Справа № 2-2708/2007 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

10 грудня 2007 року   Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:    головуючої судді:                       Петешенковій М.Ю.       

          при  секретарі:                                     Загорній Ю.І.                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1,ОСОБА_2до ОСОБА_3,ОСОБА_4ОСОБА_5, третя особа Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Самарського району м. Дніпропетровська про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

5 жовтня 2006 рокуОСОБА_1,ОСОБА_2звернулися до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5, третя особа Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Самарського району м. Дніпропетровська про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. 

В обґрунтування позовних вимог позивачі посилалися на те, що на підставі свідоцтва про право власності на житло від 15 жовтня 1996 року, трикімнатна квартираАДРЕСА_1належить ним на праві спільної сумісної власності.

17 серпня 2006 року приблизно о 21 год. відповідачі, які мешкають поверхом вище, затопили квартиру позивачів.

Позивач зазначив, що одразу він піднявся до квартири відповідачів, але оскільки в той момент у відповідачів нікого не було, він спустився до консьєржки, від якої дізнався, що відповідач ОСОБА_5 о 20 год. уїхав в місто та яка надала адресу доньки відповідачів ОСОБА_3таОСОБА_4, до якої вони направилася та яка зателефонувала ОСОБА_5

Приблизно о першій годині 18 серпня 2006 року приїхав ОСОБА_5, який подивившись, що відбувається в квартирі позивачів, побіг відключати воду, але в свою квартиру позивачів не пустив.

 Через деякий час після затоплення в квартирі позивачів намокла стела у коридорі, у кімнаті, а через три дня виступила жовта пляма біля люстри по центру. В кімнаті стеля поклеєна вініловими шпалерами. На кухні відпали шпалери, вода на кухні зайшла під кахлі на стіні.

Виявлені пошкодження були зафіксовані в акті, складеному працівниками КВ ЖРЕП Самарського районну м. Дніпропетровська 19 серпня 2006 року.   

В результаті затоплення були виявлені слідуючи пошкодження в квартирі: в кухні намокли, відклеїлися та стали непридатними шпалери на стелі, в туалеті підлягає заміні пластикові панелі на стелі, в житловій кімнаті намокли, відклеїлися шпалери на стелі і підлягають заміні, в коридорі намокли шпалери на стелі, на антресолі відклеїлися шпалери і підлягають заміні. 

Крім того, вони вказували на те, що діями відповідачів, позивачам була спричинена моральна шкода. З моменту залиття вони перебували у стресовому стані, оскільки тільки закінчили ремонт, але їх знову затопили відповідачі, на що були витрачені гроші. З урахуванням їх похилого віку, моральну шкоду вони оцінюють у розмірі 10 000 грн. і просили стягнути з відповідачів у солідарному порядку.

Коли позивачі звернулися до відповідачів з проханням відшкодувати шкоду, заподіяну залиттям квартири, їм було відмовлено. Тому вони просять стягнути з відповідачів солідарно на їх користь завдану майнову шкоду у розмірі 2 765 грн. 58 коп., моральну шкоду на користь позивача ОСОБА_1 у розмірі 3 000 грн. та на користь позивача ОСОБА_2 у розмірі 7 000 грн., судові витрати при звернені до суду.   

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просили задовольнити в повному обсязі на підставі обставин, викладених у позовній заяві. 

Представник позивачів ОСОБА_6в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що завдана матеріальна та моральна шкода позивачам підтверджена матеріалами справи і підлягає задоволенню  в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що на момент затоплення квартири він разом з дружиною ОСОБА_4 перебував в Криму. Перед виїздом вони перекрили крани води повністю. 17 серпня 2006 року біля 20 год. приїзджав у квартиру син, все було гаразд. А коли син повернувся в першій годині 18 серпня 2006 року до дому, його зустрів позивач ОСОБА_1, до якого він зайшов подивитися у квартиру внаслідок затоплення, після чого піднявся до себе у квартиру, де побачив у коридорі мокру доріжку. При цьому він зазначив, що у зв”язку з тим, що не можливо було встановити причину затоплення квартири, він був згоден виплатити позивачам 600 грн. Вважав, що позивачі не надали докази їхньої вини в даному затопленні та просив відмовити в повному обсязі.           

         В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона разом з чоловіком та сином є власниками квартири АДРЕСА_1. З телефонної розмови з сином, їй стало відомо, що в квартирі позивачів відбулося залиття квартири внаслідок течі води з їхньої квартири. Але після того, як син повернувся до дому у першій годині 18 серпня 2006 року він побачив у коридорі квартири мокру доріжку. Тому матеріальну шкоду завдану позивачам внаслідок залиття квартири не визнає, моральну шкоду вважає не обґрунтованою, оскільки вона не має причинного зв'язку з залиттям квартири.     

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що 17 серпня 2006 року він перебував на дачі. В той день приблизно о 18-19 годині повертався до дому за деякими речами, після чого повернувся до дому о 23 год. за телефонним дзвінком сестри, яка повідомила йому про те, що він заливає сусідів. Коли повернувся до дому то зустрів позивача разом з яким зайшов до нього, де побачив, як вода текла по антресолі у коридорі квартири. Після чого піднявся до себе, де побачив воду, яка текла у коридорі по антресолі. Пізніше йому телефонував позивач, якому він повідомив, що вода у них в квартирі більше не тече. З заявою до КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська він не звертався, вважаючи завдану йому невелику шкоду. На підставі викладеного, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.   

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_7, позов не визнав посилаючись на те що, вони не згодні з актом, який був складений представником КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська 19 серпня 2006 року в якому зазначено, що причина течії води - жильці квартири АДРЕСА_2, які забули закрити кран, однак, цього вони не могли визначити, оскільки до квартирі відповідачів не заходили. Крім того, вважав, що оскільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на момент залиття квартири були відсутні, вони не можуть бути відповідачами  по справі. Також відповідачі не згодні з розміром майнової шкоди, оскільки при проведенні експертної оцінки вони не були запрошені, хоча могли б деякі-питання вирішити під час проведення цієї оцінки. Також не згодні з розміром моральної шкоди, відповідачі вважають, що позивачами не надано розрахунку цієї шкоди, листок непрацездатності відносно ОСОБА_9 підроблений та немає факту заподіяння цієї шкоди. Вважав за необхідне в позові відмовити в повному обсязі.  

Представник третьої особи КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська Чікішева Н.Ю. в судовому засіданні вважала позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсязі. Вважала, що позивачами надані всі докази в підтвердження вини відповідачів.    

В судовому засіданні свідокОСОБА_8 пояснила, що в момент залиття квартира вона перебувала у квартирі позивачів та бачила зазначені ними пошкодження у коридорі квартири.

Вислухавши пояснення сторін, представників сторін, свідка ОСОБА_8, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 є власниками квартириАДРЕСА_1відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15 жовтня 1996 року (а.с. 7).

17 серпня 2006 року сталося залиття квартириАДРЕСА_1з причини того, що відповідачі, які проживають в квартирі АДРЕСА_1, не закрили кран з водою (а.с.9).

 19 серпня 2006 року комісією у складі представників КВ ЖРЕП Самарського району м. Дніпропетровська за участю позивача, був складений акт про залиття квартири АДРЕСА_1. При обстежені квартири було встановлено, що водою пошкоджені: стеля в кухні, стеля в санвузлу, стеля у житловій кімнаті, стеля у коридорі (а.с. 6).     

Відповідно до розрахунку приватного підприємця експерта-оцінщика ОСОБА_9 від 5 вересня 2006 року, вартість матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1, складає 2 465 грн. 58 коп. (а.с. 10-16).

Доводи відповідачів, представника відповідачів про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 не можуть бути відповідачами по справі, внаслідок відсутності в момент затоплення квартири позивачів, то вони не знайшли підтвердження у судовому засіданні та спростовуються поясненнями самого відповідача ОСОБА_4, яка в судовому засіданні пояснила, що вони (відповідачі по справі) є власниками квартириАДРЕСА_2 та постійно в ній проживають.

Ці обставини підтверджені поясненнями сторін і в судовому засіданні не оспорювалися. Згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.    

Суд вважає надуманими посилання відповідачів щодо відсутності доказів їхньої вини у затопленні квартири АДРЕСА_1, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та суд відноситься до них критично, оскільки ухвалою суду від 6 грудня 2006 року за клопотанням представника відповідачів по справі призначалася судова будівельно-технічна для встановлення розміру матеріальної шкоди, визначення вартості матеріальної шкоди та встановлення причини залиття квартири позивачів.

Однак призначена судова експертиза не була проведена, внаслідок неоплати судової експертизи відповідачами у  встановлений строк.

    Суд відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України може визнати факт, для з”ясування якого  експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).   

Суд вважає, що вина відповідачів у залитті квартирі встановлена у розумінні ч. 1 ст. 146 ЦПК. Тому суд приходить до висновку, що завдана позивачам матеріальна шкода в розмірі 2 465 грн. 58 коп., підлягає задоволенню відповідачами в солідарному порядку.      

Що стосується заявлених вимог позивачів про відшкодування вартості проведеної оцінки  приватного підприємця ОСОБА_9 у розмірі 300 грн., то вони також підлягають задоволенню відповідачами в солідарному порядку.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. У судовому засіданні встановлена вина відповідача щодо залиття квартири.        

            Суд не приймає до уваги заперечення відповідачів, представника відповідачів щодо не обґрунтованості і не доведеності моральної шкоди, оскільки вони суперечать зібраним доказам у матеріалах цивільної справи.

Факт завдання матеріальної шкоди та вина відповідачів встановлена судом, тому суд доходить висновку про те, що позивачам насправді було завдано й моральну шкоду яка полягає в тому, що з моменту залиття квартири позивачі знаходяться в стресовому стані,  гроші на ремонт квартири у них відсутні, квартира на теперішній час втратила естетичний вигляд.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначити залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості і справедливості.

Приймаючи до уваги положення наведеної вище норми та співвідношуючи її встановленими фактами, суд однак вважає, що сума компенсації за завдану моральну шкоду належить стягненню на користь позивачів частково, а саме: моральна шкода повинна бути відшкодована відповідачами в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 у розмірі 300 грн.,  на користь ОСОБА_2 у розмірі 500 грн.  

          Судом роз”яснювались сторонам, представникам  сторін положення ст.ст. 10,11,57-60 ЦПК України та наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі доказами, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.          

Що стосується заявлених вимог позивачів про відшкодування розходів затрачених на сплату судового збору у розмірі 59 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., то вони підлягають задоволенню у розмірі 51 грн. 50 коп. за матеріальну шкоду, 8 грн. 50 коп. за моральну шкоду та 30 грн. інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 89 грн. 00 коп., оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнено сплачені нею судові витрати. 

          Витрати позивачів, які пов”язані з оплатою правової допомоги адвоката, який приймав участь у справі в сумі 500 грн., що підтверджується відповідною довідкою відповідно до ст.. ст. 79, 84 ЦПК України, підлягають задоволенню.

Керуючись, ст. ст. 23, 1166,1167 ЦК України, п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-64, 79, 84, 88, 209, 213-215 ЦПК України суд, -                        

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1,ОСОБА_2доОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5, третя особа Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Самарського району м. Дніпропетровська про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

 Стягнути солідарно з ОСОБА_3, 1957 року народження, уродженця м. Мелітополь, ОСОБА_4, 1958 року народження, уродженки Закарпатської області, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дніпропетровська на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2матеріальну шкоду у розмірі 2 765 грн. 58 коп.

 Стягнути солідарно з ОСОБА_3, 1957 року народження, уродженця м. Мелітополь, ОСОБА_4, 1958 року народження, уродженки Закарпатської області, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дніпропетровська на користьОСОБА_2моральну шкоду у розмірі 500 грн., на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 грн. та судові витрати по справі у розмірі 89 грн. та правову допомогу у розмірі 500 грн.

          Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

          Головуючий суддя:                                                                М.Ю. Петешенкова