КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2011 року Справа № 1170/2а-53/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд
в складі головуючого: судді Петренко О.С.
за участю секретаря: Господарікова М.О.
представників:
позивача –Карпушева Д.О.
відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Корнер»
до відповідача: Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції
про скасування податкового повідомлення –рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Корнер» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, яким просить скасувати податкового повідомлення-рішення від 10.12.2010 року № 0000032340/3.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення винесене за наслідками проведеної працівниками Олександрійської ОДПІ планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки було складено акт №236/2310/20634056 від 17.05.2010 року. На підставі даного акту Олександрійською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0000032340/0 від 31.05.2010 року, згідно якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем–податок на додану вартість із вироблених в Україні в сумі 24 604 грн. 50 коп., з яких 16 403 грн. –за основним платежем та 8201,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач оскаржив його до Олександрійської ОДПІ, останнім, розглянувши скаргу, винесло нове податкове повідомлення–рішення № 0000032340/1 від 16.07.2010 року про визначення суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ТОВ «Корнер», яке було оскаржено до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області. 25.09.2010 року позивачем було отримано від ДПА у Кіровоградській області рішення про результати розгляду повторних скарг. Згідно даного рішення підприємству було відмовлено у задоволенні скарги, 01.10.2010 року підприємством було отримано податкове повідомлення–рішення № 0000032340/2 від 27.09.2010 року. ТОВ «Корнер» оскаржило податкове повідомлення –рішення № 0000032340/2 від 27.09.2010 року до ДПА України. Згідно рішення № 13064/6/25-0215 від 03.12.2010 року ДПА України залишила без розгляду скаргу підприємства, в зв’язку з пропущенням строку на оскарження.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовні заяві.
Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, при цьому подавши до суду письмове заперечення проти адміністративного позову.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
ТОВ "Корнер" зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Олександрійської районної ради народних депутатів 19.05.92 (а.с. 5). Товариство перебуває на податковому обліку в Олександрійській ОДПІ та є платником податку на додану вартість (а.с. 15).
20.10.08 року ТОВ "Корнер" до Олександрійської ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року, з розрахунком суми бюджетного відшкодування, згідно з якою сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 16403,00 грн. (а.с. 65-73).
Олександрійською ОДПІ на підставі направленнь №2720/23-10020634056 від 19.04.2010 року та 315/23-10-20634056 від 30.04.10 року у період з 19.04.10 року по 12.05.10 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Корнер" з питань дотримання вимог податкового законодавстваза період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.
За результатами перевірки складено акт №236/2310/20634056 від 17.05.10 (а.с. 14-49), відповідно до якого причиною виникнення від’ємного значення між податковими зобов’язанням та податковим кредитом у вересні 2008 року є включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 16403 грн., сплаченої з вартості придбаного у постачальника ПП "Стандарт-Пром ТФ" автозаправного пункту призначеного для заправки бензином автомобільного транспорту. При цьому, перевіркою правильності визначення від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань та сумою податкового кредиту в вересні 2008 року порушень не встановлено (п. 3.2.2 акту ).
Перевіркою було встановлено наступні порушення ТОВ «Корнер»:
пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті занижено податок на додану вартість за вересень 2008 рок ПДВ в сумі 16403 грн., внаслідок завищення податкового кредиту в зв’язку з безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість придбаних матеріальних активів, які не пов’язані з господарською діяльністю товариства та не призначаються для використання в господарській діяльності підприємства.
На порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»/далі Закону/ підприємством було завищено суму податкового кредиту за вересень 2008 року на 16403 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 16403 грн. з операції по придбанню матеріальних активів протягом звітного податкового періоду, які в подальшому не використовуються в межах господарської діяльності підприємства та не призначаються для їх використання в господарській діяльності платником податку.
Так при перевірці реєстрів отриманих податкових накладних, головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рах.631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», рах.311 «Поточні розрахунки в національній валюті», накладних, актів виконаних робіт, виписок банку, платіжних доручень, акту про залік взаємних вимог від 20.09.2009 року встановлено, що товариством включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних та до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень 2008 року суму ПДВ в розмірі 16403 грн. з операції по придбанню, згідно податкової накладної № 80930022 від 30.09.2008 року на загальну суму 98419,20 грн., в тому числі ПДВ 16403 грн., від постачальника ПП «Стандарт-Пром ТФ»автозаправного пункту призначеного для заправки бензином автомобільного транспорту, оприбуткованого на рахунку 10 «Основні засоби», який в подальшому не використовувався в межах господарської діяльності підприємства.
Акт перевірки містить висновок, відповідно до якого за результатами перевірки встановлено заниження податку на додану вартість за вересень 2008 року в сумі 16403,00 грн., внаслідок завищення податкового кредиту в зв’язку з безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з вартості придбаних матеріальних активів, які не пов’язані з господарською діяльністю товариства та не призначаються для використання в господарській діяльності підприємства.
На підставі акту Олександрійською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032340/0 від 31.05.2010 року про визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ТОВ “Корнер” за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні в сумі 24604,50 грн., з яких 16403,00 грн. за основним платежем та 8201,50 грн. за штрафними санкціями.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням №0000032340/0 позивач оскаржив його до Олександрійської ОДПІ, на що останнім, розглянувши скаргу, винесло нове податкове повідомлення –рішення № 0000032340/1 від 16.07.2010 року про визначення суми податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій ТОВ “Корнер” (а.с. 39-41).
ТОВ “Корнер” оскаржило податкове повідомлення–рішення № 0000032340/1 від 16.07.2010 року до Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області, на що 25.09.2010 року позивачем було отримано від ДПА у Кіровоградській області рішення про результати розгляду повторних скарг. Згідно даного рішення підприємству відмовлено у задоволенні скарги (а.с. 42-45) та 01.10.2010 року отримано податкове повідомлення–рішення № 0000032340/2 від 27.09.2010 року.
ТОВ “Корнер” оскаржило податкове повідомлення–рішення № 0000032340/2 від 27.09.2010 року до ДПА України, на що рішенням № 13064/6/25-0215 від 03.12.2010 року ДПА України залишила без розгляду скаргу підприємства, в зв’язку з пропущенням строку на оскарження (а.с. 46-47).
Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.7.1 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. При здійсненні господарської операції у момент виникнення податкових зобов’язань продавця складається податкова накладна у двох примірниках.
Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом про ПДВ.
Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону платник податків може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов’язань з цього податку наступних податкових періодів або про його бюджетне відшкодування. Зазначене рішення відображається платником податків у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.
Із зазначеного слідує, що підставою зарахування сплаченого податку до податкового кредиту відповідного звітного періоду, при наявності умов, визначених пп. 7.7.1, пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетного відшкодування суми ПДВ в наступному періоді, є наявність передбачених законом бухгалтерських документів, що підтверджують факти отримання товару (послуги) та його оплати, а також наявність мети отримання послуг, пов’язаної із подальшим використанням отриманих послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника.
Так матеріалами справи було встановлено, що 30 вересня 2008 року ТОВ «Корнер»та ПП «Стандарт –Пром ТФ»уклали договір, згідно якого ПП «Стандарт –Пром ТФ»продало, а ТОВ «Корнер»придбало автозаправний пункт б/п за 98419,20 грн., в тому числі 16403 грн.20 коп. ПДВ (а.с. 10).
30 вересня 2008 року ПП «Стандарт-Пром ТФ» видало ТОВ «Корнер»податкову накладну № 80930022, в якій зазначено, що ПП «Стандарт-Пром ТФ»продало ТОВ «Корнер»автозаправний пункт на загальну суму 98419 грн. 20 коп., в тому числі –16403 грн. 20 коп. ПДВ(а.с. 13).
Факт придбання автозаправного пункту, реальних характер купівлі-продажу підтверджено актом про залік взаємних вимог від 20.02.2009 року (а.с. 11), рахунком-фактурою № 8093005 від 30.09.08 (а.с. 12), податковою накладною №80930022 від 30.09.08 (а.с. 13), видатковою накладною №8093007 від 30.09.08 (а.с. 12).
Відповідно до пп. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.
Відповідно до довідки АБ № 078761 з ЄДР підприємств та організацій України, до господарської діяльності ТОВ "Корнер" віднесено : будівництво будівель, газопровідні роботи, водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи, інші монтажні роботи, оптова торгівля паливом, інші види оптової торгівлі(а.с. 7).
З вищезазначеного встановлено, автозаправний пункт б/п було придбано ТОВ «Корнер»для використання у господарській діяльності підприємства, а саме для заправлення дизельним пальним та бензином транспортних засобів, що належать підприємству, оскільки з розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і мханізмів (а.с. 93,94), позивач є власником транспортних засобів, саме для заправлення яких було придбано автозаправний пункт б/п.
30.09.2008 року ТОВ "Корнер" та ТОВ "Автотехпром" уклали договір оренди № 30 автозаправного пункту, згідно якого, ТОВ "Корнер" передало ТОВ "Автотехпром" для використання його в межах господарської діяльності, в строкове, платне володіння та користування автозаправний пункт, що підтверджуєтсья звітом з 01.01.2011 року, актом приймання-передачі від 30.09.2008 року, додатковою угодою № 1 до договору оренди № 30 від 30.09.2008 року, свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу, податковими накладними, рахунками-фактури та видатковими накладними (а.с. 76-85)та отримує орендну плату.
При цьому слід враховувати, що Закон України “Про податок на додану вартість” не ставить у залежність виникнення права на податковий кредит у платника податків від фактичного використання придбаних товарів або послуг у своїй господарській діяльності. Для підтвердження відповідного права платника податку достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивачем 16403,00 грн. правомірно заявлено до відшкодування з державного бюджету як сума податку на додану вартість за вересень 2008 року.
В даному випадку, позивач зміг довести правомірність звернення до суду з позовними вимогами, а тому за таких обставин суд приходить до висновку, що Олександрійською ОДПІ було неправомірно винесено рішення №0000032340/3 від 10.12.2010 року.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 –163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції №0000032340/3 від 10.12.2010 року.
Присудити позивачеві з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України – з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду підпис О.С. Петренко
Згідно з оригіналом