Справа  № 1-47/11

П О С Т А Н О В А

м. Ковель                                                                                                       24 лютого 2011 року                                                                                                           

  Ковельський міськрайонний суд  Волинської області

під головуванням судді          Бойчука П.Ю.,

за участю: секретаря               Руденок Ю.В.,

                прокурора                ОСОБА_8,

               потерпілої                 ОСОБА_1,

               захисників                 ОСОБА_2,

                                                   ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -

в с т а н о в и в :

        Підсудною ОСОБА_4 в судовому засіданні заявлено клопотання про відвід державному обвинувачеві в справі –заступнику Ковельського міжрайонного прокурора ОСОБА_8

        Клопотання підсудної обґрунтовано тим, що відсутність будь-яких прокурорських дій реагування на її численні скарги, зокрема й до ОСОБА_8 щодо незаконного ведення слідства та допущення слідчим грубого порушення процесуальних норм при ознайомленні з матеріалами справи, відсутність постанов на її клопотання в порядку ст. 218 КПК України, викликають не тільки сумніви в об'єктивності прокурора, але й свідчать про наявність в його діях суб'єктивних ознак посадових злочинів. Підсудною наведено ряд обставин, які, як вона вважає, свідчать про необ'єктивність прокурора.

        Суд, заслухавши думку прокурора, потерпілої, представника потерпілої, які вважають клопотання безпідставним, думку захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які підтримали клопотання та просили його задовольнити, прийшов до висновку, що заявлене клопотання є безпідставним та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

        Відповідно до вимог ст. 58 КПК України, правила, передбачені ст.ст. 54, 56 цього Кодексу, стосуються прокурора.

        Вимогами ст. 54 КПК України передбачені випадки, коли суддя, народний засідатель, а в силу вимог ст. 58 КПК України, і прокурор, не можуть брати участі в розгляді кримінальної справи.

        Підсудною не наведено вагомих підстав, які свідчать про необ'єктивність прокурора.

        Так її твердження про необхідність вирішення прокурором чи слідчим питання про допуск ОСОБА_6 до участі в справі в якості захисника не підтверджується наявними матеріалами справи, а відповідні клопотання ОСОБА_4 та ОСОБА_6 були направлені до суду для їх вирішення під час попереднього розгляду справи.

        Зазначені клопотання були вирішені суддею під час проведення попереднього судового засідання, про що постановлено відповідні постанови. Таким чином право на захист підсудної в даному випадку не порушено, оскільки питання допуску захисника все ж таки було вирішено.

        Під час попереднього судового засідання підсудною заявлялось клопотання про допуск ОСОБА_6 до участі в справі саме в якості захисника. Це клопотання було вирішено відповідною постановою судді. Разом з тим, клопотання про участь ОСОБА_6 в справі в якості представника цивільного відповідача на підставі відповідної довіреності, підсудною не заявлялось ні під час досудового слідства, ні під час попереднього розгляду справи в суді.

        Слід зазначити, що КПК України передбачено різні вимоги до захисника обвинуваченого та до представника потерпілого. На підставі зазначених вимог суддею під час попереднього розгляду справи було винесено обґрунтовані постанови про відмову у допуску до участі в справі в якості захисника обвинуваченої ОСОБА_6 та про допуск до участі в справі в якості представника потерпілої ОСОБА_7 Таким чином твердження підсудної щодо упередженості прокурора з приводу відмови у допуску ОСОБА_6 до участі в справі на підставі довіреності, посвідченої секретарем сільської ради, та щодо допуску до участі в справі в якості представника потерпілої на підставі такої ж довіреності, є надуманими та ґрунтуються на вимогах чинного КПК України.

        Що стосується усних вказівок ОСОБА_8 секретарю Уховецької сільської ради Ковельського району щодо посвідчення чи відмови у посвідченні відповідних довіреностей, то такі вказівки не підтверджуються письмовими доказами, а тому ця обставина не може бути прийнята судом до уваги як підстава для відводу прокурора.

        Подання підсудною скарг на постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК України, жодним чином не свідчать про необ'єктивність чи упередженість прокурора, оскільки ці скарги, як стверджує сама підсудна, розглядаються на даний час судом, а відповідні рішення по цих скаргах судом не прийняті.

        Покликаючись на незаконне порушення даної кримінальної справи за ч. 1 ст. 296 КК України, підсудна фактично оскаржує постанову про порушення кримінальної справи, а не наводить обставини, які свідчать про необ'єктивність прокурора. Разом з тим, порядок оскарження постанови про порушення кримінальної справи чітко передбачений вимогами ст. 236-7 КПК України.

        Висновки підсудної щодо неможливості участі ОСОБА_8 в розгляді даної справи через те, що нею подана скарга на ім'я Ковельського міжрайонного прокурора щодо неправомірних дій ОСОБА_8, не може слугувати підставою для його відводу, оскільки наслідки розгляду цієї скарги на даний час не відомі.

        Таким чином будь-яких підстав для відводу прокурора судом не встановлено.        

        Керуючись ст.ст. 54, 56, 57, 58, 273, 296 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

        В задоволенні клопотання підсудної ОСОБА_4 про відвід прокурора відмовити.

Головуючий                                                                                                    П.Ю.Бойчук