Справа № 2-316

2011 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17.03.2011 року

Центрально-Міський районний  суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого  судді                                        - Мясоєдової О.М.,

при секретарі                                         -Андрейченко І.О.

за участю позивачки                                   -ОСОБА_1 ,

відповідача                                                  -ОСОБА_2

            представника відповідача                                     - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення  компенсації моральної шкоди за порушення права на повагу честі та гідності ,-

                                                  В С Т А Н О В И В :   

      Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом. Свій позов обґрунтовуючи тим , що вона з відповідачем є сусідами і проживають по АДРЕСА_1 відповідно.  15.06.2010 року в період часу з 9.00 до 10 години  між нею та відповідачем стався конфлікт. А саме вона вийшла зі свого домоволодіння №60, де її вже чекав відповідач , який почав її ображати, викрикувати :»Я вб’ю тебе ! Буду  тебе виселяти!». Після баготочислених образ та погроз він штовхнув її у груди, від чого вона впала на асфальтову поверхню та дуже забилась і не могла самостійно піднятись. В липні 2010 року вона звернулась с заявою з приводу конфлікту до Центрально-Міського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області. 27.08.2010 року вона звернулась до КЗ «Міська Поліклініка «Довгинцево» за медичною допомогою з приводу скарг на біль  руки, яку вона дуже забила під час падіння 15.06.2010 року від поштовху відповідача.

 Через дії відповідача їй спричинена моральна шкода , яка полягає в душевних стражданнях під час самого конфлікту 15.06.2010 року, та після нього, оскільки образливі слова чули інші  сторонні особи. А також переживання  за те , що вона не має  можливості захистити себе від уникнення конфліктів в майбутньому, оскільки вона вдова та проживає сама , а відповідач користується її безпомічністю. Їй необхідно  змінювати свій звичайний спосіб життя - звертатись до міліції , юристів,суду за встановленням справедливості. Вона просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 1332 грн , яка виходить з такого розрахунку : 888 х 1,5=1332 грн., (де 888 –мінімальна заробітна плата відповідно до ст. 53 Закону України  «Про державний бюджет на 2010 рік», 1,5- коефіцієнт, враховуючи ступінь страждань ).  Також просить  стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди  за порушення особистої недорканності у розмірі 1776 грн. Яка полягає в тому , що  штовхаючи  її, відповідач здійснив протиправні дії і порушив права людини, що він повинен був розуміти ,що падіння від такого поштовху спричинить фізичну  біль , але навмисно штовхнув її.  Компенсація моральної шкоди, завданою протиправними діями відповідача ,за порушення особистої недоторканності складає 1776 грн ,виходячи з такого розрахунку : 888 х 2 =1776 грн. (де 888 –мінімальна заробітна плата відповідно до ст. 53 Закону України  «Про державний бюджет на 2010 рік», 2- коефіцієнт, враховуючи ступінь страждань).  Вона просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 550 грн., а також судові витрати.

          В судовому засіданні позивачка вимоги  позову підтримала повністю.

            Відповідач ОСОБА_2  позов  не визнав  і суду пояснив , що між ним та відповідачкою склались неприязні   взаємовідносини з 2007 року . 15.06.2010 року в період часу з 9.00 до 10 години  між ним  та позивачкою  мав місце конфлікт. А саме: позивачка вийшла зі свого домоволодіння АДРЕСА_1 , та стала на дорозі трусити  доріжку. Він зробив їй зауваження,оскільки він являється квартальним уповноваженим по АДРЕСА_1. Позивака  стала з ним розмовляти на підвищених  тонах , тоді він  розвернувся і пішов     до свого будинку , а позивачка оступилась та впала в канаву , яка знаходилась поза неї . Він до позивачки не торкався. Позивачку не ображав не погрожував їй про виселення з будинку. В той час на вулиці свідків  не було .Ніхто позивачці  ,як  та стверджує ,допомоги    не надавав .    Позивачка  неодноразово писала на нього  скарги у різні інстанції .Знаючи  неадекватну  поведінку позивачки , він не був здивований , що вона звернулась до суду. Він надав пояснення в міліції з цього приводу. Він категорично заперечує проти вимог позивачки ,вважає що її вимоги надумані.

Представник відповідача ОСОБА_3  вимоги  позивача   не визнала , вказавши , що позивачка не надала жодних доказів того , що відповідач спричинив  якійсь біль , пошкодження. Оскільки свідок ОСОБА_5, який би довів , ту обставину ,  що відповідач штовхав позивачку , письмове пояснення якого надала ОСОБА_1, до  суду,  не з’явився. Зі слів самої позивачки ,цей свідок  виїхав за межі Кривого Рогу, на телефон , вказаний позивачкою не відповідає. Згідно історії хвороби позивачки , наданої суду, та звернулась до лікаря зі скаргами на біль в руці  тільки 15.08.2010 року, але при цьому в історії хвороби не вказана обставина за якою  ця біль спричинена. Вважає, що позов  ОСОБА_1 задоволенню не  підлягає ,оскільки позивачка не надала доказів та не довела свої вимоги .  

Суд вислухавши сторони , свідків , дослідивши матеріали  справи ,вважає ,що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що  позивачка 6.07.2010 року  зверталась  на прийом  до голови    райвиконкому Центрально-Міської у м. Кривий Ріг  зі скаргою на голову вуличного комітету. В скарзі зазначила  що , «що 15.06. цього року вона виносила сміття  ,її зупинив голова вуличного комітету , і як завжди почав виражатись нецензурною лайкою , при цьому тикав їй пальцями в очі , погрожував , став штовхати її в живіт , від чого вона упала. Але в цей час підійшов якийсь чоловік , який  допоміг їй піднятись .Вона просить  розібрати поведінку голови в її присутності, не дав тому  можливості таким чином поводитись».    Перевірку цієї заяви проводив  дільничний інспектор Центрально-Міського РВ КМУ    ,який 23.07.2010 року  зробив висновок ,  що прийнятими заходами встановити свідків даної пригоди не виявилось можливим. Факти перелічені у скарзі ОСОБА_1 не підтвердилися, з ОСОБА_2 проведена профілактична бесіда про недопущення правопорушень у побуті. Позивачці було запропоновано звернутись до суду з заявою приватного обвинувачення.

Свідок  ОСОБА_6  дільничний інспектор Центрально-Міського РВ КМУ   підтвердив суду , що з заявою  про цей конфлікт , позивачка не зверталась до міліції, він також не встановив  перевіряючи  її скаргу ,яка надійшла з виконкому , яких-небудь свідків .  

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду , що він влітку 2010 року знаходився у себе у дворі АДРЕСА_1 . На вулиці чув шум , голос   квартального комітету. Бачив із-забору голови позивачки та відповідача, які стояли друг проти друга. Але що проходило за воротами він не бачив. ОСОБА_2 потім йому говорив , що він зробив зауваження позивачці, а та неадекватно на це зреагувала.  

Свідок ОСОБА_5, який дав письмові  пояснення  позивачці ,про обставини конфлікту , до залу суду не з’явився .

Згідно історії хвороби позивачки , наданої суду, та звернулась до лікаря зі скаргами на біль в руці    15.08.2010 року, але при цьому в історії хвороби не вказана обставина за якою  ця біль спричинена.

Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 11 ЦПК передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 60 ЦПК передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як було з’ясовано в судовому засіданні, позивачка не довела  , що з боку відповідача мали місце  неправомірні дії  15.06.2010 року в період часу з 9.00 до 10 год по АДРЕСА_1   , та   ним була спричинена фізична біль ОСОБА_1

За таких обставин, у задоволенні позову має бути відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 23,1167   ЦК України, ст.ст.10 , 60, 61,79 , 88, 213-215 ЦПК України ,суд ,-

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  апеляційної скарги.

Суддя Центрально-Міського районного

суду міста Кривого Рогу                                                             Мясоєдова О.М.