КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-1775/10/2370                            Головуючий у 1-й інстанції:   Гайдаш В.А  

Суддя-доповідач:  Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" березня 2011 р.                                                                                                        м. Київ

Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

          головуючого  судді           - Степанюка А.Г.,

          суддів         - Кузьменко В.В., Шурко О.І.

          при секретарі                          - Шейко К.В.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Катеринопільського району Черкаської     області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.07.2010 р у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський Агропродукт»до Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський Агропродукт»звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою від 12.07.2010 р. позовні вимоги було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області від 18.03.2010 р. № 0000122301/0.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому посилається на те, що судом 1-ї інстанції порушено норми матеріального права. Так, не взято до уваги те, що податкові накладі ТОВ «Промсвітгруп»складені у порушення вимог чинного законодавства, а тому не можуть слугувати документом, який підтверджує право Позивача та включення до податкового кредиту сум ПДВ. На думку Відповідача, дії, які здійснювались від імені юридичних осіб ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»та ТОВ «Промсвітгруп», свідчать про вчинення господарських зобов’язань з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, а отже були спрямовані на формування податкового кредиту для Позивача як вигодонабувача.

В судовому засіданні апелянт доводи апеляційної скарги підтримав.

Повноважний представник Позивача просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду 1-ї інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.  

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

При ухваленні оскаржуваного рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в переліку вимог обов’язкових реквізитів податкової накладної, визначених п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (надалі –Закон про ПДВ), який діяв на час виникнення спірних правовідносин, відсутній пункт щодо обов’язковості зазначення прізвища та ініціалів посадової особи постачальника, а тому отримані Позивачем від контрагента податкові накладні відповідають установленим вимогам.

Судом було встановлено, що на час укладення правочину з Позивачем, ТОВ «Промсвітгруп»(надалі –контрагент) було зареєстровано платником ПДВ згідно вимог статті 9 Закону про ПДВ, Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. № 79, що було підтверджене відповідним свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 186538 виданим ДПІ у Орджонікідзенському районі м. Запоріжжя 25.09.2008 р. № 100140737.

З матеріалів справи вбачається, що судом, на виконання вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, було досліджено реальність господарських операцій з придбання Позивачем у контрагента соняшникової олії, вартість якої відносилась до складу валових витрат та, відповідно, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ. В матеріалах справи наявні видаткові накладні, сертифікати якості, санітарні сертифікати та санітарні паспорти на товар, відомості яких, як було встановлено судом, співпадають з даними товарно-транспортних накладних та актів пропарки автоцистерн, яким олія соняшникова поставлялась до терміналу в Одеському торговому морському порту. Було встановлено подальше експортування даного товару та отримання валютної виручки за товар від фірми «ALFA TRADING LTD». Отже Позивачем було підтверджено та доведено товарність операцій з придбання у контрагента олії соняшникової.

Суд першої інстанції не залишив поза увагою і той факт, що за результатами планової перевірки податкового періоду Позивача за листопад 2009 року, посадовими особами Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області підтверджено факт здійснення Позивачем господарських операцій з контрагентом по поставці олії соняшникової й вивезення її на експорт, а також дотримання вимог Порядку заповнення та подання податкової декларації з ВДВ ,затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, при відображенні показників податкового кредиту в декларації з ПДВ за листопад 2009 року.

З матеріалів справи також вбачається, що судом була надана належна оцінка посиланням Відповідача щодо нікчемності угоди, укладеної між Позивачем та ТОВ «Промсвітгруп».  Проаналізувавши норми Цивільного кодексу України суд дійшов до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину. Тобто, про недійсність правочину має ухвалюватись відповідне судове рішення. Відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, на якого покладено обов’язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст. 71 КАС України, не надав суду рішень, які б визнавали недійсними вказані вище правочини. Посилання податкового органу на непричетність померлого директора ТОВ «Промсвітгруп»ОСОБА_2 до укладання угоди суд оцінив критично та зазначив, що даний факт не свідчить про відсутність волевиявлення юридичної особи на реалізацію відповідних господарських дій, оскільки не директор (як фізична особа), а саме юридична особа являється стороною спірних правовідносин.

Колегією враховується, що відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Оцінюючи посилання апелянта на ст. 228 ЦК України колегія суддів зазначає, що під поняттям правочину, який порушує публічний порядок, слід розуміти суспільно-небезпечні діяння, які становлять правопорушення у вигляді, наприклад, адміністративного проступку чи злочину. Суд вважає, що висновок про нікчемність правочину може мати місце лише після встановлення правоохоронними та судовими органами порушення, яке має ознаки протиправності.

Слід врахувати, що публічний порядок, встановлений державою, порушується у разі недотримання нормативних-правових актів, у яких він закріплений, а ухилення від сплати податків, на факт якого посилається Відповідач, як на підставу позовних вимог, може бути злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України. Отже, за обставин, які склалися у даній справі, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Позивач надав до матеріалів справи постанову слідчого прокуратури Катеринопільського району від 21.07.2010 р. який закрив кримінальну справу № 1111000013, порушену за фактом замаху службових осіб ТОВ «Катеринопільський агропродукт» на заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України. В ході досудового слідства прокуратурою було встановлено: «ТОВ «Катеринопільсьсикй Агропродукт»дійсно здійснювало закупівлю олії соняшникової, яку у подальшому реалізовувало за межі митної території України. Дані про проведені товарні операції підтверджуються показами свідків та вилученими в ході досудового слідства фінансово-обліковими документами. Після поставки партії соняшникової олії видаткові, податкові, товарно-транспорті накладні надходили до ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»поштовим зв’язком. На підставі отриманих документів ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»включено втрати пов’язані із закупівлею соняшникової олії до податкового кредиту в податкових деклараціях з податку на додану вартість. При цьому, службовим особам ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»не було відомо, що ОСОБА_2, тобто особа, яка по документах значиться як директор ТОВ  «Промсвітгруп», на час проведення фінансово-господарських операцій помер. За таких обставин в діях службових осіб ТОВ «Катеринопільський Агропродукт»відсутні ознаки злочину, передбачений ч.2 ст.15, ч.5 ст. 191 КК України».

Крім того, колегія суддів зазначає, що норми Закону про ПДВ не містить жодного положення стосовно визначення ознак «фіктивності»тих чи інших платників ПДВ та не ставить право платника ПДВ на податковий кредит у залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів, а також: не пов'язує право на одержання покупцем податкового кредиту з ПДВ з фактичною сплатою контрагентом цього податку до бюджету - право на податковий кредит з ПДВ пов'язується виключно зі сплатою платником податків. Як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Катеринопільский Агропродукт" сплатив ПДВ в ціні придбаного товару.

Підсумовуючи наведене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів  вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв’язку з цим колегія  суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Катеринопільського району Черкаської області –залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.07.2010 р. –без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -  

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції Катеринопільського району Черкаської області –залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.07.2010 р. –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

          Головуючий  суддя                                                                               А. Степанюк

Судді                                                                                            В. Кузьменко

                                                                                                    О. Шурко

Повний текст ухвали виготовлено 07.04.2011 р