КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-13282/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Петрик І.Й.
У Х В А Л А
Іменем України
"23" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Петрика І.Й.,
Суддів: Грибан І.О.,
Парінові А.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України третя особа Старший державний виконавець Вольф Олександр Леонідович відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій незаконними, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач (ОСОБА_3) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України третя особа Старший державний виконавець Вольф Олександр Леонідович відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій незаконними.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції 09.09.2009 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №13262227 з виконання виконавчого листа № 2а-6360/08/2670 виданого 29.05.2009 року Харківським окружним адміністративним судом про зобов’язання ДПА України поновити позивача на попередній посаді. Боржнику надано семиденний строк з моменту отримання відповідної постанови для добровільного виконати рішення суду.
Оскільки в добровільному порядку рішення суду боржником не було виконано, 24.06.2009 року боржнику –ДПА України державним виконавцем було направлено вимогу , якою встановлено новий строк виконання рішення суду та зобов’язано негайно виконати виконавчий лист, про що невідкладно письмово попередити відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.
Однак, ані постанова про відкриття виконавчого провадження, ані послідуюча вимога державного виконавця боржником виконані не були. Натомість, листом від 01.07.2009 року боржник повідомив державного виконавця про те, що боржником подано апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.05.2009 року.
10.07.2009 року державним виконавцем було повторно направлено вимогу боржнику, якою зобов’язано негайно виконати рішення суду, а також попереджено про відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця.
У зв’язку з невиконанням боржником вимог державного виконавця, 10.07.2009 року державним виконавцем було винесено постанову № 13262227 про накладення штрафу на боржника в розмірі 340,00 грн. та чергову вимогу, якою зобов’язано боржника виконати рішення суду.
27.07.2009 року листом № 8882/5/26-6116 боржник повідомив Департамент державної виконавчої служби про те, що вимога державного виконавця перебуває на розгляді та опрацюванні.
Постановою від 18.08.2009 року за невиконання рішення суду та вимог державного виконавця на боржника в порядку ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»накладено штраф у розмірі 680,00 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ДПА України звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту ДВС про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення штрафу.
04.09.2009 року на адресу Департаменту ДВС надійшла заява боржника про зупинення виконавчого провадження відповідно до вимог п. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»внаслідок оскарження Державною податковою адміністрацією України постанови про накладення штрафу від 18.08.2009 року.
Пунктом 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавче провадження може бути зупинено в разі прийняття скарги на дії державного виконавця.
07.09.2009 року державним виконавцем було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-6360/08/2070, виданого 29.05.2009 року Харківським окружним адміністративним судом про зобов’язання ДПА України поновити на попередній посаді ОСОБА_3, в порядку п. 5 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.09.2009 року № 13262227 про зупинення виконавчого провадження є такою, що винесена обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення (винесення постанови) розсудливо, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а тому вимоги позивача про скасування зазначеної постанови є необгрунтованим, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.
Закон України «Про виконавче провадження України»визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Згідно ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Згідно з п. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно ст. 24 Закону «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Відповідно до вимог ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом (посадовою особою) рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника державний виконавець застосовує до них штрафні санкції та інші заходи, передбачені цим Законом. Інші заходи передбачені статтею 87 Закону, так у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
Згідно до ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження може бути зупинено у разі: звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз’яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання; прохання боржника, який проходить строкову службу у складі Збройних Сил України чи інших передбачених законом військових формувань; перебування боржника у тривалому службовому відрядженні; знаходження боржника на лікуванні у стаціонарному лікувальному закладі; прийняття скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі; оголошення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; знаходження боржника або стягувача у відпустці за межами населеного пункту, де вони проживають; призначення експертизи; надання сторонам строку для запрошення перекладача.
Як вбачається із матеріалів справи ДПА України звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту ДВС про визнання дій протиправними та скасування постанов про накладення штрафу, а також направила на адресу Департаменту ДВС заяву про зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянуто справу, правильно встановлено обставини, яким дано правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 грудня 2009 року –без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий суддя: І.Й. Петрик
Судді: І.О. Грибан
А.Б. Парінов