Справа № 2-33/11 р.                                                                                                                               

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

14 березня  2011 р.                                                                       Летичівський  районний суд

                                                                                                    Хмельницької області

в складі:       головуючого -  судді  Козак О.В.

                     при секретарі -  Козка Л.М.

 розглянувши  у відкритому судовому засіданні в смт. Летичів  справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Меджибізької селищної ради Летичівського району про скасування рішення зборів колгоспу ім. Леніна,

В С Т А Н О В И В:

            В своїй позовній заяві ОСОБА_1 просить скасувати рішення загальних зборів колгоспу ім. Леніна від 15.06.1985 року в частині вилучення земельної ділянки у ОСОБА_3, в АДРЕСА_1, та встановити порядок користування земельною ділянкою закріпленою за вказаним домоволодінням, розміром 0,46 га, згідно часток будинковолодіння. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, отримав у спадщину Ѕ частину будинку з надвірними будівлями, які знаходяться АДРЕСА_1 (на той час 24). Відповідачка ОСОБА_2 є власником іншої Ѕ частини цього ж будинковолодіння. Після смерті батька він також прийняв земельну ділянку розміром 0,23 га, на якій розташовувалось будинковолодіння, восени 1985 року зібрав з неї врожай і передав в тимчасове користування ОСОБА_2 Весною 2010 року в нього виникла необхідність повернути земельну ділянку, з цією вимогою він звернувся до ОСОБА_2,  проте остання повідомила, що земельна ділянка належить їй офіційно. В Меджибізькій селищній раді йому повідомили, що земельна ділянка була вилучена рішенням зборів колгоспу ім. Леніна, з яким він не погоджується, оскільки вищевказана земельна ділянка була вилучена безпідставно за два місяці після смерті батька і його, як спадкоємця ніхто про це не повідомив. На даний час в його користуванні знаходиться 0,06 га, а в користуванні ОСОБА_2 0,40 га, такий розподіл є незаконним і суперечить ст. ст. 120, 151 ЗК України.

                  У судовому  засіданні  позивач та його представник вимоги  підтримали, просять їх задоволити.

          Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, подала письмові заперечення в яких вимоги не визнала, зазначивши, що вони не обґрунтовані, безпідставні, не відповідають і суперечать чинному законодавству. Крім того, просить застосувати наслідки спливу позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

          Представник Меджибізької селищної ради в судове засідання не з’явився, подали заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги не визнали.  

                   Вислухавши  пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

                 Відповідно до ст. 70 ЗК України від 25 грудня 1970 року ( в редакції 12 березня 1981 року) набуття права  власності  на  жилий  будинок  і  господарські будівлі,  належні до цього колгоспному  двору,  не  дає  права  на користування   присадибною  земельною  ділянкою  в  розмірі,  яким користувався колгоспний двір.

Якщо  особа,  яка  набула  право власності на жилий будинок і господарські  будівлі, не є колгоспником, земельна ділянка їй може бути  надана  в порядку і розмірах, передбачених статтями 77, 78 і 106-1 цього Кодексу.

          Відповідно до ст. 1061 ЗК України від 25 грудня 1970 року ( в редакції 12 березня 1981 року) у випадках переходу в спадщину права власності на розташовану в  сільському населеному пункті будівлю спадкоємцям,  якщо вони не мають права  на  одержання  у  встановленому  порядку  присадибної земельної ділянки, надається право користування частиною земельної ділянки, необхідної  для  утримання  цієї   будівлі,   в   розмірі 0,03-0,06 гектара.  

          В судовому засіданні встановлено, що: згідно свідоцтва про право на спадщину по закону від 14.11.1985 року, спадкоємцями майна ОСОБА_3 являються ОСОБА_4 та ОСОБА_1; згідно довідки № 514 № 14.11.1985 року після смерті ОСОБА_3 фактично в управління і розпорядженням спадковим майном з 11.04.1985 року вступили ОСОБА_1 та ОСОБА_4; згідно поданої заяви ОСОБА_4 відмовився від спадщини своїх батьків на користь свого брата  ОСОБА_1; згідно копії погосподарської книги №1 по АДРЕСА_1, особовий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_3, за 1983-1985р.р. позивач у вказаному господарстві на день смерті батька не проживав.

Згідно протоколу № 2 зборів уповноважених членів колгоспу ім. Леніна с. Требухівка від 15.06.1985 року, ОСОБА_3 зменшено земельну ділянку - 0,23 га..

Згідно довідки Меджибізької селищної ради № 1801 від 12.10.2010 року, за ОСОБА_1 станом на 12.10.2010 року числиться земельна ділянка площею 0,06 га. в АДРЕСА_1, Летичівського району.

З наведеного вбачається, що зменшення земельної ділянки за адресою в АДРЕСА_1, Летичівського району було проведено відповідно до діючого на той час Земельного кодексу. Посилання позивача на незаконність вилучення та розподіл землі згідно часток будинковолодіння в порушення вимог ст.ст. 120, 151 Земельного кодексу України, суд вважає необгрунованим, оскільки вказаний кодекс набрав чинності з 01.01.2002 року.

Також слід зазначити, що незважаючи на наявність свідоцтва про спадщину за законом від 14.11.1985 року, позивач оформив право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 лише 25.08.1987 року на підставі рішення виконкому Летичівської ради народних депутатів № 130 від 16.07.1987 року. Вказане підтверджується: повідомленням Меджибізької селищної ради Летичівського району № 230 від 25.06.2010 року, згідно якого спадщину після померлих батьків ОСОБА_1 не оформив і земельні ділянки не успадкував; технічним паспортом на житловий будинок та свідоцтвом на право власності на житловий будинок, виданим 25.08.1987 року на підставі рішення виконкому Летичівської ради народних депутатів № 130 від 16.07.1987 року, а також витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, згідно якого ОСОБА_1 є власником Ѕ частини житлового будинку по АДРЕСА_1 в с. Ставниця, Летичівського району, на підставі дубліката свідоцтва про право власності на житловий будинок від 25.08.1987 року.

Згідно листа Меджибізької селищної ради від 24.01.2011 року №43 виготовлявся Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,10 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 в с. Ставниця АДРЕСА_1, 22; згідно рішення № 72 Меджибізької селищної ради народних депутатів від 03.02.1994 року ОСОБА_5 безоплатно передано у приватну власність 0,31га., в т.ч. 0,25га для обслуговування житлового будинку, господарських споруд та 0,06га для ведення особистого підсобного господарства. Позовні вимоги до останньої позивач не заявив.

Окрім наведеного, з пояснень позивача в судовому засіданні встановлено, що він з 1985 року після смерті батька постійно приїжджав в с. Ставниця, утримував будинок.

Відповідачка ОСОБА_2 наполягає на застосуванні строків позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлюється у три роки. Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Проаналізувавши встановленні в судовому засіданні обставини, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити за спливом позовної давності, оскільки з 1985 року йому було відомо про те, що присадибною земельною ділянкою 0,40 га в с. Ставниця АДРЕСА_1 користується відповідачка і він міг довідатись про порушення свого права. Доказів поважності причин пропуску строків позовної давності суду не надав.

        На підставі  наведеного, ст.257,261, 267 ЦК України, ст. ст. 70, 1061 ЗК України від 25 грудня 1970 року ( в редакції 12 березня 1981 року),  керуючись ст.ст.10,11,60, 212, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

        В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Меджибізької селищної ради Летичівського району про скасування рішення зборів колгоспу ім. Леніна від 15.06.1985 року, встановлення порядку користування земельною ділянкою, відмовити.

          На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

                                          Суддя: