Справа № 2-1756/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

06.04.2011 року. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі:    головуючого -            судді  Шестакової З.С.,

                 при секретарі -                       Пометій Є.Т.,

за участю: позивача -                              ОСОБА_1,

                  представника позивача -      ОСОБА_2,   

                  відповідача -                          ОСОБА_3,

                  представника відповідача -  ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, суд

встановив:

          Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної події (далі ДТП).

          Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_3 працював за трудовим договором у ОСОБА_1 водієм мікроавтобуса  „Фольцваген-ЛТ 28” державний номер НОМЕР_1.

          16 червня 2004 року приблизно о 19-30  год., водій ОСОБА_3, знаючи, що гальмівна система мікроавтобусу Фольцваген-ЛТ 28” знаходиться у технічно несправному стані, здійснював перевіз пасажирів за маршрутом № 9 „Залізничний вокзал –площа ім. Б. Хмельницького”. Своєчасно не припинив експлуатацію і не усунув несправності та скоїв ДТП в районі будинку  № 134 по вул. В.Усова м. Нікополя, здійснив зіткнення з деревом.

У результаті ДТП пасажирам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були заподіяні тілесні пошкодження середньої важкості за ознакам тривалості розладу здоров’я понад 3-ри тижнів.

Також мікроавтобус „Фольцваген-ЛТ 28” позивача одержав механічні ушкодження: механічні пошкодження передньої частини кузову; деформація передньої верхньої та нижньої панелі, переднього бамперу, переднього підсилювача нижньої панелі, кутової стійкі передньої правої і лівої стійки вітрової панелі, передньої лівої двері, стійки передньої правої двері, панелі центральної стійки; деформація лівого переднього лонжерону, лівої передньої арки; деформований привід склоочищувача; розбите вітрове скло, передня панель приборів, облицювання радіатору; кожух кермової колонки; деформація переднього щита з лівого боку; перекосу кузова середньої складності.

          Відповідно до висновку фахівця - автотоварознавця розмір матеріальної шкоди, завданої власнику автобуса „Фольцваген-ЛТ 28”, складає 7216,45 грн.

           Враховуючи те, що шкода автомобілю позивача завдана з вини ОСОБА_3, якому було відомо про вихід із строю передньої гальмової системи, то ОСОБА_1 просив суд стягнути з нього матеріальну шкоду в розмірі 7216,45 грн.

          Крім того, ОСОБА_1 сплатив на користь пасажирів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 1000 грн. кожному, в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної здоров’ю. Дану суму 2 000 грн. позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь.

          Також позивач вважає, що ОСОБА_3 зобов’язаний відшкодувати йому неотриману вигоду в сумі 20 800 грн., оскільки він використовував мікроавтобус „Фольцваген-ЛТ 28” для пасажирського перевозу, однак протягом 8 місяців автобус перебував на стоянці, ОСОБА_3 ніяких дій до його ремонту не приймав. Розрахунок неотриманої вигоди проведений з урахуванням середньомісячного доходу в розмірі 2 600 грн., отже за 8 місяців сума збитків складає 20 800 грн.

          Також ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача витрати, пов’язані з проведенням експертизи в сумі 250 грн.

          Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

          Відповідач ОСОБА_3 та його представник позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали. Не оспорювали той факт, що 16 червня 2004 року приблизно о 19-30  год. в районі будинку № 134 по вул. В.Усова м. Нікополя відбулося зіткнення мікроавтобусу „Фольцваген-ЛТ 28” з деревом із-за відсутності гідравлічного гальма, але вини відповідача в цьому не має. Гальма пропали раптово. ОСОБА_3 не було відомо про вихід із строю передньої гальмової системи. Вранці при виїзду на маршрут автобус „Фольцваген-ЛТ 28” проходив перевірку та ніяких порушень гальмів виявлено не було. Оскільки ОСОБА_3 не вважає себе винним у скоєні ДТП, тому просив в позові ОСОБА_1 відмовити.

Також ОСОБА_3 не погодився з об’ємом заподіяних пошкоджень автобусу „Фольцваген-ЛТ 28” державний номер 01356 під час ДТП, оскільки раніше автобус мав деякі пошкодження.

          Заслухавши думку сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншої особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

          Як встановлено судом, 16 червня 2004 року приблизно в 19-30  год., водій ОСОБА_3, працюючи за трудовим договором у Приватного підприємця ОСОБА_1 водієм, здійснював перевезення пасажирів більше ніж пасажирських місць за маршрутом № 9 „Залізничний вокзал –площа ім. Б. Хмельницького” мікроавтобусом  „Фольцваген-ЛТ 28” державний номер НОМЕР_1 з технічно несправною гальмовою системою. Своєчасних заходів до зупинки експлуатації та усуненню несправностей не прийняв, допустив ДПТ в районі будинку № 134 по вул. В.Усова м. Нікополя та здійснив зіткнення з деревом.

Відповідно до протоколу огляду транспортного засобу від 16.06.2004 р., дефектної відомості від 06.07.2004 р. та висновку спеціаліста № 20 Бюро судових експертиз від 08.07.2004 р. автомобіль „Фольцваген-ЛТ 28” державний номер НОМЕР_1 в результаті ДТП одержав наступні механічні ушкодження: механічні пошкодження передньої частини кузову; деформація передньої верхньої та нижньої панелі, переднього бамперу, переднього підсилювача нижньої панелі, кутової стійкі передньої правої і лівої стійки вітрової панелі, передньої лівої двері, стійки передньої правої двері, панелі центральної стійки; деформація лівого переднього лонжерону, лівої передньої арки; деформований привід склоочищувача; розбите вітрове скло, передня панель приборів, облицювання радіатору; кожух кермової колонки; деформація переднього щита з лівого боку; перекосу кузова середньої складності.

ОСОБА_3 був присутнім під час огляду транспортного засобу позивача та при проведенні автотоварознавчого дослідження 08.07.2004 р., і зауваження чи заперечення з його боку не надходили та у висновку спеціаліста не відображені. У судовому засіданні ОСОБА_3 цей факт підтвердив.

          Судом був допитаний спеціаліст Бюро судових експертиз ОСОБА_7, якій підтвердив те, що огляд  автомобілю „Фольцваген-ЛТ 28” проводився в присутності ОСОБА_3, якій погодився з висновком та ніяких зауважень стосовно пошкоджень автобусу та причин ДТП не надавав.

          Суд вважає, що ДТП втрапилося з вини водія мікроавтобуса  „Фольцваген-ЛТ 28” державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3, якій своєчасно не припинив експлуатацію автотранспорту з несправною гальмовою системою.

          Так, в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що 16.06.2004 р. біля 19-00 він їхав на службовому автомобілі „Мерседес Бенц” державний № НОМЕР_3 з боку вул. Преображенска в бік вул. В. Усова в м. Нікополі та зустрівся з ОСОБА_3, якій їхав в протилежному напрямку на автомобілі „Фольцваген-ЛТ 28” державний номер НОМЕР_1. При цьому ОСОБА_3 йому сказав, що в автобусі пропали гальма із-за витоку гальмової рідини. Приблизно через 30 хвилин він побачив, що автобус „Фольцваген-ЛТ 28”, якім керував ОСОБА_3 зіткнувся із деревом.  

          Під час досудового слідства по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 по ст. 286 ч. 1 КК України, ОСОБА_3 визнавав себе винним та пояснював, що під кінець зміни о 19-00 або раніше в автомобілі почала витікати гальмова рідина з циліндру, але він не став виїжджати з лінії вважаючи що зможе допрацювати до кінця зміни. Про те, що в його автобусі витікає гальмова рідина він говорив іншим водіям (а.с.68, 209 кримінальної справи № 1ап-40/04).  

          Також ОСОБА_3 визнавав себе винним в порушенні п.п. 2.3, 21.1 Правил Дорожнього руху в судовому засіданні 28.12.2004 р. під час розгляду подання  ст. слідчого СВ Нікопольського МО УМВС України в Дніпропетровський області Шаповалова В.М. про закриття  кримінальної справи стосовно нього в зв’язку зі зміною обстановки.       

          Постановою Нікопольського міськрайонного суду від 28 грудня 2004 року  ОСОБА_3 на підставі ч. 1 ст. 7 КПК України був звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч. 1 КК України в зв’язку зі зміною обстановки та кримінальна справа була закрита.

          Враховуючи те, що водій автобусу „Фольцваген-ЛТ 28” державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 порушив п.п. 2.3, 21.1 Правил Дорожнього руху, не прийняв своєчасних заходів до зупинки експлуатації та усуненню несправностей автомобіля, що привело до   виходу із строю гальмової системи автомобіля та зіткнення його з деревом, визнавав себе винним в скоєні ДТП та був звільнений від кримінальної відповідальності не за реабілітованими обставинами, суд приходить висновку, що ДТП в районі будинку № 134 по вул. В.Усова м. Нікополя 16 червня 2004 року відбулася з вини ОСОБА_3

          Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи ОСОБА_3 та його представника в тій частині, що під час досудового слідства по кримінальній справі ОСОБА_3 змушений був визнавати себе винним та давати такі пояснення, оскільки був допитаний у лікарні після проведеної операції та погано себе відчував. Так, з матеріалів кримінальної справи № 1ап-40/04 вбачається, що ОСОБА_3 був допитаний в якості підозрюваного 26.09.2004 р. та обвинуваченого 27.10.2004 р. в приміщенні слідчого  відділу Нікопольського МО УМВС України, за участю його захисника ОСОБА_10 (а.с.68, 209 кримінальної справи № 1ап-40/04). Під час досудового слідства та в судовому засіданні при розгляді подання  ст. слідчого СВ Нікопольського МО УМВС України в Дніпропетровський області Шаповалова В.М. про закриття  кримінальної справи ніяких зауважень від ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_10 на неправомірні дії слідчого та порушення прав обвинуваченого ОСОБА_3 не надходило.

          Слідчий Шаповалов В.М. у судовому засіданні показав, що ОСОБА_3 під час допиту в лікарні не знаходився, допитувався в присутності його захисника адвоката ОСОБА_10 та визнавав себе винним в скоєні ДТП.

Оцінюючи зібрані в справі докази, суд дійшов висновку, що шкода, яка заподіяна майну ОСОБА_1, підлягає відшкодуванню в повному обсязі ОСОБА_3, оскільки з його вини була заподіяна шкода майну позивача. При цьому дії водія ОСОБА_3 були неправомірними, оскільки він діяв усупереч вимогам п.п. 2.3, 21.1 Правил Дорожнього руху, та між його діями і шкодою є безпосередній причинний зв’язок і є вина зазначеної особи.

Крім того, судом не встановлені обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за заподіяну шкоду відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України.

          Розмір матеріальної шкоди, визначений висновком спеціаліста № 20 від 08.07.2004 р., складає 7216,45 грн. (а.с.6-8), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

          Суд не може взяти до уваги доводи відповідача в тій частині, що він не погоджується з об’ємом заподіяних пошкоджень автобусу „Фольцваген-ЛТ 28” державний номер 01356 під час ДТП, оскільки судом була по справі призначена комплексна автотехнічна експертиза, однак сторони відмовилися її проводити.

          Також, відповідно до вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК України, підлягають задоволенню  вимоги ОСОБА_1 про відшкодування йому 2 000 грн., які він сплатив постраждалим від ДТП пасажирам ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с.10-11). Факт заподіяння шкоди здоров’ю ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час ДТП підтверджується матеріалами кримінальної справи та висновками судово-медичного експерта. В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 цей факт не оспорював.

          У той же час вимоги позивача про відшкодування йому неотриманої вигоди в сумі 20 800 грн. задоволенню не підлягають, оскільки зобов’язання про сплату власнику майна збитків передбачені договірними зобов’язаннями, під час захисту права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння набуття або збереження майна без достатньої правової підстави. В даному разі ОСОБА_3 знаходився з Приватним підприємцем ОСОБА_1  в трудових правовідносинах, а тому на нього не може бути покладено зобов’язання по відшкодуванню неотриманої вигоди.

          У відповідності зі ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь позивача витрати, пов’язані з проведенням експертної оцінки в сумі 250 грн. (а.с.12) та на користь держави судові витрати в сумі 92,16 грн.

          Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 217-218  ЦПК, 1166,1187.1191 ЦК України, суд

вирішив:

1.          Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2.          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 9466 грн. 45 коп. (дев’ять тисяч шістдесят шість грн. 45 коп.).

3.          В іншому в позові відмовити.

4.          Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі  92,16 грн. (дев’яносто дві грн. 16 коп.).

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.                                                   

Суддя:З. С. Шестакова