Справа № 2-677/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем  України

5  квітня 2011 року                                                                                            м. Харків

Фрунзенський районний суд м.Харкова:

у складі –головуючого судді Бабкової Т.В. ,

секретаря –Ляховій І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до  Публічного акціонерного товариства «ОТП банк»про визнання незаконними  дій банку  щодо  одностороннього підвищення  ставки за кредитним договором  -

ВСТАНОВИВ :

             ОСОБА_1  звернулася до суду  із зазначеним  позовом, на обґрунтування якого посилалася на наступне. 09.07.2007р.  між сторонами було укладено кредитний договір №CL  506-701/656/2007. Відповідно до  умов зазначеного договору 09.07.2007 р.  позивачкою також було укладено  трьохсторонній договір  страхування  автомобілю на користь відповідача у акредитованій відповідачем компанії ВАТ «Українська страхова компанія»Дженералі Гарант». 27.07.2010 р. працівник відповідача усно повідомив позивачку  про збільшення кредитної ставки на 4 відсотки з 06.08.2010 р., у зв'язку із чим вона  змушена була звернутися до відповідача з вимогою про надання пояснень та обґрунтування підвищення кредитної ставки за договором. Листом від 10.08.2010 р. вих. №701-01-11-1/1142 відповідач обґрунтовує збільшення процентів  за кредитом на 4 % настанням обставин передбачених п.п. 1.4.5.1. кредитного договору , тобто порушенням з  боку ОСОБА_1 строків надання банку оригіналів платіжних документів за угодою страхування автомобіля (п.п. 2.3.8.1 Кредитного договору) та укладанням угоди із страховою компанією що не є акредитованою відповідачем. Вказані  дії  позивачка вважає  незаконними. Посилається , що п. 1.4.5.1. кредитного договору передбачається збільшення кредитної ставки на 4 % річних за кожні 12 місяців невиконання або неналежного виконання позичальником зазначених обов'язків.  Доводи  відповідача щодо несвоєчасного надання позивачкою платіжних документів, є безпідставними , т.я. у відповідність до п. 2.3.8.1. кредитного договору, вона  надала 12.06.2009 р. відповідачу відповідні документи, а саме: квитанцію прибуткового касового ордеру №123 від 02.06.2009 р., та поліси: №ВС/1025396 та №190-0254746. 01.07.2010 р. позивачкою також  були  сплачені страхові виплати, передбачені договором страхування, документальні підтвердження якої  були  надані відповідачу  27.07.2010 р.  Таким чином ОСОБА_1 своєчасно вносились страхові платежі, що повністю забезпечило дійсність договору страхування автомобіля протягом всього часу з моменту отримання кредиту на умовах що задовольняють Відповідача.  Крім того, позивачка  зауважує , що відповідно до пункту 1.3 кредитного договору  право на отримання кредиту виникає за умови укладання договору страхування  в компанії, погодженій (акредитованій) банком. Належним виконанням цієї умови є укладання 09.07.2007 р. трьохсторонньої угоди «УБО № 0007268 Поліс»страхування автомобіля між ОСОБА_1  як «Страхувальником», ВАТ «Українська страхова компанія»Дженералі Гарант»як «Страховика»та ЗАТ «ОТП Банк»як «Вигодонабувача»на строк з 09.07.2007 р. по 09.07.2014 р. Позивачка звертає увагу на те, що  саме відповідачем визначено (погоджено) строк дії договору страхування з 09.07.2007 р. по 09.07.2014 р.  Крім того, на письмове звернення позивачки листом від 10.08.2009 р. вих.№700-04/1854 відповідач повідомив її, що зі свого боку не приймав рішення про припинення дії договору страхування. На час  звернення  позивачки до суду  на її адресу  також  не надійшло жодного повідомлення відповідача про недійсність договору страхування автомобіля. З врахуванням наведеного для прийняття рішення про підвищення кредитної ставки за кредитним  договором    відповідач  не  мав жодних передбачених кредитним договором підстав. На підставі наведеного  ОСОБА_1  просила суд визнати незаконним рішення  ПАТ «ОТП банк» щодо  одностороннього підвищення  ставки за кредитним договором  №CL  506-701/656/2007 від 09.07.2007р.    на 4 %  з 06.08.2010р.  та зобов’язати ПАТ «ОТП банк» скасувати зазначене рішення.  

        В судовому засіданні  представник позивачки за довіреністю  ОСОБА_2  позовні вимоги підтримав.

        Представник відповідача   у судове засідання не з’явився, при цьому про час та місце розгляду справи відповідач  був  повідомлений судом за своєчасно  та  належним чином, про  причини неявки суд не сповістили. За таких обставин відповідно  до положень   ч. 4 ст.169 ЦПК України  за згодою представника позивачки суд  вирішив справу  на підставі  наявних у ній даних та доказів (постановив заочне рішення).         

       Суд, заслухавши  пояснення представника  позивачки , дослідивши  письмові докази по справі , суд прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.  

       Судом встановлені  такі факти  та відповідні  їм правовідносини.

       В судовому засіданні встановлено, що  09.07.2007 р. між Закритим  акціонерним товариством «ОТП банк»- правонаступник  Публічне акціонерне товариство «ОТП банк» (далі ПАТ «ОТП банк» ) та  ОСОБА_1 було  укладено  кредитний договір № CL 506-701/656/2007 на придбання автомобіля, тобто договір споживчого кредитування (а.с.5-8).

       Відповідно до  п.Б) 1.3.1 кредитного договору ОСОБА_1  09.07.2007 р.  було  укладено трьохсторонній договір страхування автомобіля на користь відповідача  у акредитованій відповідачем компанії ВАТ «Українська страхова компанія»Дженералі Гарант»(а.с. 14-18).

        Листом від 10.08.2010 р. вих. №701-01-11-1/1142 ПАТ «ОТП банк»ОСОБА_1 повідомлено про збільшення кредитної ставки на 4 % з 06.08.2010 р. в зв’язку  з настанням  обставин, передбачених п.п. 1.4.5.1. кредитного договору , тобто порушенням з  боку ОСОБА_1  строків надання банку оригіналів платіжних документів за угодою страхування автомобіля (п.п. 2.3.8.1 кредитного договору) та укладанням угоди із страховою компанією що не є акредитованою відповідачем (а.с.9).   

        Зазначені посилання відповідача, на думку суду,  є  безпідставні.

        Так, п. 1.4.1.5.  кредитного договору передбачається збільшення кредитної ставки на 4 % річних за кожні 12 місяців невиконання або неналежного виконання позичальником  обов'язків, встановлених

- п.2.3.7. –«не припиняти та не змінювати  умови договорів страхування без  попередньо отриманої  на те письмової згоди Банку »,

- п.2.3.8. –«забезпечити  наявність  та дійсність договорів страхування протягом усього строку  дії  кредитного договору»,

-  п. 2.3.8.1.- «щорічно, не пізніше 20 календарних  днів  до закінчення  чергового  річного періоду  дії договорів страхування, надавати Банку  оригінали платіжних  документів, що підтверджують  сплату  страхових платежів (премій)  на наступний період  дії договорів страхування (календарний рік) чи оригінали страхових  договорів (полісів) укладених на умовах, що задовольняють Банк та  з визначеною Банком  страховою компанією , якщо інше письмово не погоджено з Банком»,

- п. 2.3.10. -  повідомляти про зміну  ПІБ  поручителя.

        Доводи  відповідача щодо несвоєчасного надання ОСОБА_1 платіжних документів за угодою страхування  автомобілю не відповідають  дійсності.

      Судовим розглядом встановлено, що керуючись п. 2.3.8.1. кредитного договору, ОСОБА_1  надала 12.06.2009 р. відповідачу відповідні документи, а саме: квитанцію прибуткового касового ордеру№123 від 02.06.2009 року, та поліси: №ВС/1025396 та №190-0254746 через відділення «Павлівське»у м. Харкові, в якому оформлювався кредит (вх. № 556 від 12.06.2009р.), що підтверджується відміткою (штамп з зазначенням вхідного номера) відповідача на другому екземплярі  повідомлення від 12.06.2009 р. (а.с.10).

      01.07.2010 р.  позивачкою було  сплачено страхові виплати, передбачені договором страхування, а документальні підтвердження такої сплати надані відповідачу через теж відділення «Павлівське»27.07.2010 р. (вх. №№ 796, 797 та 798 від 27.07.2010р.), що підтверджується відповідними відбитками штампу на копіях отриманих відповідачем документів (а.с.11,12).

     Доводи  відповідача щодо порушення  ОСОБА_1 умов  вибору  страхової компанії та недійсності  укладеного нею договору страхування, суд   також вважає безпідставними.

     Так, відповідно до п. 1.3 Кредитного договору , а саме «Застереження 1»- право на отримання ОСОБА_1  кредиту виникало за умови укладання договору страхування  в компанії, погодженій (акредитованій) банком. Відповідач не заперечував, що належним виконанням цієї умови кредитного договору   стало  укладання 09.07.2007 р. трьох сторонньої угоди «УБО № 0007268 Поліс»страхування автомобіля між ОСОБА_1  як «Страхувальником», ВАТ «Українська страхова компанія»Дженералі Гарант»як «Страховика»та ЗАТ «ОТП Банк»(в подальшому його правонаступник ПАТ«ОТП Банк») як «Вигодонабувача»на строк з 09.07.2007 р. по 09.07.2014 р. Це  підтверджується  як  самим фактом надання кредиту, так і  участю відповідача як сторони у договорі страхування. Таким чином відповідачем визначено (погоджено) строк дії договору страхування з 09.07.2007 р. по 09.07.2014 р.

      Крім того, матеріали справи свідчать, що на звернення  позивачки  від 10.07.2009 р. вих. № 02-09 з проханням надати інформацію щодо чинності договору страхування, листом від 10.08.2009 р. вих.№700-04/1854 відповідач повідомив її , що зі свого боку не приймав рішення про припинення дії вказаного договору страхування (а.с.20). Листом вих. № 286/10-8 від 17.08.2010 р. ВАТ «Українська страхова компанія»Дженералі Гарант»також підтвердила позивачці чинність зазначеного договору страхування, а також відсутність ініціатив будь-якої сторони за договором страхування на його дострокове припинення (а.с.21).

        Ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів»передбачено право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію (послуги), що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Приймаючи рішення про придбавання автомобіля та укладання кредитного договору, позивачка як  споживач мала право   виходити з оцінки власних доходів та наданої відповідачем інформації про ціну кредиту та як наслідок остаточну ціну автомобіля.

       За таких обставин суд погоджується з твердженнями  ОСОБА_1, що  приймаючи одностороннє рішення про збільшення кредитної ставки відповідач  створює для неї додаткові, не передбачувані договором витрати.

        Згідно  з ч.2 ст.1056-1 та 1061 ЦК України  у зв’язку  з прийняттям  Закону  від 12.12.2008р. №661 «Про внесення  змін  до деяких  законодавчих  актів України щодо  заборони банкам  змінювати умови  договору  банківського вкладу  та кредитного договору  в односторонньому порядку»(закон набрав чинності  з 10.01.2009р.), передбачено, що встановлений  кредитним договором розмір  процентів не може бути збільшений  банком  в односторонньому порядку , а також , що умова кредитного договору щодо права банку  змінювати  розмір процентів  в односторонньому порядку є нікчемною.

        Беручи до уваги  закріплений  Конституцією  України принцип  незворотності  дії  в часі  законів та інших  нормативно-правових  актів (ч.1 ст.58), усі  рішення  банку  у будь-якій формі  (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення  процентної ставки в односторонньому порядку  після 10.01.2009р.  є неправомірними   (Рішення  Конституційного Суду України  від 09.02.1999р. №1-рп/99 у справі  за конституційним зверненням Національного  банку України щодо  офіційного тлумачення  положення  ч.1 ст.58 Конституції України ( справа про  зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

        Крім того при вирішенні питання щодо обґрунтованості позовних вимог  ОСОБА_1 суд враховує  відсутність  належних за своєчасних  повідомлень   з боку  ПАТ «ОТП банк» щодо підвищення позивачці  процентної ставки з  06.08.2010 р.  і погоджується з доводами позивачки, що відомості про  зазначене рішення  банку були отримані нею  лише 10.08.2010 р. у відповідь на її особисте звернення.   

       За таких обставин суд  приходить до висновку , що відповідач  не  мав жодних передбачених кредитним договором  та  діючим законодавством підстав застосовувати збільшення кредитної ставки.

       Також суд враховує ті обставини, що  проценти за новою ставкою  з боку ОСОБА_1 не сплачувалися,  не погоджуючись  із одностороннім  підвищенням процентної ставки та запропонованою  банком пропозицією  позивачка звернулася за захистом порушених прав до суду.  

        Згідно ст.88 ЦПК України  стороні, на користь  якої ухвалено рішення , суд присуджує  з другої сторони  понесені  нею  і документально підтверджені  судові витрати, в  разі звільнення позивача , на користь якого ухвалено   рішення, від сплати судового збору , він стягується з відповідача в дохід держави  пропорційно задоволеної частини позовних вимог.    На підставі наведеного понесені позивачкою  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 37 грн.  суд стягує на її користь з відповідача,  судовий збір 8,50 грн.     з відповідача суд стягує на користь  держави.

        На підставі  викладеного, керуючись  ст.629,  1056-1  ЦК України, ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»,  ст.15 Законом України «Про захист прав споживачів»,  ст.ст.10,11,60,61,88,209,212,214,215,218 ЦПК України, суд-  

ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги ОСОБА_1 –задовольнити.

  Визнати незаконним рішення  Публічного акціонерного товариства «ОТП банк» щодо  одностороннього підвищення  ставки за кредитним договором  №CL  506-701/656/2007 від 09.07.2007р.  з ОСОБА_1  на 4 %  з 06.08.2010р.  та зобов’язати Публічне акціонерного товариство «ОТП банк» скасувати зазначене рішення.  

        Стягнути   з  Публічного акціонерного товариства «ОТП банк» на користь ОСОБА_1  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 37 гривень.

Стягнути   з  Публічного акціонерного товариства «ОТП банк» на користь держави судовий збір 8 грн. 50 коп.

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

  Іншими особами , які  брали участь  у справі,  апеляційну скаргу  на рішення  суду може бути подано   до  апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м.Харкова   протягом  десяти  днів з дня його проголошення,  а  особами , які  брали участь  у справі, але не були  присутні  у судовому  засіданні  під час  проголошення  судового рішення ,   протягом  десяти днів  з дня  отримання  копії цього рішення.  

   Рішення  набирає  законної  сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу  не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили  після   розгляду   справи апеляційним судом.

Суддя -