Справа № 2-3058/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 травня 2007 року                                       Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді -                     Костюкевича O.K.

при секретарі -                                Олексюк Т.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

11.04.2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем укладено шлюб

20.02.1999   року. Спільне подружнє життя не склалося. Протягом усього періоду

подружніх відносин виникають постійні конфлікти та сварки. Спільне господарство не

ведеться. Шлюб існує формально.

Просить суд розірвати шлюб між ним та відповідачем ОСОБА_2

В попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовну заяву підтримав з підстав в ній зазначених. Просив суд її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в попередньому судовому засіданні позов визнала. Проти його задоволення не заперечувала.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підставний і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони уклали шлюб 20.02.1999 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міськвиконкому, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис № 140 згідно свідоцтва про одруження від 20.02.1999 року (а.с.5).

Від  даного  шлюбу  є  неповнолітня  дитина -  ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, про що свідчить відповідне свідоцтво серіії 1-НОМЕР_1

від 18.07.2000 року (а.с.4).

В судовому засіданні з пояснень сторін встановлено, що останні як подружжя не проживають. Спільного господарства не ведуть. Шлюб існує формально. Примиритися не бажають. При таких обставинах подальше спільне проживання і збереження сім'ї ОСОБА_4 неможливе, а тому суд вважає за правильне шлюб між ними розірвати.

При визначенні коштів, що підлягають стягненню з кожної із сторін при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу, суд виходить із матеріального становища кожного з подружжя та враховуючи, що на утриманні відповідача залишається неповнолітня дитина, а тому витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 130, 213-215 ЦПК України ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Шлюб між громадянкою ОСОБА_2, 1978 року народження, уродженкою м. Самарканд, Узбекистан та громадянином ОСОБА_1, 1974 року народження, уродженцем м. Луцька Волинської області, зареєстрований 20 лютого 1999 року відділом реєстрації актів громадянського стану Луцького міськвиконкому, актовий запис № 140 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути в бюджет держави з громадянина ОСОБА_1 17 грн. (сімнадцять гривень) державного мита.

Громадянку ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.