Справа № 33-57/11Головуючий у 1-й інстанції  Крамар В.М.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАПДоповідач - Ваврів І.З.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 р. Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області  Ваврів І.З.,

розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бережанського районного суду від 1 березня 2011 року, —

в с т а н о в и в:

Постановою судді Бережанського районного суду від 1 березня 2011 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.

Як визнав суд, ОСОБА_1 15 грудня 2010 року близько 21-ої години в                      м. Бережани по вул. Тернопільській, керуючи транспортним засобом «Форд –Мондео», номерний знак НОМЕР_1, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України і вчинив таким чином правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.  

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Бережанського районного суду від 01 березня 2011 року скасувати, а справу провадженням закрити, мотивуючи це відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини не відповідають дійсності, оскільки суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги показання його батька ОСОБА_2 та його дружини ОСОБА_3, які засвідчили, що за обставин викладених в адмінпротоколі саме остання перебувала за кермом автомобіля, а він знаходився на пасажирському місці біля водія.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився і не повідомив суд про причини неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що  в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП обгрунтовані сукупністю доказів, які з достатньою повнотою були зібрані працівниками міліції, ретельно досліджені судом і детально викладені в судовому рішенні.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності,  стверджується протоколом  про  адміністративне   правопорушення від 15 грудня 2010 року та актом медичного огляду № 541, якими зафіксовано факт керування ним трансопртним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння та відмову від проходження у встановленому порядку   медичного огляду на визначення стану алкогольного сп’яніння.

          Вищенаведені обставини об'єктивно стверджуються показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та  ОСОБА_6, які, будучи допитаними в судовому засіданні першої інстанції, підтвердили, що за кермом автомобіля «Форд –Мондео», номерний знак НОМЕР_1, знаходився ОСОБА_1, який скоївши дорожньо-транспортну пригоду з місця пригоди зник, а через деякий час появився з жінкою,  яка стверджувала, що саме вона перебувала за кермом вказаного автомобіля. При цьому, ОСОБА_1, по зовнішньому вигляду якого вбачалося, що він перебуває у нетверезому стані, категорично відмовився проходити медичний огляд на стан сп'яніння.

          Виходячи з цього, суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги та критично оцінив  показання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (відповідно дружини та батька правопорушника), як такі, що були спрямовані на уникнення відповідальності ОСОБА_1 за вчинене ним правопорушення, оскільки вони повністю спростовувалися показаннями інших свідків та наявними у справі документальними доказами.  

          Таким чином, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення належним чином доведена на підставі досліджених судом першої інстанції доказів.

Кваліфікація  його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильною.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності                         до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення,                    особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи, а тому                   підстав для зміни чи скасування постанови Бережанського районного суду                               від 01 березня 2011 року, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.

Керуючись ст.294  КУпАП, —

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а  постанову Бережанського районного суду від 01 березня 2011 року щодо нього –без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду
Тернопільської області І.З. Ваврів