РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2011 р.                                                                Справа № 2/179-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча  суддя                                                      Сініцина Л.М.

судді                                                                             Гудак А.В. ,
 судді                                                                             Олексюк Г.Є.

                                                                                      Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання  Михайлюк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія-центр комерційної нерухомості" від 05.01.11 р. на  рішення  господарського суду Вінницької області від 29.11.10 р. (підписане 01.12.10 р.)

у справі № 2/179-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія-центр комерційної нерухомості", м.Вінниця

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м.Київ в особі Вінницької обласної дирекції, м.Вінниця

про визнання недійсним кредитного договору

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Горобець Д.Г.-головний юрисконсульт, довіреність в справі

Рішенням господарського суду Вінницької області від 29.11.2010 р. у справі №2/179-10 (суддя Мельник П.А.) відмовлено в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія-центр комерційної нерухомості" до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Вінницької обласної дирекції про визнання кредитного договору №010/03-11/22 від 18.05.2007 року недійсним. Рішення мотивовано тим, що повноваження на підписання кредитного договору були надані директору ОСОБА_1, рішення органів управління товариства є такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше; кредитний договір прийнятий позивачем до виконання; право позивача відповідачем не порушено.

Не погоджуючись із даним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія-центр комерційної нерухомості" звернулося із апеляційною скаргою від 05.01.2011 р., і просить рішення господарського суду Вінницької області від 29.11.2010 р. по справі №2/179-10 скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов товариства, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права, а також таким, що підлягає скасуванню. 30.03.2007 р. відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія-центр комерційної нерухомості" змінило склад засновників, учасником товариства стала ОСОБА_2 із часткою у статутному фонді; підписання кредитного договору відбулось на підставі неповноважного складу загальних зборів учасників товариства; на момент підписання кредитного договору і після його укладення, питання про отримання кредитних коштів не виносилось на розгляд зборів дійсних учасників товариства; дозвіл зборів на отримання директором товариства кредитних коштів за вказаним договором відсутній; під час укладення договору у директора товариства об'єм цивільної дієздатності був відсутній.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що протоколом №14 від 07.03.2007 р. засідання загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія-центр комерційної нерухомості" було вирішено отримати кредит в банку на суму 25000000,00 грн. строком на 72 місяці; повноваження на підписання спірного кредитного договору №010/03-11/22 від 18.05.2007 р. були надані директору ОСОБА_1, який від імені товариства підписав вищезгаданий кредитний договір; при зверненні до банку за отриманням кредиту скаржником було надано копію Статуту, відповідно до якого учасниками скаржника були ОСОБА_1., ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю "СУЧП-компанія Торгсервіс"; банк не знав та не міг знати про обмеження директора ОСОБА_1, щодо представництва інтересів скаржника.

В судове засідання представник апелянта вдруге не з’явився, хоча товариство двічі належним чином було повідомлено про день і час розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення ухвал (а.с.77, 104). Клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від апелянта не надходило. Отже, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними в ній матеріалами, за відсутності представника апелянта.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, з підстав , викладених у відзиві на неї, вважає рішення законним та обгрунтованим, просив рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.

Заслухавши пояснення представника відповідача; розглянувши матеріали справи; доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу; проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,-

ВСТАНОВИВ:

05.10.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія-центр комерційної нерухомості" (далі ТзОВ Девелопментська компанія-ЦКН) звернулося з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»в особі Вінницької обласної дирекції Відкритого акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль»(далі ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»в особі Вінницької обласної дирекції) про визнання недійсним кредитного договору №010/03-11/22 укладеного 18.05.2007 р. між  позивачем та відповідачем(а.с. 2-3). Відповідач у відзиві на позовну заяву просив в позові відмовити, пославшись на те, що рішенням загальних зборів від 07.03.2007 р. було вирішено отримати кредит, повноваження на підписання договору надати директору ОСОБА_1 (а.с.29).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.05.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія-центр комерційної нерухомості" (позичальник) укладено кредитний договір №010/03-11/22, згідно пункту 1.1 якого, кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію у сумі 25000000,00 грн. строком до 17.05.2012 р. із сплатою 15,5% річних. З боку товариства договір підписаний директором ОСОБА_1. (а.с.21-24).

Згідно частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1,2,3,5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 статті 345 ГК України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно частини 1 статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частинами 1,2 статті 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про господарські товариства»акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору; установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України; установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Установчі документи повинні також містити відомості, передбачені статтями 37, 51, 65, 67 і 76 цього Закону; відсутність зазначених відомостей в установчих документах є підставою для відмови у державній реєстрації товариства; до установчих документів можуть бути включені інші умови, що не суперечать законодавству України.

Згідно підпункту 11.16.13  пункту 11.16 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія-центр комерційної нерухомості"(а.с.7-20) до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить надання дозволу на отримання товариством кредиту (а.с.16).

Протоколом №14 засідання загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія-центр комерційної нерухомості" від 07.03.2007 р. з порядком денним: 1. Про отримання невідновлюваної кредитної лінії в ВОД АППБ «Аваль»в сумі 25000000 грн. строком на 72 місяців із сплатою відсоткової ставки за домовленістю з банком для будівництва та реконструкції приміщень, а також погашення наявної заборгованості за кредитом в АКБ "Укрсіббанку"; 2. Про передачу в заставу нерухомого майна, належного товариству, розташованого за адресою: м.Вінниця, вул.600-річчя,1, площею 7258 кв.м.; 3.Про надання повноважень на підписання всіх необхідних документів, по першому питанню було вирішено отримати  невідновлювальну кредитну лінію в ВОД АППБ «Аваль»в сумі 25000000 грн. строком на 72 місяців із сплатою відсоткової ставки за домовленістю з банком для будівництва та реконструкції приміщень; по другому питанню - передати в заставу (іпотеку) нерухоме майно, належне товариству, розташоване за адресою: м.Вінниця, вул.600-річчя,1, площею 7258 кв.м.; по третьому питанню - надати повноваження на підписання всіх необхідних документів, кредитного договору та договору іпотеки директору товариства ОСОБА_1 (а.с.30).

Доводи апелянта щодо того, що 30.03.2007 р. відповідно до рішення загальних зборів учасників (протокол зборів №15 від 30.03.2007 р.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія-центр комерційної нерухомості" змінило склад засновників, учасником товариства стала ОСОБА_2 із часткою у статутному фонді-1000200 грн., що складає 33,34% статутного фонду, судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до частини 1 статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Подання сторонами нових доказів апеляційному суду обмежено. Додаткові докази приймаються судом, якщо особа, яка надає докази обгрунтує неможливість подання цих доказів місцевому господарському суду під час розгляду справи у першій інстанції. Обгрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що об'єктивно перешкоджали їй надати ці докази місцевому господарському суду.

Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову в суд позивач (апелянт) обгрунтовував свою вимогу про визнання недійсним кредитного договору №010/03/11/22 від 18.05.2007 р. тільки тим, що питання про отримання кредитних коштів не виносилось на розгляд зборів дійсних учасників товариства, а апеляційну скаргу мотивував іншими обставинами з доданням нових доказів не обгрунтовуючи неможливість подання їх суду першої інстанції. Крім того, в обгрунтування заперечень на апеляційну скаргу позивача, відповідач надав пояснення, що під час оформлення кредиту та разом з позовною заявою йому було надано копію статуту іншого, зареєстрованого 18.01.2005 р. (а.с. 91-99), до того ж в анкеті на отримання кредиту засновниками було зазначено ОСОБА_2, ОСОБА_1., ТзОВ "ТоргСервіс СУЧП", анкета підписана директором ОСОБА_1. та скріплена печаткою (а.с. 102-103). Апелянтом не доведено, що ним банку надавалися інші документи.

Крім того, відповідно до частин 1,2 статті 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання; наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний кредитний договір виконувався обома сторонами, позивач отримав кредитні кошти, погашав їх та сплачував відсотки, про що свідчить виписка банку-реєстр розрахункових документів за період з 20.05.2007 р. по 26.11.2010 р. (а.с.42-56), що свідчить про схвалення правочину товариством.

Оскільки рішення загальних зборів учасників товариства оформлене протоколом №14  недійсним не визнавалося; Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія-центр комерційної нерухомості" не надало ніяких доказів на підтвердження того, що рішення від 07.03.2007 р.  про отримання кредиту товариством не приймалося; директор ОСОБА_1., підписуючи кредитний договір діяла в межах наданих їй повноважень; кредитний договір виконувався обома сторонами договору, підстави для визнання кредитного договору недійсним відсутні.

Суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги судом до уваги не приймаються.

Рішення господарського суду Вінницької області від 29.11.2010 р. прийнято відповідно до норм чинного матеріального та процесуального права, з повним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 29.11.2010 р. у справі № 2/179-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопментська компанія-центр комерційної нерухомості" від 05.11.2011 р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

              Головуюча  суддя                                                                       Л.М. Сініцина

             Судді                                                                                              А.В. Гудак

                                                                                                                     Г.Є. Олексюк