Справа № 2-2591/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

15.03.2011 року                                                            м. Нікополь

                  Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

          головуючого –судді -  Троян Н.А.

          при секретарі –            Смиковій Ю.В.

          за участю представника

          відповідача –               Якуби Д.В.                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади м. Нікополя в особі Виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання права власності на спадкове майно з урахуванням самочинного будівництва у порядку спадкування за законом,  суд

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно з урахуванням самочинного будівництва у порядку спадкування за законом, посилаючись на наступні обставини.

Її сину, ОСОБА_3, на праві  власності на підставі договору дарування від 17 серпня 1995 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий № 1–1068, належить домоволодіння  АДРЕСА_1.

У вказаному домоволодінні були  самовільно зведені споруди, а саме: прибудова " а –1" до жилого будинку "А", площею 9,5 м2. Крім того, у житловому будинку "А" було вчинено внутрішнє переобладнання, внаслідок якого його загальна площа була збільшена на 7,5 м2, а житлова –зменшена на 16,5 м2.

За життя ОСОБА_3 не склав жодних заповідальних розпоряджень стосовно належного йому майна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входило вищевказане домоволодіння.

У встановленому законом порядку позивачка звернулася до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку з наявністю на території спадкового домоволодіння самовільних споруд.

Згідно технічного висновку ФОП ОСОБА_5 самовільне будівництво та реконструкція були виконані у відповідності з  ДБН В.2.2 –15-2005 «Жилі будівлі. Основні положення»і їх можливо прийняти до експлуатації.

Враховуючи те, що позивач є спадкоємцем першої черги за законом, фактично прийняла його як частину спадщини, але через незалежні від неї причини не може належним чином посвідчити своє право власності на самовільні споруди,  просить суд задовольнити позов.

Позивач у судове засідання не з'явилася, від неї надійшла заява про слухання справи за її відсутності, на позові наполягає.

          Представник відповідача  в судовому засіданні  проти позову не заперечував.

          Заслухавши представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

          Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

          Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України  незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, сину позивачки, ОСОБА_3, на праві  власності на підставі договору дарування від 17 серпня 1995 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстровий № 1 –1068, належить домоволодіння АДРЕСА_1.

У складі вказаного домоволодіння були наявними самовільно зведені споруди, а саме: прибудова " а –1" до жилого будинку "А", площею 9,5 м2. Крім того, у житловому будинку "А" було вчинено внутрішнє переобладнання, внаслідок якого його загальна площа була збільшена на 7,5 м2, а житлова –зменшена на 16,5 м2.

За життя ОСОБА_3 не склав жодних заповідальних розпоряджень стосовно належного йому майна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить вищевказане домоволодіння.

У встановленому законом порядку позивачка звернулася до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв’язку з наявністю на території спадкового домоволодіння самовільних споруд.

Згідно технічного висновку ФОП ОСОБА_5 самовільне будівництво та реконструкція були виконані у відповідності з ДБН В.2.2 –15-2005 «Жилі будівлі. Основні положення»і їх можливо прийняти до експлуатації (а. с. 4 - 28).

Виходячи із наведеного, суд  дійшов висновку про те, що позивач правомірно володіє спадковим майном, є його законним власником, самовільно зведені споруди відповідають вимогам будівельних норм та стандартів, виконані на земельній ділянці, яка відведена під узаконене спадкове домоволодіння, і не порушують прав третіх осіб, а тому її позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 376 ЦК України, ст.ст. 10,11,14,15, 212,213-215,218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 з урахуванням самочинної реконструкції житлового будинку літ. "А", загальною площею 95,4 м2, житловою площею 54,4 м2, з надвірними будівлями, а також на прибудову "а –1" до житлового будинку "А", площею 9,5 м2, у порядку спадкування за законом після смерті її сина, ОСОБА_3.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги 10 днів з моменту проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя:Н. А. Троян