводу повідомлення відповідача про дострокове погашення кредитної заборгованості, то вони також є безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи банк вказаний обов’язок виконав, повідомивши позивача письмово про необхідність погасити кредитну заборгованість, яке відповідач отримала (а.с. 24-25).

Також доводи представника відповідача про те, що в листі від 10 листопада 2009 року банк вимагає погасити заборгованість по кредиту, яка станом на 30 жовтня 2010 року становить 11 082,58 доларів США і про те, що в листі про дострокове погашення кредиту не йдеться, спростовуються самим змістом даного листа (а.с. 24).

Судом встановлено, що позивач не виконувала умови кредитного договору та додатку до нього, в зв’язку з чим утворилась заборгованість по кредиту та відсотках, це підтверджується випискою по особовому рахунку за 28 вересня 2007 року по 9 березня 2011 року (а.с. 196-215).

Відповідно до розділу 10 кредитного договору за порушення терміну здійснення ануїтентних платежів за цим договором позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (при цьому приймається кількість днів у місця 30, а в році 360).

В зв’язку з тим, що станом на 2 лютого 2011 року відповідачем не виконуються умови кредитного договору та з врахуванням вимог договору щодо нарахування пені, банком надано розрахунок про заборгованість відповідача перед банком на суму 3 192 763 грн. 41 коп. та яка складається з:

- строкової заборгованості за кредитом в розмірі 245 720,87 доларів США, що за курсом Національного Банку України станом на 2 лютого 2011 року становить 1 951 292 грн. 29 коп.,

- простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 6 244,89 доларів США, що за курсом НБУ становить 49 593 грн. 79 коп.,

- строкової заборгованості по сплаті процентів в розмірі 545,55 доларів США, що за курсом НБУ становить 4 332 грн. 49 коп.,

- простроченої заборгованості по сплаті відсотків в розмірі 40 332,46 доларів США, що за курсом НБУ становить 320 300 грн. 23 коп.,

- пені нарахованої за несвоєчасне погашення кредитів в розмірі 858 858 грн. 31 коп.,

- 3 % річних за несвоєчасне погашення кредитів в розмірі 8 286 грн. 30 коп. (а.с. 156-162).

Представником відповідача надано суду квитанції про часткове погашення кредиту від 17 березня 2011 року в розмірі 200 доларів США та від 21 березня 2011 року в розмірі 100 доларів США (а.с. 229-230).

Відповідно до п.5.3 кредитного договору в першу чергу погашається заборгованість по простроченим процентам. Тому, враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про зменшення суми прострочених процентів на 300 доларів США, в зв’язку з чим сума простроченої заборгованості по сплаті відсотків становить 40 032,46 доларів США.

Що стосується позовних вимог про стягнення 3% річних за прострочення кредитної заборгованості, то в цій частині позову слід відмовити, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, умовами кредитного договору не передбачено стягнення 3% річних за прострочення кредитної заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково та стягнення з відповідача на користь позивача станом на 7 квітня 2011 року:

- суму заборгованості за кредитом в розмірі 245 720,87 доларів США, що за курсом Національного Банку України (з розрахунку 796 грн. 47 коп. за 100 доларів США станом 7 квітня 2011 року) становить 1 957 093 грн. 01 коп.,

- прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 6 244,89 доларів США, що за курсом НБУ становить 49 738 грн. 68 коп.,

- строкову заборгованість по сплаті процентів в розмірі 545,55 доларів США, що за курсом НБУ становить 4 345 грн. 14 коп.,

- прострочену заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 40 032,46 доларів США, що за курсом НБУ становить 318 846 грн. 53 коп.,

- пеню нараховану за несвоєчасне погашення кредитів в розмірі 858 858 грн. 31 коп.

Що стосується зустрічного позову, то суд дійшов до висновку про відмову в його задоволенні з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит – це будь-яке зобов’язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надане в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми. Відповідно до цієї ж статті кошти – це гроші у національній, іноземній валюті чи їх еквіваленті.   

Як встановлено в ході судового розгляду справи між сторонами укладено договір про надання кредиту в розмірі 257 000 доларів США, що визнається сторонами.

Даним кредитним договором також встановлено порядок погашення кредиту в іноземній валюті - в доларах США. Під час укладання сторонами у справі кредитного договору, інший порядок визначення  грошового еквіваленту іноземної валюти встановлений не був.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України – сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, період сплати тіла, процентів, інших платежів, розмір щомісячного платежу, що і було передбачено сторонами при укладенні кредитного договору - отримання кредиту, його погашення, сплати відсотків в доларах США і на виконання взятих на себе зобов’язань за кредитним договором позивачем з метою зарахування обов'язкових платежів відповідно до умов кредитного договору відкрито рахунок в іноземній валюті, що повністю відповідає чинному законодавству та умовам кредитного договору.

А тому, видача кредиту, внесення щомісячних платежів на погашення заборгованості за кредитом, процентів, інших обов'язкових платежів в валюті зобов'язання - долар США є правомірним.

Що стосується тверджень позивача, що відповідачем було порушено вимоги п. «г» ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», то суд вважає, їх безпідставними, оскільки згідно з п. 1 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право здійснювати операції і угоди з валютними цінностями.

Крім того, банківськими ліцензіями Національного Банку України надано повноваження банку позивачу на здійснення операцій та угод, визначених ч. 1 та п.п. 5-11 ч. 2, п.п. 1-4 ч. 4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та до додатку до дозволу визначено перелік операцій, які має право здійснювати відповідач, зокрема, ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України (а.с. 34-36, 176-181).

Відповідно до п. «г» ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують операції, зокрема і для використання іноземної валюти  на території України як засобу платежу або як застави.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що кредит видавався саме в іноземній валюті – в доларах США, а тому підстав для визнання кредитного договору недійсним немає.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки при подачі позову до суду позивачем були сплачені судовий збір в розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., то відповідно до ст. 88 ЦПК України вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1054, 1050, 526, 533, 215, 524, 625 ЦК України, Закону України «Про банки і банківську діяльність», Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «БТА Банк» до ОСОБА_1, за участю третьої особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.  Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства «БТА Банк» станом на 7 квітня 2011 року:

- суму заборгованості за кредитом в розмірі 245 720,87 долари США, що за курсом Національного Банку України (з розрахунку 796 грн. 47 коп. за 100 доларів США станом 7 квітня 2011 року) становить 1 957 093 грн. 01 коп.,

- прострочену заборгованість за кредитом в розмірі 6 244,89 доларів США, що за курсом НБУ становить 49 738 грн. 68 коп.,

- строкову заборгованість по сплаті процентів в розмірі 545,55 доларів США, що за курсом НБУ становить 4 345 грн. 14 коп.,

- прострочену заборгованість по сплаті відсотків в розмірі 40 032,46 доларів США, що за курсом НБУ становить 318 846 грн. 53 коп.,

- пеню нараховану за несвоєчасне погашення кредитів в розмірі 858 858 грн. 31 коп.

- 1 700 грн. сплаченого позивачем судового збору

- 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.   В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «БТА Банк», за участю третьої особи ОСОБА_2 про визнання договору недійсним – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене через Печерський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                                                           О. В. Батрин